Постанова від 18.11.2020 по справі 440/2680/20

Головуючий І інстанції: К.І. Клочко

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 р. Справа № 440/2680/20

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Бершова Г.Є.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2020, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/2680/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавський області, оформлене розпорядженням від 05 листопада 2019 року № 785/02.22-06 про відмову у призначенні мені пенсії за вислугою років, згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та скасувати його; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавський області призначити мені пенсію за вислугою років, у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи із суми грошового забезпечення для обрахунку пенсії з урахуванням його підвищення, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", починаючи з 08 серпня 2019 року та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" /надалі - постанова № 103/. Вказує, що оскільки пенсія за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначалась позивачу у 1998 році, у випадку переведення на вказаний вид пенсії ОСОБА_1 має право на її перерахунок та підвищення з урахуванням вимог постанов Кабінету Міністрів України №704 та №103.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач є пенсіонером, якому була призначена пенсія за вислугу років у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебував на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві, знятий з обліку з 01 липня 2007 року у зв'язку з переходом на інший вид пенсії. В подальшому перебував на обліку в УПФ України в Деснянському районі м. Києва, з 18.07.2007 року одержує пенсію за віком як державний службовець, що не заперечується сторонами та підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .

08 серпня 2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Полтавській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив призначити, поновити пенсію за вислугу років.

Розпорядженням відділу з питань призначення пенсій управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ у Полтавській області від 05.11.2019 року № 785/02.22-06 відмовлено гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки розмір пенсії за вислугу років гр. ОСОБА_1 в даний час нижчий за розмір, який він отримує. В ході проведення перевірки доцільності призначення пенсії за вислугу років гр. Козаку було встановлено, що пенсія за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням підвищення по постанові КМУ №355 становитиме 4006,80 грн (83%*3808,50 + 845,74), а пенсія згідно Закону України "Про державну службу" на даний час становить 6431,00 грн.

Позивач не погодився із вказаним рішенням ГУ ПФУ у Полтавській області та звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів, що приймаючи оскаржуване рішення, він діяв відповідно до норм чинного законодавства та за наявності визначених законодавством підстав, а, відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Закон № 2262-ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З огляду на викладені вище норми законодавства, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі по тексту - Порядок № 45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 пенсія за вислугу років (31 років пільгового стажу) згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" була призначена, зокрема, на підставі грошового атестату серії ЗС №017788 у розмірі 83% грошового забезпечення. Позивач отримував пенсію за вислугу років з 02.12.1998 року по 30.06.2007 року. Виплата вказаного виду пенсії припинена з 01.07.2007 року у зв'язку з переходом ОСОБА_1 на інший вид пенсії (державна служба).

Згідно з положеннями пунктів 1 - 5 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Аналізуючи норми Порядку №45, колегія суддів зазначає, що ПФУ та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок (пункт 9 Порядку № 45). Водночас права самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку, ПФУ та його головні управління не мають.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19).

Колегія суддів звертає увагу, що згідно частини першої статті 51 Закону України від 09.04.1992, № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідачем до матеріалів справи долучено довідки Полтавського обласного військового комісаріату, в яких визначено грошове забезпечення позивача згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №355.

Разом з тим, як встановлено судом, на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії 08.08.2019 року, у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 не було довідки про грошове забезпечення згідно постанови № 103. До заяви від 08.08.2019 позивачем також не додавалася.

З огляду на те, що відповідач не наділений повноваженнями самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку, та за відсутності у матеріалах пенсійної справи довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у ГУ ПФУ в Полтавській області були відсутні підстави для призначення пенсії позивачу без відомостей, що зазначаються у довідці про грошове забезпечення.

Разом з тим, відповідач не заперечує того, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії згідно Закону України №2262 від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Водночас колегія суддів, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 розмір його пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262 та постанови КМУ № 355 становитиме 4006,80 грн., тоді на даний час позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 6431,00 грн.

Таким чином, оскільки розмір пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" та згідно прогнозованого розрахунку нижчий за розмір, який позивач отримує на підставі Закону України "Про державну службу", та з огляду на те що у відповідача на момент звернення ОСОБА_1 із заявою від 08.08.2019 була відсутня довідка про грошове забезпечення позивача на підставі постанови №103, суд приходить до висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас суд відхиляє твердження відповідача про те, що норми постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 було скасовано рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, адже вказаним рішенням скасовано лише пункт 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", а не вся постанова.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 по справі № 440/2680/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Г.Є. Бершов

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов

Попередній документ
92928716
Наступний документ
92928718
Інформація про рішення:
№ рішення: 92928717
№ справи: 440/2680/20
Дата рішення: 18.11.2020
Дата публікації: 08.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (18.11.2020)
Дата надходження: 27.05.2020
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
18.08.2021 10:30 Полтавський окружний адміністративний суд
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КЛОЧКО К І
КЛОЧКО К І
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
заявник апеляційної інстанції:
Козак Михайло Миколайович