18 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 520/8227/2020
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Другого апеляційного адміністративного суду, Харківського окружного адміністративного суду, Харківського апеляційного суду про визнання неналежним контролю та стягнення компенсації спричиненої шкоди,
30.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) до Другого апеляційного адміністративного суду, Харківського окружного адміністративного суду, Харківського апеляційного суду, у якому просив визнати неналежним контроль Харківським апеляційним адміністративним судом, Другим апеляційним адміністративним судом, Харківським апеляційним судом, Харківським окружним адміністративним судом за дотриманням антикорупційного законодавства (неналежне попередження корупційних правопорушень), внаслідок чого ОСОБА_1 спричинена шкода; стягнути з Другого апеляційного адміністративного суду, Харківського апеляційного суду, Харківського окружного адміністративного суду компенсацію спричиненої ОСОБА_1 шкоди в сумі 12 152 305,00 грн.
Позовні вимоги позивач мотивує здійсненням судами-відповідачами неналежного контролю за дотриманням їх суддями законодавства про запобігання корупції. Вказує, що в його приватне життя суддями судів-відповідачів здійснено незаконне втручання, в тому числі шляхом винесення незаконних рішень про негласне зняття інформації з його телефонів, телефонів його знайомих, в тому числі родин ОСОБА_2 , які проживали по АДРЕСА_1 з фальсифікацією оперативно-розшукових справ по факту незаконного обороту з наркотичними речовинами стосовно осіб, які не проживали в дійсності за цими адресами.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 адміністративну справу №520/5648/2020 направлено до Другого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності справи.
Розпорядженням в.о. голови Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 адміністративну справу №520/8227/2020 передано до Другого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2020 адміністративну справу №520/8227/2020 за позовом ОСОБА_1 до Другого апеляційного адміністративного суду, Харківського окружного адміністративного суду, Харківського апеляційного суду про визнання неналежним контролю та стягнення компенсації спричиненої шкоди передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
Вказана справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 27.07.2020, що підтверджується даними на вхідному штампі суду.
Ухвалою суду від 03.08.2020 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №520/8227/2020 за позовом ОСОБА_1 до Другого апеляційного адміністративного суду, Харківського окружного адміністративного суду, Харківського апеляційного суду про визнання неналежним контролю та стягнення компенсації спричиненої шкоди. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів та призначення комплексної судової медико-психологічної експертизи відмовлено.
18.08.2020 до суду від Другого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому суд просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що здійснення контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України "Про запобігання корупції" належить до виключних повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції. Процедуру проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки визначено в Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженому наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 15.04.2020 №144/20. Повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Отже, з'ясування достовірності задекларованих відомостей, виявлених розбіжностей між відомостями, зазначеними у деклараціях суб'єктів декларування, які працюють в Другому апеляційному адміністративному суді знаходиться поза межами повноважень керівництва суду /том 2 а.с. 22/.
25.08.2020 до суду від Харківського апеляційного суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Вказаний відзив мотивований тим, що відповідно до положень Закону України "Про запобігання корупції" суддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, а на Харківський апеляційний суд не покладено обов'язку та не надано повноважень щодо контролю за дотриманням антикорупційного законодавства суддями Харківського апеляційного суду. Позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження незаконності судових рішень апеляційного суду Харківської області, на підставі яких проводились негласні слідчі дії в місцях проживання позивача та здійснювалася госпіталізація останнього до Харківської обласної психіатричної лікарні №3, і вказані рішення на сьогоднішній день не скасовані. Позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що порушують правовий порядок оскарження судових рішень, оскільки давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна і касаційна інстанції при перегляді судових рішень. Поряд з цим, підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди відсутні, зважаючи на ненадання останнім доказів на підтвердження вчинення відносно нього Харківським апеляційним судом незаконних дій, а також доказів спричинення позивачу душевних страждань позивача та їх глибини /том 2 а.с. 27-31/.
27.08.2020 до суду від Харківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому суд просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що організація роботи із запобігання корупції в Харківському окружному адміністративному суді здійснюється відділом роботи з персоналом та запобігання корупції на системній основі, відповідно до планування роботи суду та положення про відділ. Діяльність зазначеного відділу в частині запобігання корупції зосереджено на реалізації превентивних антикорупційних заходів (аналітичні, організаційні, контрольні, навчальні та нормотворчі заходи). Отже, відділ роботи з персоналом та запобігання корупції Харківського окружного адміністративного суду жодним чином не повинні підміняти собою правоохоронні органи, на які відповідно до чинного законодавства України покладається: попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових. Вказує, що вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку Харківського окружного адміністративного суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, в зв'язку з чим позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства /том 2 а.с. 34-35/.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше
Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Як зазначено у позовній заяві, в період 1998-2017 років на підставі судових рішень за допомогою спеціальних технічних засобів здійснювалося негласне та незаконне спостереження за позивачем, а також зняття з його телефонів і комп'ютерів, та з телефонів рідних та знайомих останнього відповідної інформації.
Дія електромагнітних полів спеціальних технічних засобів зумовила виникнення у позивача порушень функцій внутрішніх органів, лицьових та головних болей, характерних для дії електромагнітних полів.
Наслідками судових рішень про проведених негласних слідчих (розшукових) дій стала госпіталізація ОСОБА_1 в Харківську обласну психіатричну лікарню №3.
Позивач вважає, що прийняття суддями відповідачів таких судових рішень відносно позивача зумовлене фактичним отриманням суддями та їх родичами незаконної вигоди, про що свідчить придбання дорого вартісного майна, яке не відповідає рівню їх доходів.
Як наслідок, на переконання позивача, Другий апеляційний адміністративний суд, Харківський окружний адміністративний суд та Харківський апеляційний суд неналежно здійснюють контроль за дотриманням їх суддями антикорупційного законодавства.
Вказане слугувало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції".
За змістом визначень, що містяться в статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей; неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Стаття 3 вказаного Закону визначає, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема: судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді).
Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством (частина перша статті 45 Закону України "Про запобігання корупції").
Водночас, спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції згідно з абзацом 14 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначені органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Так, частиною першою статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
За змістом статті 11 Закону України "Про запобігання корупції" до повноважень Національного агентства належать:
1) проведення аналізу: стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції; статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодо корупції;
2) розроблення проектів Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, здійснення моніторингу, координації та оцінки ефективності виконання Антикорупційної стратегії;
3) підготовка та подання в установленому законом порядку до Кабінету Міністрів України проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики;
4) формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань;
5) організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції;
6) {Пункт 6 частини першої статті 11 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 13-р/2020 від 27.10.2020} здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;
7) координація та надання методичної допомоги щодо виявлення державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування корупційних ризиків у своїй діяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, у тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм;
Пункт 7 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020}
8) {Пункт 8 частини першої статті 11 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 13-р/2020 від 27.10.2020} здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування;
Пункт 8 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 140-IX від 02.10.2019}
8-1) здійснення у порядку та в межах, визначених законом, державного контролю за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, звіту зовнішнього незалежного фінансового аудиту діяльності партій, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей;
Частину першу статті 11 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом № 731-VIII від 08.10.2015}
8-2) затвердження розподілу коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, відповідно до закону;
Частину першу статті 11 доповнено пунктом 8-2 згідно із Законом № 731-VIII від 08.10.2015}
9) забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;
Пункт 10 частини першої статті 11 виключено на підставі Закону № 889-VIII від 10.12.2015}
11) координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;
12) погодження антикорупційних програм державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, розробка типової антикорупційної програми юридичної особи;
13) отримання та розгляд повідомлень, здійснення співпраці з викривачами, забезпечення їх правового та іншого захисту, перевірка дотримання законодавства з питань захисту викривачів, внесення приписів з вимогою про усунення порушень трудових (звільнення, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) та інших прав викривачів і притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їхніх прав, у зв'язку з такими повідомленнями;
Пункт 13 частини першої статті 11 в редакції Закону № 198-IX від 17.10.2019}
14) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації з питань, пов'язаних із запобіганням корупції, працівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадових осіб місцевого самоврядування (крім підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування);
Пункт 14 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 889-VIII від 10.12.2015}
15) надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів;
Пункт 15 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 140-IX від 02.10.2019, № 198-IX від 17.10.2019}
16) інформування громадськості про здійснювані Національним агентством заходи щодо запобігання корупції, реалізація заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції;
17) залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики;
18) координація виконання міжнародних зобов'язань у сфері формування та реалізації антикорупційної політики, співпраця з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями в межах своєї компетенції;
19) обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;
20) інші повноваження, визначені законом.
Поряд з цим, Законом України "Про прокуратуру" включено до системи прокуратури України Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Відповідно до розділу 3 Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 05.03.2020 №125, основними завданнями та функціями Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" є:
- здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування кримінальних правопорушень Національним антикорупційним бюро України;
- виконання вимог закону під час приймання, реєстрації, розгляду та вирішення заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасне внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування Національним антикорупційним бюро України кримінальних правопорушень та оскарження незаконних судових рішень на стадії досудового розслідування і судового розгляду;
- запобігання незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності та необґрунтованому застосуванню до неї заходів процесуального примусу, виконання вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;
- забезпечення підозрюваним, обвинуваченим безоплатної правової допомоги у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
- підтримання публічного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях, що розслідувалися Національним антикорупційним бюро України;
- забезпечення в межах компетенції відшкодування збитків, завданих кримінальними правопорушеннями;
- забезпечення застосування належної правової процедури до кожного учасника кримінального провадження;
- представництво інтересів держави в суді у випадках, передбачених Законом України "Про прокуратуру" і пов'язаних із корупційними або пов'язаними з корупцією правопорушеннями, а також у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
- здійснення у межах реалізації функцій Спеціалізованої антикорупційної прокуратури міжнародного співробітництва.
Також, згідно частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Основні повноваження поліції визначає статті 23 Закону України "Про Національну поліцію".
Водночас, за приписами статті 26 вказаного Закону поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, зокрема, стосовно зареєстрованих кримінальних та адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, осіб, які їх учинили, та результатів розгляду цих правопорушень у судах.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, а також вжиття інших передбачених законом заходів щодо протидії корупції.
За змістом частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов'язків, зокрема, надається право витребовувати за рішенням керівника структурного підрозділу Національного бюро та одержувати в установленому законом порядку у вказаному в запиті вигляді та формі від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання обов'язків Національного бюро, у тому числі відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов'язання осіб, які ними декларуються у встановленому законом порядку, відомості про використання коштів Державного бюджету України, розпорядження державним або комунальним майном.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм Закону України "Про запобігання корупції", Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" та Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора контроль за дотриманням антикорупційного законодавства, зокрема, суддями, які працюють в Другому апеляційному адміністративному суді, Харківському окружному адміністративному суді, Харківському апеляційному суді, знаходиться поза межами повноважень керівництва вказаних судів та належить до повноважень органів прокуратури, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції.
Поряд з цим, слід відмітити, що у доповненні до адміністративного позову позивач посилається також на те, що у 2012 році на роботу в Харківський апеляційний адміністративний суд перейшов суддя Чалий С., а в 2018-2019 роках призначений на посаду судді в Харківський апеляційний суд Бездітко В., однак належна спеціальна перевірка в зв'язку з цим не проведена, що сталося внаслідок неналежного виконання законодавства про боротьбу з корупцією Харківським апеляційним адміністративним судом та Харківським окружним адміністративним судом.
З цього приводу суд вважає за доцільне відмітити, що згідно з пунктом 10 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171, не пізніше наступного дня після одержання письмової згоди претендента на посаду на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить питання проведення спеціальної перевірки, зазначених у пункті 9 цього Порядку, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо претендента на посаду за формою згідно з додатком 2.
Відповідно до пункту 9 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком перевірка відомостей щодо претендента на посаду під час проведення спеціальної перевірки проводиться:
1) ДСА - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності;
2) МВС - щодо наявності судимості, її зняття, погашення;
3) Мін'юстом і НКЦПФР - щодо наявності в особи корпоративних прав;
4) Мін'юстом - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади”, відомостей про претендента на посаду;
5) Національним агентством - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про претендента на посаду, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік;
6) МОЗ, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації - щодо відомостей про стан здоров'я претендента на посаду (в частині перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров'я);
7) МОН, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, центральним органом виконавчої влади, якому підпорядкований навчальний заклад, керівником навчального закладу - щодо освіти, наявності у претендента на посаду наукового ступеня, вченого звання;
8) СБУ - щодо наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо відношення особи до військового обов'язку (в частині персонально-якісного обліку військовозобов'язаних СБУ);
9) Міноборони - щодо відношення особи до виконання військового обов'язку (стосовно військовослужбовців Збройних Сил), військовими комісаріатами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя - щодо відношення особи до виконання військового обов'язку (крім випадків персонально-якісного обліку військовозобов'язаних СБУ, Служби зовнішньої розвідки);
10) Служба зовнішньої розвідки - щодо відношення особи до виконання військового обов'язку (у разі перебування військовозобов'язаного на персонально-якісному обліку в Службі зовнішньої розвідки).
З метою проведення перевірки відомостей про особу або достовірності поданих документів до проведення спеціальної перевірки можуть залучатися інші центральні органи виконавчої влади або спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.
Таким чином, на переконання суду, проведення спеціальної перевірки лежить поза межами повноважень Харківського апеляційного адміністративного суду та Харківського окружного адміністративного суду.
Враховуючи викладене, суд вважає звернуті до відповідачів позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неналежним контролю Харківським апеляційним адміністративним судом, Другим апеляційним адміністративним судом, Харківським апеляційним судом, Харківським окружним адміністративним судом за дотриманням антикорупційного законодавства (неналежне попередження корупційних правопорушень), внаслідок чого ОСОБА_1 спричинена шкода; стягнення з Другого апеляційного адміністративного суду, Харківського апеляційного суду, Харківського окружного адміністративного суду компенсації спричиненої ОСОБА_1 шкоди в сумі 12 152 305,00 грн, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Другого апеляційного адміністративного суду (майдан Театральний, 1, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код 42256976), Харківського окружного адміністративного суду (майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 34390710), Харківського апеляційного суду (майдан Героїв Небесної Сотні, 36, м. Харків, Харківська область, 61001, ідентифікаційний код 42261368) про визнання неналежним контролю та стягнення компенсації спричиненої шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Гіглава