18 листопада 2020 року справа №200/4248/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Гаврищук Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року (у повному обсязі складено 25 серпня 2020 року у м. Слов'янськ) у справі № 200/4248/20-а (головуючий І інстанції суддя Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
23.04.2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач), в якій просив визнати протиправними дії відповідача щодо не притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Бахмутського відділу поліції ОСОБА_2 та керівництва Бахмутського відділу поліції за фактами дисциплінарних проступків викладених у його заявах від 22.01.2020 року та 23.12.2019 року; зобов'язати керівництво Головного управління Національної поліції в Донецькій області притягнути до дисциплінарної відповідальності слідчого Бахмутського відділу поліції ОСОБА_2 та т.в.о начальника Бахмутського відділу поліції ОСОБА_3 за фактами дисциплінарних проступків викладених у його заявах від 22.01.2020 року та 23.12.2019 року (а.с. 1-2).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 200/4248/20-а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 70-71).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 75-76).
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він проходив як потерпілий в кримінальному провадженні ЕРДР № 12015050150002244. Згідно п. 10 ч. 1 ст. 56 Кримінального процесуального кодексу України він має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом. А так як слідчий безпідставно закрив кримінальне провадження, він позбавив його права на відшкодування шкоди. До того ж правом потерпілого є вимагати покарання особи, яка скоїла кримінальне правопорушення, а так як слідчий ОСОБА_4 прийняв безпідставні постанови про закриття кримінального провадження, затягнув строк досудового розслідування, то це призвело до того, що згідно ст. 49 Кримінального кодексу України закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім того, наказом № 933 ГУНП в Донецькій області було встановлено, що слідчим ОСОБА_2 та начальником СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області порушено службову дисципліну та попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни, але такого виду дисциплінарного покарання згідно ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» не існує, що також вказує на порушення відповідачем законодавства.
Сторони у судове засідання не з'явилися про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
23 грудня 2019 року позивач звернувся до начальника Бахмутського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області із заявою, в якій просив провести службову перевірку фактів неналежного розслідування кримінальних проваджень, відкритих за його заявами. У своїй заяві позивач вказував, що за його заявами слідчими Бахмутського відділу поліції здійснюється розгляд 9 кримінальних правопорушень, по яких слідчими періодично приймаються постанови про закриття кримінального провадження, але оскільки вони прийняті в порушення ст. 94 КПК України, слідчі судді їх скасовують (а.с. 5-6).
03.01.2020 року за підписом т.в.о. начальника Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області позивача на його звернення надано відповідь, що за матеріалами кримінальних проваджень слідчими СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області були прийняті рішення про закриття кримінального провадження, які були скасовані відповідними ухвалами Артемівського міськрайонного суду. Рішення слідчими по вищевказаних кримінальних провадженнях приймались згідно діючого законодавства, на теперішній час за кримінальними провадженнями проводиться певний обсяг слідчих дій спрямований на повне, об'єктивне та неупереджене розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення у кримінальному провадженні. Роз'яснено, що відповідно до ст.ст. 303-307 КПК України позивач має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування слідчому судді місцевого суду (а.с. 7).
22 січня 2020 року позивач звернувся до ГУ НП в Донецькій області з заявою, в якій просив провести службову перевірку дій слідчих і керівництва Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області та притягнути винних до дисциплінарної відповідальності. Ця заява обґрунтована тим, що позивач не погоджується з позицією Бахмутського відділу поліції, викладеною у листі від 03 січня 2020 року № 157/201/05-2020 (а.с. 3).
18.02.2020 року ГУ НП в Донецькій області позивачу надано відповідь на його заяву, в якій проінформовано, що ГУ НП проведена перевірка, та запропоновано позивачу у разі незгоди із процесуальними рішеннями слідчих, звернутися із скаргою у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством (а.с. 4).
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію».
За змістом пункту 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» окреслено: у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
За унормуванням частини першої статті 1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з частиною першою статті 11 Статуту.
Статтею 12 Статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частиною першою статті 13 Статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За приписами частин 2-4 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).
Відповідно до пункту 1 розд. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Проаналізувавши все вище викладене, колегія суддів зазначає, що притягненню до дисциплінарної відповідальності особи передує проведення відповідного службового розслідування. Таке розслідування може бути проведене на підставі заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Позивач в апеляційній скарзі, позовній заяві вказує, що він неодноразово звертався до відповідача з заявами про проведення службового розслідування відносно слідчого СВ Бахмутського ВП ГУНИ в Донецькій області старшого лейтенанта ОСОБА_2 та заступника начальника відділу поліції - начальника СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_5 .
За результатами розгляду вказаних заяв Головне управління Національної поліції в Донецькій області надало відповідь, в якій зазначено, що ГУ НП проведена перевірка, та запропоновано позивачу у разі незгоди із процесуальними рішеннями слідчих, звернутися із скаргою у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством (а.с. 4).
Судом першої інстанції було вірно зазначено, що позивач не є стороною правовідносин з притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а тому його права не можуть зачіпатися рішенням або бездіяльністю щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Також, 19.02.2020 року ГУ НП в Донецькій області за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , надіслано на ім'я заступника начальника відділу начальника СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області лист, яким повідомлено, що у кримінальних провадженнях досудове розслідування потребує активізації, оскільки не виконані всі можливі слідчі дії, остаточне процесуальне рішення не прийнято. Вказано на необхідність прийняти невідкладні заходи щодо організації повного, всебічного та неупередженого дослідження всіх обставин скоєних злочинів (а.с. 49).
15.03.2020 року заступником начальника відділу-начальника СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області направлено до ГУ НП в Донецькій області доповідну записку, що наразі у кримінальних провадженнях досудове розслідування активізоване, виконуються всі можливі слідчі дії для прийняття остаточного процесуального рішення (а.с. 49 зворотній бік).
До апеляційної скарги ОСОБА_1 було долучено наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 933 від 07.05.2020 року «Про неналежне виконання службових обов'язків працівників СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області та заходи реагування», яким, зокрема:
за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», ст. 2, ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 28, ст.ст. 39, 284 КПК України при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015050150002244 слідчого відділення з розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Бахмутського ВП ГУНИ в Донецькій області старшого лейтенанта ОСОБА_2 попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни;
за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог ст.ст. 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 39 КПК України при здійсненні контролю за станом досудового розслідування у кримінальних провадженнях, заступника начальника відділу поліції - начальника СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_5 попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни (а.с. 78-79).
Отже, все викладене свідчить, що відповідачем під час розгляду заяв ОСОБА_1 здійснено всі необхідні дії відносно встановлення і покарання винних за порушення службової дисципліни.
Незгода позивача із обраним покаранням не може бути підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо не притягнення до дисциплінарної відповідальності.
За приписами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 200/4248/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2020 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Геращенко