Справа № 420/9089/20
18 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь», в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області про проведення фактичної перевірки від 31.08.2020 року №2852.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 31.08.2020 року начальником Головного управління ДПС (Державної податкової служби) у Харківській області було прийнято наказ №2852 «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь», який позивач вважає протиправним та незаконним, оскільки в ньому не зазначено конкретної підстави для її проведення. Крім того позивач зазначає, що в оскаржуваному наказі відсутня кінцева дата календарного періоду, який підлягає перевірки, що в свою чергу створює для підприємства умови правової невизначеності та перешкоджає господарській діяльності позивача. Також позивачем зазначається в обґрунтування вимог щодо протиправності наказу про перебування підприємства на обліку в іншому органу Державної податкової служби України, зокрема, Офісі великих платників податків ДПС.
Ухвалою суду від 21.09.2020 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» до Головного управління ДПС у Харківській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
27.10.2020 року через канцелярію суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 53-54), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що наказ №2852 від 31.08.2020 року про проведення фактичної перевірки ТОВ «Автомагістраль-Південь» був прийнятий у відповідності до вимог пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, яким, зокрема, визначено, що фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, у випадку здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. За твердженням представника відповідача у відзиві, функції контролюючих органів визначені у пп.пп.19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України та передбачають, зокрема, здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального, а також проведення роботи щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального. Тобто "здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального" є, на думку відповідача, самостійною та достатньою підставою для проведення перевірки, оскільки є функцією податкового органу. Зазначення в наказі фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки, законодавцем, на думку Головного управління ДПС у Харківській області, не вимагається.
Крім того відповідач зазначив, що ТОВ «Автомагістраль-Південь» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області як платник окремих податків, зокрема, акцизного податку, у зв'язку з чим відповідач має право на проведення фактичної перевірки вказаного суб'єкта господарювання за місцем провадження господарської діяльності. Посилання позивача на факт проведення перевірки з боку іншого органу ДПС не спростовує правомірності прийняття оскаржуваного наказу, а також не свідчить про притягнення позивача двічі до відповідальності за одне й те ж правопорушення, оскільки наказ на проведення перевірки сам по собі не є підставою для застосування санкцій до позивача.
Відповіді на відзив та, відповідно, заперечень на неї сторонами у справі надано не було.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.02.2006 року за №15561020000017770 (а.с. 8-12).
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є, в тому числі, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» має ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресами Харківська область, м. Дергачі, вул. Лозівська, 86 та Харківська область, смт. Шевченкове, вул. Піонерська, 86-А, строком дії з 22.07.2020 року по 22.07.2025 року (а.с. 13-16).
31.08.2020 року з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР, Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів у сфері обігу пального, зняття його залишків, відбору проб і зразків, на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, пп.пп. 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, виконуючим обов'язки начальника Головного управління ДПС у Харківській області А.Єфремовим було видано наказ №2852 «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» (а.с. 20).
Відповідно до зазначеного наказу №2852 передбачено провести з 01.09.2020 року перевірку позивача за місцем фактичного провадження діяльності у господарських об'єктах розташованих за адресами: Харківська область, м. Дергачі, вул. Лозівська, 86 та Харківська область, смт. Шевченкове, вул. Піонерська, 86-А тривалістю не більше 10 діб. Перевіряємий період визначений з 01.07.2019 року по дату закінчення фактичної перевірки.
Не погоджуючись з прийнятим ГУ ДПС в Харківській області наказом №2852 від 31.08.2020 року, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив Головного управління ДПС у Харківській області, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок проведення перевірок, права та обов'язки платників податків, адміністративний арешт майна, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).
Відповідно до п. 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, підпунктом 62.1.3 п.62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи, в тому числі, виконують такі функції:
- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України);
- здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (пп. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України);
- проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (пп. 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України).
Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У пункті 75.1 ст.75 ПК України вказано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 ПК України).
Відповідно до положень п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Пунктом 81.2 цієї статті встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Суд зазначає, що п. 80.2 ст. 80 ПК України містить чіткий перелік підстав для проведення фактичної перевірки, який складається із семи окремих підпунктів (пп.пп.80.2.1-80.2.7).
Згідно з положеннями підпункту 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України (який зазначений в якості правової підстави проведення перевірки відповідачем товариства з обмеженою відповідальністю «Атомагістраль-Південь») фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Системний аналіз положень пп. 80.2.5 п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України надає підстави стверджувати, що необхідною умовою для проведення фактичної перевірки, на підставі пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, є саме отримання податковим органом, в установленому законодавством порядку, інформації про порушення платником податків вимог законодавства, зокрема, у сфері обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального.
Суд вважає слушною думку відповідача, що до функцій контролюючих органів, відповідно до ст. 19-1 ПК України, віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (п.п.19-1.1.14); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п. 19-1.1.16); проведення роботи щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.17); забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої (п.п.19-1.1.20) та інші.
Разом з тим здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, не є, на думку суду, єдиною (самостійною та достатньою) підставою для призначення у будь-який час фактичної перевірки платників податків в рамках реалізації функцій контролюючих органів. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обумовлена (обмежена) законодавством. Тобто, за наявності компетенції на проведення перевірки, така перевірка може бути призначена не в будь-якому випадку.
Зазначене кореспондує самій структурі ст. 80 Податкового кодексу України, в якій наведений повний перелік правових підстав для проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання, наявність якого свідчить, що право контролюючих органів проводити фактичні перевірки платників податків з питань виробництва та обігу окремих видів підакцизних товарів не є абсолютним та необмеженим.
Наведена правова позиція суду побудована на оновлених висновках Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постановах від 15.05.2020 року у справі №816/3238/15, від 04 квітня 2019 року у справі №815/756/16, та від 04 квітня 2019 року у справі №819/844/16.
Наведене також відповідає принципу верховенства права, розкритому у рішеннях Європейського суду з прав людини, практика якого відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні. Так, у справі "Олссон проти Швеції" ЄСПЛ зазначає, що для забезпечення відповідності принципу верховенства права необхідне існування у внутрішньому праві відповідних заходів захисту проти довільного втручання публічної влади у здійснення права (пункт 61 рішення від 24.03.88 року у справі "Олссон проти Швеції").
Також при прийнятті рішення суд враховує презумпцію правомірності рішень платника податку, а саме в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України).
Таким чином, підставою для проведення фактичної перевірки платника податків відповідно до пп. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України може бути отримання в установленому законодавством порядку інформації про певні порушення з боку платника податків, яка, поряд з іншим, може стосуватися здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Зазначеної правової позиції дотримується також П'ятий апеляційний адміністративний суд, зокрема у постанові від 28 липня 2020 року у справі №400/302/20.
На підставі вищезазначеного суд відхиляє наведене обґрунтування відповідача щодо того, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, є окремою, самостійною та достатньою підставою для проведення фактичної перевірки відповідно до пп. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України, оскільки у такому випадку всі інші підстави для проведення фактичної перевірки, передбачені п. 80.2 ст. 80 ПК України, втрачають своє юридичне значення, у зв'язку з наданням контролюючому органу повноважень без настання будь-яких юридичних фактів та у будь-який час проводити фактичні перевірки платників податків з питань виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зазначає, що контролюючий орган не зазначив в оскаржуваному наказі, а також у відзиві на адміністративний позов жодних обґрунтувань, та не надав до суду жодних доказів на підтвердження факту отримання Головним управлінням ДПС у Харківській області інформації про порушення позивачем вимог законодавства, пов'язаного з виробництвом, зберіганням та транспортуванням пального.
За таких умов суд доходить висновку що оскаржуваний наказ Головного управління ДПС у Харківській області про проведення фактичної перевірки від 31.08.2020 року №2852 є необгрунтованим та безпідставним, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд при прийнятті рішення також враховує, що на підставі наказів Офісу Великих платників податків ДПС від 21.07.2020 року №757 та №754 у період з 31.07.2020 року по 06.08.2020 року були проведені фактичні перевірки акцизних складів позивача, що розташовані за адресами Харківська область, м. Дергачі, вул. Лозівська, 86 та Харківська область, смт. Шевченкове, вул. Піонерська, 86-А. Перевіряємий період з 01.04.2020 року по дату закінчення фактичної перевірки.
За результатами зазначених перевірок Офісом Великих платників податків ДПС були складенні акти від 06.08.2020 року №0018/53/13/28/10/34252469 та №0017/28/10/53/13/34252468, знятті залишки пально-мастильних матеріалів, що знаходяться у місцях зберігання пального та винесенні відповідні податкові-повідомлення рішення. При цьому суми штрафів, визначених у цих рішеннях були сплачені позивачем в добровільному порядку (а.с. 27-38, 41,42).
При цьому суд зазначає, що календарний період, який перевірявся Офісом Великих платників податків ДПС частково співпадає з періодом, який повинен був бути перевірений на підставі оскаржуваного наказу Головного управління ДПС в Харківській області, а саме з 01.04.2020 року по 06.08.2020 року.
За таких умов суд погоджується з твердженням позивача, що невизначення Головним управління ДПС у Харківській області у наказі від 31.08.2020 року №2852 кінцевої дати перевіряємого періоду створює для підприємства позивача умови правової невизначеності, оскільки різними податковим органами щодо одного і того ж перевіряємого періоду могли бути зроблені протилежні висновки, щодо наявності або відсутності з боку платника податків порушення вимог чинного законодавства.
Водночас суд вважає аргументованим посилання представника Головного управління ДПС в Харківській області щодо можливості проведення перевірки господарської діяльності позивача, як Офісом Великих платників податків ДПС так і Головним управлінням ДПС у Харківській області, з огляду на наступне.
Так згідно п. 1.2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 року №470, рішення про проведення перевірки може бути оформлено наказом відповідного територіального органу, якій згідно визначених статтею 19-1 Кодексу повноважень виконує функції щодо здійснення заходів адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків (далі - територіальні органи ДПС) та/або Державної податкової служби України, зокрема, наказом:
Державної податкової служби України - для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників Державної податкової служби України та/або територіальних органів ДПС;
територіальних органів ДПС - для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників відповідного територіального органу ДПС, а за письмовим дорученням (погодженням) керівників відповідних структурних підрозділів Державної податкової служби України - із залученням також працівників Державної податкової служби України та інших територіальних органів ДПС.
За письмовим дорученням (погодженням) керівника (його заступника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС, погодженим Державною податковою службою України, працівники цього органу можуть залучатися до проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок, що проводяться іншими територіальними органами ДПС.
Згідно п. 1.4.4 Методичних рекомендацій у разі організації фактичної перевірки платника податків територіальним органом ДПС за основним місцем обліку зазначеного платника податків та у разі, якщо такий платник податків має відокремлені підрозділи або інші об'єкти, де провадиться діяльність та які розташовані поза межами його основного місця обліку, зазначений орган, який здійснює (очолює) перевірку такого платника, може ініціювати організацію проведення перевірки таких відокремлених підрозділів або інших об'єктів за їх фактичним місцезнаходженням.
Аналогічні правові норми містяться також і в наказі Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 року №22 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», який також був чинним на момент видання оскаржуваного наказу та чинний на час розгляду справи судом.
За таких умов, оскільки основним місцем обліку позивача є м. Одеса, а господарська діяльність ТОВ «Автомагістраль-Південь» здійснюється у Харківській області, Головне управління ДПС в Харківській області, на думку суду, наділено повноваженнями на здійснення фактичної перевірки позивача, а тому зазначені обґрунтування позивача не враховуються судом при прийнятті рішення.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №34361 від 11.09.2020 року.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» (65058, м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» від 31.08.2020 року №2852.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» (код ЄДРПОУ 34252469) суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький
.