18 листопада 2020 року Чернігів Справа № 620/4630/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 25.08.1989 по 23.12.1998 і призначити з 17.09.2020 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено в призначенні пенсії з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за списком № 2. Вказує, що посада, яку вона займала під час роботи в ЗАТ ВТФ «Сіверянка», дає право на пільгову пенсію, а загальний пільговий стаж становить 09 років 03 місяці 28 днів.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу у органу Пенсійного фонду України не було підстав для призначення позивачу пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також вказує, що при призначенні позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку підлягає застосуванню Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
28.08.2020 позивач звернулась до відповідача з заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком за списком № 2 (а.с. 52-53).
За наслідками розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було прийнято рішення, оформлене листом № 2500-0346-8/35326 від 17.09.2020, про відмову в призначенні пенсії за віком за списком № 2 у зв'язку з тим, що зазначений у довідці № 83 від 20.09.2017 пільговий стаж становить менше половини необхідного (5 років) пільгового стажу, що не дає право навіть на зниження пенсійного віку (а.с. 54-55).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), який був прийнятий на зміну положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
Отже, оскільки і Закон № 1058-IV, і Закон № 1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058-IV як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону № 1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058-IV.
При цьому, суд наголошує на існуванні і виключень з даного загального правила.
Пункт «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (набув чинності з 01.04.2015, далі - Закон № 213-VIII) передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Пункт 2 розділу XV Закону № 1058-IV в редакції до 11.10.2017 передбачав, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII.
Отже, і після набуття чинності нормами Закону № 1058-IV правила призначення пенсій за Списком № 2 регламентувались пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (11.10.2017) (далі - Закон № 2148-VIII), яким текст Закону № 1058-IV був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно частини першої якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Разом з цим, Законом № 2148-VIII у новій редакції був викладений також пункт 2 розділу XV Закону № 1058-IV, де зазначається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону № 2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року.
В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 № 2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону № 213-VIII та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону № 2148-VIII.
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.
В подальшому рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.
Конституційним Судом України згідно пункту 3 вищевказаного рішення було вирішено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відтак, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: пункт «б» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції до Закону № 213-VIII та пункт 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону № 2148-VIII.
Таким чином, правила означених законів містять розбіжність відносно позивача щодо вікового цензу, який складає 50 років за пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону № 213-VIII та 54 роки за пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону № 2148-VIII.
Враховуючи частину першу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50 років.
Так у цих рішеннях зазначено, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Таким чином, на переконання суду, перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивача, а саме, така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статті 8 Конституції України.
Таке застосування судом вказаних вище норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Відтак на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Як слідує з матеріалів справи, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, 28.08.2020, позивачу виповнилось 52 роки.
Щодо пільгового стажу роботи позивача.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, зокрема, передбачено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках, обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою.
В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (пункт 20 Порядку № 637).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Також варто зазначити, що відповідно до пунктів 3, 4.2 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Разом з тим, пунктом 4.3 Порядку № 383 передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням, передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Згідно Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, до такої категорії працівників віднесені, серед іншого, робітники та інженерно-технічні робітники, безпосередньо зайняті в цехах, виробництвах (на правах цехів) и окремих установках нижченаведених виробництв, зокрема, гумового та шинного в цехах, ділянках: каландрових, збірних, рукавних, транспортерних стрічок та приводних ременів, автокамерних та шинних, формової та неформової техніки (за виключенням обробки гумових формових та неформових деталей), гумового взуття (за виключенням ділянок сортування та упаковки), закройно-намазочних, маканних виробів, ебоніту та виробів з нього, повітроплавного та інженерного майна, губчатих виробів, засобів хімічного захисту, прогумованих тканин, гумування закритих ємностей та хімічної апаратури, валів та інших виробів; регенерата (за виключенням ділянок старої гуми та підготовчих цехів); гутаперчі (пункт 4 підрозділ 1 «Основне виробництво» розділу ХІ «Хімічне виробництво»).
Відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, до такої категорії працівників відносяться робітники підприємств хімічної галузі промисловості, зайняті повний робочий день на виробництвах і роботах на ділянках резинотехнічних виробів (розділ Х. Хімічне виробництво).
Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності відповідних записів у трудовій книжці від 20.09.2017 № 83 позивач працювала з 25.08.1989 по 31.12.1991 за професією учениця клеїльника, клеїльник 2 розряду, що передбачено списком № 2 розділу 11 підрозділу 1 пункту 4 постанови Ради Міністрів України СРСР від 22.08.1956 № 1173 (а.с. 22).
Наказом Чернігівської швейної фабрики «Сіверянка» від 23.12.1993 № 168 затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням, згідно списків № 1 та № 2 (а.с. 23).
Згідно додатку до наказу Чернігівської швейної фабрики «Сіверянка» від 23.12.1993 № 168 «Перелік робочих місць, виробництв, професій та посад, працівникам яких підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення», до списку № 2 віднесено посаду клеїльника резинових деталей та виробів, яку обіймала позивач (а.с. 24).
Відповідно до листа Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації від 05.06.2001 № 306/13 експертизою матеріалів атестації робочих місць, наданих ЗАТ «Сіверянка», встановлено, що первинна атестація робочих місць проведена відповідно з вимогами нормативних документів по цьому питанню, за її результатами видано наказ від 23.12.1993 № 168, яким підтверджено право на пенсію за списком № 2 працівникам підрозділів, які вказані в переліку професій вищевказаного наказу про результати атестації. Умови оплати праці, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 для професій, приведених в наказі № 168, працівникам ЗАТ «Сіверянка» підтверджено на термін до 23.12.1998 (а.с. 25).
Таким чином, враховуючи положення пунктів 3, 4.3 Порядку № 383, підтверджується робота позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 25.08.1989 по 23.12.1998, а тому відповідний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, враховуючи період роботи позивача з 25.08.1989 по 23.12.1998, загальний пільговий стаж позивача за Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, становить 9 років 3 місяці 29 днів, а тому позивач, враховуючи порядок застосування статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначений пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статті 8 Конституції України, має право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Згідно статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 позивач досягнув віку, необхідного для призначення такої пенсії.
Статтею 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Аналогічні положення містить стаття 45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що за призначенням пенсії позивач звернулась 28.08.2020, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформленого листом № 2500-0346-8/35326 від 17.09.2020, про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2; зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 25.08.1989 по 23.12.1998 і призначити з 28.08.2020 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлене листом № 2500-0346-8/35326 від 17.09.2020, про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 25.08.1989 по 23.12.1998 і призначити з 28.08.2020 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18.11.2020.
Суддя Н.М. Баргаміна