Справа № 420/10944/20
18 листопада 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Одеської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов, зняття арешту з майна, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про відкриття виконавчого провадження №59212384 від 27.05.2019 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про відкриття виконавчого провадження № 59212506 від 27.05.2019 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про відкриття виконавчого провадження №59212432 від 27.05.2019 року;
- зняти арешт з майна Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр», накладений Першим Приморським відділом ДВС м. Одеса постановою про арешт майна боржника ВП №59212384 від 27.05.2019 року;
- зняти арешт з майна Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр», накладений Першим Приморським відділом ДВС м. Одеса постановою про арешт майна боржника ВП № 59212506 від 27.05.2019 року;
- зняти арешт з майна Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр», накладений Першим Приморським відділом ДВС м. Одеса постановою про арешт майна боржника ВП № 59212432 від 27.05.2019 року.
Ухвалою суду від 26.10.2020 року адміністративний позов Одеської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення був залишений без руху та позивачу встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
В ухвалі суду було зазначено про необхідність надання позивачем до суду квитанції про сплату судового збору у повному обсязі за подання адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду, а також заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі №420/10944/20 з доказами поважності причин пропуску цього строку.
На виконання ухвали суду від 26.10.2020 року позивачем 13.11.2020 року через канцелярію суду було подано заяву про усунення недоліків, клопотання про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду у справі №420/10944/20 та квитанцію про сплату судового збору.
Як було зазначено позивачем в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду, в червні 2017 року Державне підприємство «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» припинило свою господарську діяльність, оскільки було реорганізовано шляхом приєднання до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі Концерн РРТ). Все майно підприємства було передано на баланс Одеської філії Концерну РРТ, яка розпочала свою роботу 30 червня 2017 року, на підставі наказу Концерну РРТ №10 від 26.06.2017 року.
При цьому в ході процесу реорганізації позивачем у лютому 2020 року було встановлено, що Державне підприємство «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» внесено до Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями №59212384, №59212432 та №59212506. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження позивачем було встановлено про факт відкриття даних проваджень Першим Приморським відділом державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ще у 2019 році.
Водночас постанови про відкриття виконавчих проваджень №59212384, №59212506, №59212432, ні на адресу Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» ні на адресу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення не надходили. У зв'язку із зазначеним, голова комісії з реорганізації Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» в особі т.в.о. директора Одеської філії Концерну РРТ, звернувся до відповідача з листом від 27.02.2020 року щодо надання в порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», постанов по вищенаведеним провадженням (лист було отримано відповідачем 02.03.2020 року).
Однак, за твердженням позивача, на його лист від 27.02.2020 року зазначених постанов надіслано не було.
За таких умов позивач 09.09.2020 року повторно звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати йому копії постанов про відкриття виконавчих проваджень №59212384, №59212506, №59212432.
05.10.2020 року позивач отримав вищезазначені документи, а отже з цієї дати, на його думку, він дізнався про порушення своїх прав.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 частини 2 ст.287 КАС України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Зазначена норма КАС України встановлює, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду за загальним правилом починається від дня виникнення права особи на подання до суду адміністративного позову.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням, а її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення (якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору) відносини стають стабільними.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, та, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення ЄСПЛ "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Але зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами того, що особа не мала реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов'язано з їх реалізацією.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Згідно із ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду у справі №420/10944/20 враховує факт віднесення законодавцем адміністративних справ щодо оскарження дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби (ст.287 КАС України) до категорії термінових адміністративних справ, щодо розгляду яких встановлені скорочені процесуальні строки (зокрема, десять днів на подання адміністративного позову та десять днів на розгляд судом справ цієї категорії).
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
З матеріалів позовної заяви вбачається та позивачем не заперечується, що про наявність постанов про відкриття виконавчих проваджень №59212384, №59212506, №59212432, які є предметом оскарження в даній адміністративній справі, він дізнався ще у лютому 2020 року. При цьому, звернувшись 27.02.2020 року із запитом до відповідача про надання йому копій постанов про відкриття виконавчих проваджень №59212384, №59212506, №59212432 від 27.05.2019 року та не отримавши на них відповідь протягом тривалого строку (більше ніж пів року), позивач не вчинив жодних дій (зокрема не здійснив ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, не звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання йому відповіді на звернення від 27.02.2020 року), тобто виявив абсолютну байдужість до своїх майнових прав. При цьому, будучи обізнаною про наявність відкритих виконавчих проваджень №59212384, №59212506, №59212432 від 27.05.2019 року, Одеська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення повторно звернутись до відповідача з аналогічним за замістом листом лише у вересні 2020 року.
Суд зазначає, що незнання про порушення прав та інтересів через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про причини та підстави їх порушення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про наявність у позивача, об'єктивної неможливості звернутися до суду протягом визначеного законодавством десятиденного строку, Одеською філією Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення у клопотанні не зазначено, а тому клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі №420/10944/20, як необґрунтоване, задоволенню не підлягає, а адміністративний позов підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 121-123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -
Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Адміністративний позов Одеської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов, зняття арешту з майна - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білостоцький О.В.