ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 листопада 2020 року м. Київ № 640/8891/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіос плюс» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
22.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Груп "Бізнес Юніон" (в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Галіос Плюс", ТОВ "Галіос Плюс") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2019 №0394251206.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що за висновками контролюючого органу підставами для заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 656 148 грн стало включення позивачем до податкового кредиту за грудень 2018 року податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну реєстрації постачальником на суму 1 656 148 грн. З огляду на вказане порушення відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0187411206, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ за податковим зобов'язанням на 1 656 148 грн. Позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження вказаного рішення до закінчення якої подав уточнюючі розрахунки від 19.03.2019 у якому виправив вказане порушення шляхом зменшення суми від'ємного значення ПДВ за грудень 2018 року на суму 1 656 148 грн та від 22.03.2019 у якому збільшив суму від'ємного значення ПДВ за січень 2019 року на суму 1 656 148 грн.
Однак, не зважаючи на самостійне виправлення позивачем вказаного порушення, відповідач за результатом камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за січень 2019 року, висновки якої викладені у акті від 17.04.2019 №4128/26-15-12-06-16/41015481, прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення від 15.05.2019 №0394251206, яким повторно зменшив розмір податкового кредиту позивача на 1 656 148 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами за правилами загального позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зауважив, що у ході камеральної перевірки, результати якої зафіксовані у акті 17.04.2019 №4128/26-15-12-06-16/41015481, встановлено, що позивач в уточнюючому розрахунку з ПДВ від 22.03.2019 за січень 2019 року задекларував суму від'ємного значення у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ у розмірі 1 656 148 грн, чим порушив вимоги пункту 200.4 статті 200 Податковому кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), адже відповідно до інформаційних ресурсів ДФС України, сума обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України станом на 22.03.2019 становила 0 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2020 замінено відповідача в адміністративній справі №640/8891/19, а саме, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.
Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи, що всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.
Так, суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.
ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ "Трейд Груп "Бізнес Юніон" з податку на додану вартість за грудень 2018 року.
За результатами перевірки складено акт від 06.02.2019 №981/26-15-12-06-16/41015481, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Трейд Груп "Бізнес Юніон" пункту 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2018 року на суму 1656148,00 грн.
Висновки контролюючого органу про допущені позивачем порушення податкового законодавства ґрунтуються на тому, що ТОВ "Трейд Груп "Бізнес Юніон" в декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року сформовано податковий кредит на суму ПДВ 1656148 грн по контрагенту-постачальнику ТОВ "Релсервіс" (податковий номер 42511375), за рахунок податкових накладних, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації. Так, податкові накладні по контрагенту-постачальнику ТОВ "Релсервіс" на суму ПДВ 1 656 148 грн за грудень 2018 року зареєстровані у січні 2019 року, а суми ПДВ згідно цих податкових накладних віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2018 року.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0187411206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 656 148 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 414 037 грн.
18.03.2019 ТОВ "Трейд Груп "Бізнес Юніон" оскаржило податкове повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0187411206 у адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України.
19.03.2019 позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (надалі - уточнюючий розрахунок) за грудень 2018 року згідно якого зменшив від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду на 1 656 148 грн.
22.03.2019 позивач подав уточнюючий розрахунок за січень 2019 року згідно якого включив до складу податкового кредиту поточного звітного періоду суму 1 656 148 грн та відобразив вказану суму як від'ємне значення ПДВ, яке зараховується у зменшення податкового боргу з ПДВ.
Рішенням ДПС України від 08.05.2019 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Трейд Груп "Бізнес Юніон" на податкове повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0187411206.
Обґрунтованість вказаних висновків відповідача та правомірність податкового повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0187411206 підтверджена рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019 у справі №640/8601/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020.
ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ "Трейд Груп "Бізнес Юніон" з податку на додану вартість за січень 2019 року.
За результатами перевірки складено акт від 17.04.2019 №4128/26-15-12-06-16/41015481, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Трейд Груп "Бізнес Юніон" пункту 200.4 статті 200 ПК України, розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21, шляхом неправомірного визначення суми від'ємного значення, що зараховується у зменшення податкового боргу з ПДВ.
В акті зазначено, що позивач подав уточнення до декларації з ПДВ за січень 2019 року згідно якого включив до складу податкового кредиту поточного звітного періоду суму 1 656 148 грн та відобразив вказану суму як від'ємне значення ПДВ, яке зараховується у зменшення податкового боргу з ПДВ.
Разом з цим, відповідно до інформаційних ресурсів ДФС України станом на 22.03.2019 сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, становила 0 грн.
На підставі вказаних висновків акту від 17.04.2019 №4128/26-15-12-06-16/41015481 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2019 №0394251206 форми «В4», яким за звітний період « 03.2019» зменшено на 1 656 148 грн розмір від'ємного значення суми ПДВ, яка заявлена в рахунок зменшення суми податкового боргу з ПДВ та перевищує суму такого боргу.
Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 15.05.2019 №0394251206, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно пункту 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:
УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;
де:
УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником;
УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.
?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.
УНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;
УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом встановлено та підтверджено судовими рішеннями у справі №640/8601/19, що ПДВ у розмірі 1 656 148 грн згідно податкових накладених за грудень 2018 року, які зареєстровані у ЄРПН у січні 2019 року, позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту за грудень 2018 року, у той час як мав право включити вказану суму ПДВ до складу податкового кредиту за січень 2019 року.
Вказане порушення призвело до прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0187411206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за грудень розмірі 1 656 148 грн, за штрафними санкціями на 414 037 грн.
Щодо доводів позивача про самостійне усунення вказаного порушення суд враховує обов'язкову до застосування згідно частини п'ятої статті 242 КАС України правову позицію Верховного Суду, яка викладена постановах від 13.06.2019 у справі №820/5299/17, від 19.09.2019 у справі №815/4013/14.
Так, у вказаних постановах Верховний Суд проаналізував положення статті 50 ПК України та дійшов висновку, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.
Судом встановлено, що позивач самостійно усунув вказане порушення шляхом подання уточнюючих розрахунків від 19.03.2019 згідно якого зменшив від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду на 1 656 148 грн та від 22.03.2019 згідно якого включив до складу податкового кредиту поточного звітного періоду суму 1 656 148 грн та відобразив вказану суму як від'ємне значення ПДВ, яке зараховується у зменшення податкового боргу з ПДВ.
Оскільки уточнюючий розрахунок від 19.03.2019 за грудень 2018 року подано позивачем після прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0187411206, відповідач не повинен був враховувати такий розрахунок.
Разом з цим, у зв'язку із прийняттям податкового повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0187411206 та врахування відповідачем вказаного уточнюючого розрахунку від 19.03.2019 фактично податкове зобов'язання позивача зі сплати ПДВ за грудень 2018 року зросло не на 1 656 148 грн, що відповідає положенням ПК України, а на 3 312 296 грн, що свідчить про подвійне нарахування того самого податкового зобов'язання.
При цьому, у зв'язку із поданням позивачем розрахунку від 22.03.2019 та його врахування відповідачем у січні 2019 року, податкове зобов'язання позивача за січень 2019 року зросло на 1 656 148 грн, у той час як мало бути зменшено на цю ж суми згідно вимог ПК України, а сума обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України склала 0 грн.
Тобто, за вказаних обставин фактично виникла ситуація за якої позивач, отримавши від контрагента податкові накладні на суму ПДВ 1 656 148 грн зареєстровані у січні 2019 року, не лише не отримав доступу до передбаченого ПК України механізму відшкодування вказаних коштів шляхом віднесення їх до складу податкового кредиту за січень 2019 року, а й зазнав порушення своїх прав шляхом збільшення податкового зобов'язання з ПДВ на вказану суму з огляду на прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.05.2019 №0394251206.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Рисовський проти України» підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також Європейський суд з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»).
У практиці ЄСПЛ (рішення "Спорронґ проти Швеції", "Серков проти України", "Щокін проти України") напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання держави у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме:
1) чи є втручання законним;
2) чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес;
3) чи є такий захід пропорційним визначеним цілям.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" наголошує на одній з обов'язкових умов правомірності втручання у здійснення права власності - його пропорційності. Відновлення абстрактної "законності" само по собі не може виправдати втручання.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав.
У рішенні у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
У постанові від 01.02.2020 у справі №0940/2394/18 Верховний Суд зауважив, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
З урахуванням наведеного, суд констатує факт порушення відповідачем у спірних правовідносинах вимог принципу належного урядування шляхом безпідставного врахування уточнюючого розрахунку від 19.03.2019 за грудень 2018 року, а також безпідставного втручання у власність позивача шляхом покладення на нього не передбаченого законом податкового обов'язку.
Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача у межах спірних правовідносин та забезпечення гарантій відновлення таких права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2019 №0394251206.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, а доводи позивача та матеріали справи свідчать про протилежне, відтак, наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 21.052019 №224 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 19 200 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіос Плюс" задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 15.05.2019 №0394251206.
Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіос Плюс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 200 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті гривень).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галіос Плюс" (місцезнаходження юридичної особи: 65029, місто Одеса, вулиця Академіка Павлова, будинок 137; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41015481).
Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).
Суддя О.М. Чудак