17 листопада 2020 р. № 400/3452/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Державної установи "Вознесенська виправна колонія (№72)" в особі начальника дисциплінарної комісії, вул. Київська, 300, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
про:визнання протиправними та скасування рішень від 10.07.2020 (витяг з протоколу № 43), від 17.07.2020 (витяг з протоколу № 45) і постанов від 10.07.2020 № 30/2, від 17.07.2020 № 31/2,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Державної установи «Вознесенська виправна колонія № 72» в особі начальника дисциплінарної комісії про визнання протиправним і скасування рішення від 10.07.2020 (витяг з протоколу № 43), яким застосовано захід дисциплінарного впливу «Догана НУ»; визнання протиправною і скасування постанови від 10.07.2020 № 30/2, якою накладено стягнення «Догана Н/У»; визнання протиправним і скасування рішення від 17.07.2020 (витяг з протоколу № 45), яким
застосовано дисциплінарне стягнення «Сувора догана НУ»; визнання протиправною і скасування постанови від 17.07.2020 № 31/2, якою накладено стягнення «Сувора догана Н/У».
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач не допускав порушень установленого порядку відбування покарання, тому відповідачем протиправно застосовано до нього дисциплінарні стягнення.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки на позивача правомірно накладено дисциплінарні стягнення, за наслідками допущених ним порушень порядку відбування покарання.
Після надання пояснень сторонами у судовому засіданні (що проводилося в режимі відеоконференції), суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в Державній установі «Вознесенська виправна колонія № 72».
06.07.2020 року позивач був відсутній у строю о 15:35 год. під час масового заходу, а саме поіменної перевірки наявності засуджених. Знаходився у житловій секції №7.
Після встановлення відсутності позивача у строю він був викликаний до кабінету начальника відділення №2 для надання пояснень щодо його відсутності на поіменній перевірці наявності засуджених, до кабінету начальника відділення позивач прибув без нагрудного знаку, про що свідчить рапорт № 69/2, який наданий відповідачем до відзиву. Позивач від надання письмового пояснення відмовився, що підтверджується Актом відмови дачі письмового пояснення від 06.07.2020.
09.07.2020 року позивача було ознайомлено з місцем, датою та часом проведення дисциплінарної комісії, проте від підписання розписки позивач відмовився, про що свідчить копія розписки.
10.07.2020 начальником відділення СПС № 2 Вознесенської виправної колонії № 72 Тимощуком М.М. складено висновок по факту порушення ПВР.
10.07.2020 року відбулося засідання дисциплінарної комісії установи по розгляду матеріалів про порушення засудженими вимог режиму утримання, про що свідчить Витяг з протоколу № 43 від 10.07.2020. На засіданні дисциплінарної комісії позивач причин порушення не надав. Комісія прийняла рішення застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - догана НУ.
Від підпису про отримання копії протоколу дисциплінарної комісії по розгляду матеріалів про порушення засудженими вимог режиму утримання № 43 позивач відмовився, про що свідчить розписка.
Постановою № 30/2 за порушення режиму відбування покарання, яке полягає в тому, що ОСОБА_1 був відсутній на перевірці, до нього застосовано стягнення у вигляді догана Н/У.
Від підписання про оголошення постанови № 30/2 позивач відмовився.
Відповідно до Рапорту № 107/2 15.07.2020 року о 15:15 год. під час масового заходу, а саме поіменної перевірки наявності засуджених ОСОБА_1 знаходився в строю з порушенням форми одягу, а саме відсутній нагрудний знак, чим порушено ПВР р. 2 п. 3.
Письмове пояснення щодо допущення порушення форми одягу ОСОБА_1 надати відмовився, про що свідчить Акт відмови дачі письмового пояснення від 15.07.2020
16.07.2020 року позивача під підпис було ознайомлено з місцем, датою та часом проведення дисциплінарної комісії, про що свідчить копія розписки.
16.07.2020 в.о. начальника відділення СПС № 2 Вознесенської виправної колонії № 72 Строн І.В. складено висновок по факту порушення ПВР.
17.07.2020 року відбулося засідання дисциплінарної комісії установи по розгляду матеріалів про порушення засудженими вимог режиму утримання, про що свідчить Витяг з протоколу № 45 від 17.07.2020. На засіданні дисциплінарної комісії позивач в усній формі поважних причин порушення ним ПВР р.2 п. 3, а саме порушення форми одягу, не надав. Комісія прийняла рішення застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - Сувора догана НУ.
Копію протоколу від 17.07.2020 № 45 позивач отримав 17.07.2020, про що свідчить розписка.
Постановою № 31/2 за порушення режиму відбування покарання, яке полягає в тому, що ОСОБА_1 допустив порушення форми одягу, до нього застосовано стягнення у вигляді сувора догана Н/У.
Від підписання про оголошення постанови № 31/2 позивач відмовився.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджені зобов'язані, зокрема: виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;
виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.
Ч. 2 ст. 9 КВК України встановлено, що невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Ст. 107 КВК України визначено Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі.
Так, ч. 3 ст. 107 КВК України встановлено, що засуджені зобов'язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії.
Наказом Міністерства юстиції від 28 серпня 2018 року № 2823/5 затверджено Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (далі - Правила), які регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі та є обов'язковими для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.
П. 3 розділу ІІ Правил встановлено, що засуджені зобов'язані:
виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;
дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами;
носити одяг встановленого законодавством зразка та нагрудні знаки, затверджені зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених (додаток 2).
Відповідно до ст. 132 КВК України, за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення:
попередження;
догана;
сувора догана;
грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати;
скасування поліпшених умов тримання;
поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб;
поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб;
переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Відповідно до п. 1 розділу VІІ Правил, в установах виконання покарань перевірки наявності засуджених організовуються щодня вранці та ввечері у години, визначені розпорядком дня, а також додатково в час перед прийманням їжі засудженими або після цього. За потреби вони можуть проводитися у будь-який час доби. Наявність засуджених перевіряється за поіменними картками, виготовленими за зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених. Для поіменної перевірки всі засуджені шикуються відділеннями соціально-психологічної служби у спеціально відведених місцях. Від поіменної перевірки звільняються тільки особи, які відпочивають після роботи або звільнені від роботи через хворобу з постільним режимом, а також зайняті на роботах, які залишити неможливо. Ранкові та вечірні перевірки не мають тривати більше 30 хвилин. На перевірках почергово згідно із затвердженим графіком повинні бути присутні начальник установи виконання покарань, його заступники, керівники підрозділу нагляду і безпеки та оперативного підрозділу.
Оскільки п. 1 розділу VІІ Правил визначено, що перевірки наявності засуджених за потреби можуть проводитися у будь-який час доби, суд не приймає до уваги посилання позивача про те, що відповідно до Типового розпорядку дня засуджених час з 7:30 до 16:00 є робочим часом та проведення перевірок у цей час не передбачено.
Присутність позивача на перевірці, що проводилася 06.07.2020 о 15:35 год. жодними доказами не підтверджено.
Таким чином, догана застосована правомірно.
Так само жодних доказів щодо наявності у позивача нагрудного знаку під час поіменної перевірки наявності засуджених матеріали справи не містять.
В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що оскільки позивача не забезпечили верхнім одягом встановленого зразка, то у нього не виникає обов'язку носити нагрудний знак.
Позивач пояснив суду, що коли він прибув в колонію, йому вручили нагрудний знак.
Суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно відсутності обов'язку носіння нагрудного знаку в разі відсутності одягу встановленого зразка, оскільки розділом ХХІІ п. 1 Правил передбачено, що у разі відсутності в установі одягу встановленого законодавством зразка засудженому тимчасово дозволяється користуватися власним одягом, придбаним в крамниці установи виконання покарань або отриманим від родичів.
Правилами внутрішнього розпорядку передбачений обов'язок засудженого носити нагрудні знаки та відсутні будь-які застереження, які надають право не виконувати цей обов'язок.
Ст. 134 КВК передбачено, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Згідно ст. 135 КВК, питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов'язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.
Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.
Засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.
Правом застосовувати в повному обсязі заходи заохочення і стягнення (за винятком переведення до ПКТ (ОК)) до засуджених користується начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки. За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани або поміщення в карцер строком до десяти діб. Інші посадові особи установ виконання покарань не мають права застосовувати заходи заохочення і стягнення щодо засуджених. Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим - більш м'яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення у разі, якщо посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею за відсутності порушення з боку засудженого. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація установи виконання покарань надає йому змогу повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (п. 1 Розділу ХХІ Правил).
П. 2 Розділу ХХІ Правил встановлено, що застосування начальниками установ виконання покарань заходів стягнення оформлюється постановами про накладення стягнення установи виконання покарань.
Перед накладенням стягнення на засудженого, який відбуває покарання у виправній колонії, дисциплінарною комісією установи вирішується питання про доцільність застосування стягнення у порядку, визначеному статтями 134, 135 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Результати розгляду дисциплінарною комісією питання про доцільність застосування стягнення до засудженого оформлюється відповідним письмовим рішенням.
Посилання представника позивача стосовно того, що для першого дисциплінарного проступка застосовано занадто суворе покарання - догана, а необхідно було застосувати попередження не приймається судом до уваги, оскільки це дискриційне повноваження відповідача, тому суд не може вирішувати та обирати за виправну колонію вид дисциплінарного стягнення для засудженого.
Певні недоліки постанов, на які посилався представник позивача в судовому засіданні - відсутність норми КПК, яку порушив засуджений, невідповідність додатку не вплинули на їх правомірність.
Відтак, відповідач відповідно до вимог КВК України, за допущені позивачем порушення правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань правомірно застосував до нього дисциплінарні стягнення.
Позивач всупереч ст. 77 КАС України не надав доказів протиправності рішень відповідача - постанов про накладення дисциплінарних стягнень.
Тому підстави для задоволення позову відсутні.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Вознесенська виправна колонія (№72)" в особі начальника дисциплінарної комісії (вул. Київська, 300, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 08564050) про визнання протиправними та скасування рішень від 10.07.2020 (витяг з протоколу № 43), від 17.07.2020 (витяг з протоколу № 45) і постанов від 10.07.2020 № 30/2, від 17.07.2020 № 31/2 - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко