18 листопада 2020 року справа №200/5293/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська індустріальна спілка "Сода" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року в справі № 200/5293/20-а (головуючий І інстанції Грищенко Є.І.) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська індустріальна спілка "Сода" про стягнення коштів з рахунків у банківських установах,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська індустріальна спілка "Сода" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року в справі № 200/5293/20-а.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року подано до суду першої інстанції 06 листопада 2020 року. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано наступним.
Через поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19) на території м. Слов'янська Донецької області товариство призупинило господарську діяльність на період карантину з 25.03.2020. У зв'язку з роботою адміністрації підприємства в режимі простою рішення суду отримано 07.10.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (простою підприємства) до суду не надано.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 березня 2018 року в справі № 808/418/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені товариством причини порушення строку на апеляційне оскарження не є поважними, тому клопотання про його поновлення не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська індустріальна спілка "Сода" про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська індустріальна спілка "Сода" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року в справі № 200/5293/20-а - залишити без руху для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на інші поважні підстави та відповідні докази.
Встановити десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання копії вказаної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Сіваченко