10 листопада 2020 р. Справа № 520/604/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Будівельник" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 (суддя Панченко О.В., 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, повний текст складено 14.08.20) по справі № 520/604/20
за позовом Акціонерного товариства "Будівельник"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,,
Позивач - Акціонерне товариство "Будівельник", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0158705705 від 17.09.2019 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Вказує, що перевірку позивача було здійснено безпідставно, оскільки відповідно до податкового повідомлення - рішення №0000401402 від 03.03.2017 граничний термін сплати фінансового зобов'язання припадає на 19.06.2018, тож для належного виконання функцій податкового контролю покладеного на контролюючі органи, камеральну перевірку необхідно провести протягом 30 днів з моменту прострочення сплати грошового зобов'язання. Таким чином на думку позивача, камеральна перевірка повинна бути проведена у строк до 19.07.2018 включно. Наголошує, що незаконність проведення перевірки призводить до порушення законних прав та інтересів позивача.
Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Акціонерне товариство "Будівельник" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код 23319496.
20.08.2020 головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Київського управління Головного управління ДФС у Харківській області на підставі п.п. 19-1.1.1 та п.п.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-., п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст75, ст76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Акціонерного товариства "Будівельник" (далі за текстом - АТ "Будівельник") з питання дотримання граничних термінів сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток.
Результати перевірки оформлені актом від 20.08.2019 №2722/20-40-57-05-20/23319496, відповідно до якого встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, за що передбачена відповідальність визначена п.126.1 статті 126 розділу ІІ Податкового кодексу України (а.с.27-28).
Скориставшись процедурою адміністративного оскарження висновків викладених в акті перевірки, позивач подав заперечення на акт, в яких просив врахувати контролюючий орган, що підприємство порушень не вчиняло та вже сплатило пеню (а.с.30-31).
З посиланням на вказаний вище акт перевірки, владним органом Головним управлінням ДПС у Харківській області, який є юридичним і фактичним правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області, прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 17.09.2019 №0158705705, яким зобов'язано позивача сплатити штраф за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 44692,21грн. (а.с.6).
08.10.2019 року представником позивача на адресу Державної податкової служби України надіслано скаргу на податкове повоідлмення-рішення №0158705705 від 17.09.2019.
Рішенням Державної податкової служби України №12155/6/99-00-08-05-05 від 06.12.2019 року податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 17.09.2019 №0158705705 залишено без змін, а скаргу АТ "Будівельник"- без задоволення (а.с.43-44).
Не погоджуючись з податковим зобов'язанням, визначеного податковим органом, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення не допустив порушень діючого законодавства, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Порядок та строки проведення камеральної перевірки визначено ст.75 та 76 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Згідно статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Беручи до уваги, надані сторонами матеріали справи та викладені норми податкового законодавства, суд не вбачає в діях податкового органу порушення порядку проведення чи вихід за предмет камеральної перевірки, оскільки, доказів того, що інспектором-ревізором, який здійснював перевірку, використано інші первинні документи, аніж ті які самостійно надано підприємством до контролюючого органу в ході судового розгляду справи не виявлено.
З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2017 контролюючим органом відносно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2017 №0000401402, яким визначено відносно позивача збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 223.637,50 грн. (основний платіж - 178.910 грн., штраф - 44.727,50 грн.)
Дане рішення АТ "Будівельник" оскаржено у судовому порядку. Однак рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017, яке набрало законної сили 17.01.2018, даний акт суб'єкта владних повноважень залишено без змін.
Таким чином, податкове повідомлення рішення від 03.03.2017 №0000401402 вважається узгодженим з 17.01.2018.
Відповідно до п.57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п.56.18 ст.58 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Підпунктом 14.1.39 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судовим розглядом встановлено, що АТ "Будівельник" сплачено грошові зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 03.03.2017 №0000401402 та нарахованою податковим органом пеню - 20.03.2019 та 25.03.2019, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.03.2019 №1116 на суму 223461,06 грн., від 20.03.2019 №1117 на суму 29398,10грн., від 25.03.2020 від 118 на суму 36101,51грн.
Таким чином, оплата проведена платником податку з порушенням строку, визначеного статтею 126 Податкового кодексу України.
Враховуючи, що АТ "Будівельник" сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання із затримкою більше як 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, то відповідно до вимог вищезазначеного положення закону до позивача має бути застосовано штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (з урахуванням 176,44 грн. - суми переплати на дату сплати), а саме: 223461,06 *20%=44692,21грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставним є посилання позивача про притягнення АТ "Будівельник" до юридичної відповідальності за одне й те саме порушення (одночасно накладення пені та штрафу), оскільки п.п.14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Отже, дане твердження представника позивача є помилковим та юридично неспроможним, оскільки законодавець, як зазначено судом вище, розмежовує визначення поняття штрафу за прострочення сплати суми грошового зобов'язання та пені.
Таким чином, встановивши обставини справи, які свідчать про порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, повноваження контролюючого органу щодо проведення камеральних перевірок, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки, колегія суддів зазначає наступне
Так, обґрунтовуючи таку позицію, позивач посилається на те, що законодавцем встановлено строки проведення камеральної перевірки, які визначаються - протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації. У спірному випадку, як зазначає позивач, граничним строк подання декларації є 19.06.2018р., а фактично камеральну перевірку проведено лише 19.07.2018р., тобто з порушенням строків для її проведення.
Відповідно до п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Отже вказаною нормою визначено строки проведення камеральної перевірки, при цьому, дійсно як зазначає позивач, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання.
У той же час зазначена норма права передбачає строки не лише для перевірки декларації та уточнюючих розрахунків, а і строки для проведення камеральних перевірок з інших питань.
Оскільки у спірному випадку камеральна перевірка проводилася не з питань перевірки податкової декларації чи уточнюючого розрахунку, а з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань, то таку перевірку контролюючий орган мав повноваження провести з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, що і мало місце у спірному випадку.
Таким чином, встановивши зазначені обставини справи, дослідивши аргументи позивача, з якими останній пов'язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Будівельник" - залишити без задоволення
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 по справі № 520/604/20 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов
Постанова складена в повному обсязі 18.11.20.