ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 листопада 2020 року м. Київ № 640/10220/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - за участю представника відповідача,
установив:
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій вона просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 28.09.2018 №777/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення з 30.09.2018 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві поновити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у реєстрі платників єдиного податку з 30.09.2018 як платника єдиного податку другої групи.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву в прохальній частині якого заявлено клопотання про розгляд даної справи за участю представника відповідача.
Розглядаючи дане клопотання суд зазначає, що відповідно до частин першої-другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Окрім того, відповідно до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи предмет спору, надані докази та наведені суб'єктом владних повноважень підстави заперечень, суд дійшов висновку, що справа є незначної складності, тому для повного та всебічного встановлення обставин справи відсутня необхідність проведення відкритого судового засідання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 248, 262, 275 КАС України,
ухвалив:
В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №640/10220/20 за участю представника відповідача, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 КАС України з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак