18 листопада 2020 року справа №200/4962/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Ястребової Л.В.,
секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л.,
за участю: представника позивача - Бузівської Н.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 200/4962/20-а (головуючий І інстанції Олішевська В.В., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару, -
Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», позивач) звернулося до суду з позовом до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000043/2 від 06.05.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2019/00054 від 06.05.2019 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000043/2 від 06.05.2019 року; визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2019/00054 від 06.05.2019 року; стягнуто на користь ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби судовий збір в розмірі 10249,60 грн. (т.2 а.с. 241-247).
2 вересня 2020 року до суду першої інстанції позивачем надіслано заяву про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 7090,60 грн.(т.3 а.с. 1-4).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року заяву ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу - залишено без розгляду (т. 3 а.с. 34-36).
Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити для продовження розгляду заяви про додатковий розподіл судових витрат через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В обґрунтування доводів посилався на те, що суд повинен розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 17.08.2020 року у справі № 925/1067/19-а. Крім того, справа слухалась в письмовому провадженні, про прийняте рішення позивач дізнався 01.09.2020 року з реєстру судових рішень. Оскільки позивач не був присутній під час розгляду справи та своєчасно надав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а проведення судових дебатів не передбачено у письмовому провадженні , у позивача відсутній обов'язок надання документів в підтвердження правової допомоги до виходу суду до нарадчої кімнати 28.08.2020 року (т.3 а.с. 83-86).
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, справу розглянути у його відсутність.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача перевірив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 252 КАС України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Під час ухвалення рішення у справі № 200/4962/20-а від 28.08.2020 року судом першої інстанції вирішено питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.
В рішенні суду № 200/4962/20-а зазначено, між ПрАТ «АЗОВСТАЛЬ» та Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» було укладено договір про надання правової допомоги № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року, відповідно до якого Адвокатському об'єднанню надано право представляти інтереси позивача у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, у тому числі, на представництво інтересів позивача у судах, у тому числі і під час здійснення адміністративного судочинства.
Згідно додаткової угоди № 7/1 від 03.12.2018 року до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року сторони дійшли згоди про продовження дії договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року, у зв'язку з погодили наступну (нову) редакцію п. 10.1 Договору: «10.1 Договору вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2019 року».
Згідно з додатковою угодою № 34 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року, змінено п. 5.1 Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року: «п. 5.1. Загальна вартість послуг по цьому Договору не перевищує 400000 гривень. Вартість послуг за виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об'єднання завдань складає 5000 гр. без ПДВ на місяць». Сторони дійшли згоди про продовження дії Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року, у зв'язку з чим погодили наступну (нову) редакцію п. 10.1 Договору: «10.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року».
Представником позивача у позовній заяві здійснено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи: витрати на професійну правничу допомогу в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановлено Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» на загальну суму 8721,20 грн.: за годину роботи адвоката: усна консультація клієнта, узгодження правової позиції - 315,30 грн., збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) - 315,30 грн., перевірка та підготовка документів - 315,30 грн., підготовка та подання позовної заяви - 945,90 грн., складання та подання відповіді на відзив, письмових пояснень - 315,30 грн., участь у судових засіданнях суду першої інстанції (судодень) - 1000 грн., гонорар за складання справи - 5514,10 грн.
Проте, суд зазначає, що станом на час прийняття рішення у справі позивачем не надано жодного документу на підтвердження фактичної сплати витрат, пов'язаних із наданням правової (правничої) допомоги.
Також, що відповідно ч. 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, однак, позивач з відповідною заявою до суду не звертався.
З огляду на вищевикладене, при прийнятті рішення у справі № 200/4962/20-а від 28.08.2020 року суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо посилань представника позивача про те, що справа розглядалась у спрощеному провадженні та йому стало відомо про прийняття рішення з реєстру судових рішень.
Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження у справі від 19 червня 2020 року провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 20 липня 2020 року.
В судове засідання призначене на 20 липня 2020 року представник позивача не прибув та надав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 20 липня 2020 року провадження у справі відкладено на 17 серпня 2020 року.
У судове засідання призначене на 17 серпня 2020 року судом була забезпечена участь представника позивача в режимі відеоконференції.
17 серпня 2020 року провадження відкладено на 26 серпня 2020 року, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів (т. 2 а.с. 218).
Представник позивача був повідомлений про проведення судового засідання 26 серпня 2020 року.
26 серпня 2020 року через канцелярію суду представник позивача надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (т.2 а.с. 238).
Враховуючи наявність клопотання представника позивача про розгляд справи без її участі та неприбуття представника відповідача у судове засідання, суд першої інстанції дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження та прийняв рішення 28 серпня 2020 року на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вимоги частини третьої статті 143 КАС України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Станом на дату прийняття рішення судом першої інстанції 26.08.2020 року позивачем в позові наведений попередній розрахунок витрат на правничу допомогу та долучено договір про надання юридичних послуг від 29.03.2018 року і дві додаткові угоди до вказаного договору (т.1 а.с. 147-151).
До заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додано: копію додаткової угоди № 138 від 07.05.2020 року до договору № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018 року; копія розрахунку від 28.08.2020 року розміру винагороди за договором № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року; копія акту № 1 від 28.08.2020 року приймання - передачі наданих послуг за додатковою угодою № 138 від 07.05.2020 року до договору № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги); копія рахунку на оплату від 28.08.2020 року (т.3 а.с. 5-8).
Апеляційний суд зазначає, що на дату прийняття рішення у справі 28.08.2020 року позивачем не були надані зазначені документи та не подано заяву про те, що такі докази будуть надані після прийняття рішення.
02.09.2020 року, тобто після ухвалення рішення у справі, позивач надіслав суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення судових витрат на правничу допомогу разом з доказами понесених судових витрат на правничу допомогу.
Враховуючи, що представником позивача не була надана заяви згідно вимог ч. 3 ст. 143 КАС України в строки визначені у цій статті, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про пропущення позивачем строку подання доказів понесених витрат на правничу допомогу, у зв'язку з чим залишив без розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
На підставі встановлених обставин справи та наведених норм, які регулюють спірні відносини, суд апеляційної інстанції вирішив, що суд першої інстанції правильно вирішив заяву позивача, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241, 250, 252, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 378, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»- залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 200/4962/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 18 листопада 2020 року.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді Г.М. Міронова
Л.В. Ястребова