18 листопада 2020 р.Справа № 520/5704/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бершова Г.Є.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., по справі № 520/5704/2020
за позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура"
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) третя особа ОСОБА_1
про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Позивач, Приватне підприємство "Семенівська мануфактура", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - ОСОБА_1 в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіоновой О.В. щодо накладення арешту на майно - 100% частка у статутному фонді Приватного підприємства "Семенівська мануфактура";
- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіоновой О.В. про арешт майна боржника щодо частки у статутному фонді Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" від 09.04.2020р. реєстраційний номер виконавчого провадження 42256122, ЗВП №43279734.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 09.04.2020р. ЗВП №43279734 є неправомірними, оскільки всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець Лактіонова О.В. винесла постанову про арешт майна пізніше ніж наступного робочого дня після виявлення майна боржника.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіоновою О.В. про арешт майна боржника від 09.04.2020р. ЗВП №43279734 накладено арешт на майно, а саме: 100% частка у статутному капіталі Приватного підприємства "Семенівська мануфактура", ідентифікаційний код юридичної особи 35821783, місцезнаходження юридичної особи: 15400, Чернігівська обл., Семенівський район, місто Семенівка, вулиця Червона Площа, будинок 20, розмір якої складає 1000,00 грн., що належить боржнику - ОСОБА_1 (а.с.46-47).
Не погоджуючись з винесеною відповідачем постановою про арешт майна боржника, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що дії державного виконавця державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) під час винесення оскаржувальної постанови є правомірними, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управлені забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження ЗВП № 43279734, в яке входять виконавчі провадження ВП № 42256122 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1663/11 від 19.02.2014 Червонозаводського районного суду м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" 895797,81 грн., ВП № 29947078 з примусового виконання виконавчого листа 2-1153/2011 від 08.11.2011 Дзержинського районного суду м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованості на загальну суму 8658758,09 грн.
Відповідно до ст. 129 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 10 Закону №1404-VIII визначено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону №1404-VІІІ арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Тобто, Законом №1404-VІІІ передбачені підстави для винесення виконавцем постанови про арешт майна (коштів) боржника, а саме винесення її під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Частиною 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Матеріалами справи встановлено, що 08.04.2020, здійснюючи перевірку майнового стану боржника, державним виконавцем виявлено майно, а саме: встановлено, що ОСОБА_1 є засновником та власником частки у статутному капіталі ПП "Семенівська мануфактура", про що складено акт державного виконавця (а.с.38).
На наступний день після виявлення майна у боржника державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно боржника від 09.04.2020 ЗВП №43279734.
Таким чином, твердження позивача, що державний виконавець виніс постанову про арешт майна пізніше, ніж на наступний робочий день після виявлення, спростовуються матеріалами справи.
Статтею 53-1 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті. З дня одержання повідомлення, передбаченого частиною другою цієї статті, товариство зобов'язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника. Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 24 цього Закону станом на день, що передував накладенню арешту на частку.
На виконання ст. 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" 09.04.2020 державним виконавцем винесено повідомлення про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) № 20771/ЗВМ43279794, яке було направлено на адресу позивача, що не заперечується останнім.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), під час винесення оскаржувальної постанови є правомірними, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Позивач не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його правова позиція, а суд встановив правомірність дій відповідача щодо винесення спірної постанови про арешт майна боржника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року по справі № 520/5704/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко