18 листопада 2020 року справа № 200/5114/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року (повний текст складено 07 серпня 2020 року в м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 200/5114/20-а (суддя в 1 інстанції - Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), в якій просила: визнати протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в призначенні та виплати ОСОБА_1 пенсії; скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04 травня 2020 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області у відповідності до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» переглянути її, ОСОБА_1 , заяву від 29 квітня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 29 квітня 2020 року вона подала заяву з необхідними додатками про призначення пенсії через портал електронних послуг. 05 травня 2020 року з порталу електронних послуг їй стало відомо, що відповідач відмовив у призначенні пенсії на підставі рішення від 04 травня 2020 року. При її усному зверненні до відповідача з метою отримання вичерпних пояснень з приводу відмови у призначенні пенсії, їй було повідомлено, що на теперішній час нею не досягнуто пенсійного віку, який є необхідним для призначення пенсії. Вважає, що їй безпідставно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки при прийнятті спірного рішення відповідачем на враховано рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-Р/2020.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року у справі № 200/5114/20-а у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.
Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 (арк.справи 6).
29 квітня 2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за № 5900.
Рішенням Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06 травня 2020 року № 4556 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування вказаного рішення відповідач зазначив, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають жінки, які досягли 50 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 грудня 1974 року. На підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 52 роки 07 місяців 26 днів, в тому числі стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 1 - 23 роки 7 місяців 19 днів. За таких обставин вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із недосягненням віку передбаченого законодавством (арк.справи 36-38).
Не погодившись із даним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» - з 11 жовтня 2017 року.
Оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ від 03.10.2017 є чинними, їх положення не визнано неконституційними, відтак рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11 жовтня 2017 року.
Вирішуючи порушені в конституційному поданні питання, Конституційний Суд України виходив з наступного.
У Конституції України встановлено, що Україна є правовою державою (стаття 1); в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8).
За юридичною позицією Конституційного Суду України верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (абзац другий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини рішення від 27 лютого 2018 року № 1-Р/2018).
Враховуючи зміст статті 8 Конституції України, розвиваючи практику Конституційного Суду України, верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій державної влади.
Верховенство права як нормативний ідеал, до якого має прагнути кожна система права, і як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, у тому числі, в контексті основоположних таких його складових, як принцип законності, принцип поділу влади, принцип народного суверенітету, принцип демократії, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду.
У такому контексті верховенство права означає, що органи державної влади не можуть діяти свавільно та зобов'язані дотримуватись правил, які даватимуть можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах. На підставі зазначеного особа може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат.
Одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац шостий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018).
Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов'язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначав, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Отже, особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Таким чином, стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
За вказаних обставин, така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020.
Отже на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7,5 років на зазначених роботах.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за звернення до суду з адміністративним позовом та з апеляційною скаргою в загальному розмірі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року у справі № 200/5114/20-а - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року у справі № 200/5114/20-а - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в призначенні та виплати ОСОБА_1 пенсії.
Скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06 травня 2020 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області у відповідності до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 квітня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати за звернення до суду з адміністративним позовом та з апеляційною скаргою в загальному розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Повне судове рішення складено 18 листопада 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць