36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без розгляду
17.11.2020 Справа № 917/276/20
Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д. М., розглянувши матеріали справи за позовом
Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Центр"
про стягнення суми основного боргу, розірвання договору та забов'язання повернути земельну ділянку
Кременчуцька місцева прокуратура звернулася в суд позовом в інтересах держави в особі Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Центр" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 816318,72 грн, розірвання договору оренди землі № 9 від 05.06.2018, укладеного між Потоківською сільською радою Кременчуцького району та ТОВ "Зелена Енергія Центр" стосовно земельної ділянки площею 12,22 га, кадастровий номер 5322484401:01:003:0202, розташованої в с. Потоки Кременчуцького району та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.02.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 10:00 03.03.2020.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.03.2020 зупинено провадження у справі № 917/276/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного суду справи № 912/2385/18.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.08.2020 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 11:30 08.09.2020.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.09.2020 суд відклав підготовче засідання на 11:30 29.09.2020.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.09.2020 суд продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 28.10.2020 10:30 зал № 50.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.10.2020 суд відклав підготовче засідання на 09:00 17.11.2020.
Дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.
Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах прокурор визначив Потоківську сільську раду Кременчуцького району Полтавської області.
Разом з тим, зазначив, що Потоківська сільська рада Кременчуцького району, як сторона договору та власник земельної ділянки, не вжила достатніх заходів щодо стягнення заборгованості на підставі договору оренди земельної ділянки, його розірвання та повернення земельної ділянки і не звернулась до суду з відповідним позовом, що може призвести до втрати можливості стягнути кошти заборгованості за договором оренди у зв'язку зі сплином строків позовної давності.
Таким чином, прокурор виступає в інтересах держави в особі Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, підставами для подачі даного позову та представництва інтересів Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області є не здійснення останньою повноважень по стягненню суми заборгованості на підставі договору в судовому порядку, розірвання договору оренди у зв'язку з істотним порушенням його умов та повернення земельної ділянки, а також захист інтересів держави, оскільки внаслідок порушення відповідачем умов договору до бюджету не надходить відповідна сума коштів, що ускладнює виконання сільською радою завдань, покладених на неї Конституцією України та іншими законами України.
За фактом неналежного виконання своїх службових обов'язків посадовими особами Потоківської сільської ради та не вжиття заходів щодо стягнення коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності 06.06.2019 внесено відомості до ЄРДР за №42019171090000074 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України.
Згідно з положеннями статей 4, 42, 44, 46 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.
Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
При цьому відповідно до абзаців 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з абзацами 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Одночасно відповідно до положень частин 3 - 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Таким чином, зі змісту зазначених законодавчих актів вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Водночас тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
При цьому розширений підхід до визначення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).
Оскільки, повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Таким чином, обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
При цьому підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Як дослідив суд прокурором не обґрунтовано не здійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави Потоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області.
Зокрема, матеріали справи містять докази щодо проведення Потоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області претензійної роботи, а саме: лист від 09.10.2019 № 1094/26-04 з однією вимогою - сплатити заборгованість у сумі 685934,48 грн за період з 12.06.2018 по 08.10.2019. Тобто, з наведеного вбачається, що позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору.
Також, слід зазначити, що лист-претензія Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 09.10.2019 № 1094/26-04 не містить вимогу про розірвання договору та витребування земельної ділянки.
На підтвердження виконання приписів абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор подав лист від 04.12.2019 № 32-2340 про витребування у Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області документації щодо передачі в оренду ТОВ «Зелена енергія Центр» земельної ділянки площею 12,22 га з кадастровим номером 5322484401:01:003:0202 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій, що розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Потоки.
Лист-повідомлення прокурора у порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до суду з цим позовом датоване 10.02.2020 (№ 32-1899 вих. 20).
Проте матеріали справи не містять доказів направлення зазначеного повідомлення на адресу позивача - Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Як убачається з поштового конверту прокурор звернувся до господарського суду з цим позовом 13.02.2020.
Отже, прокурором не надана можливість, визначеному ним органу - Потоківській сільській раді Кременчуцького району Полтавської області в розумні строки відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову, про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення, або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Прокурором не надано доказів виконання приписів, передбачених абзацом 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якими прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про недоведеність прокурором невиконання або неналежного виконання Потоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що позивач, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом.
При цьому, господарський суд зазначає, що розумність строку, протягом якого компетентні органи мають відреагувати на повідомлення прокурора щодо фактів порушення інтересів держави, не може вважатися тотожним відсутності такого строку, що має місце в даному випадку, звернення прокурора до суду через три дні після повідомлення позивача про зазначене звернення.
Отже, суд не вбачає підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі.
Відповідно до правового висновку викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
З цих підстав слід дійти висновку про залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд звертає увагу прокурора, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи приписи пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір може бути повернутий в разі звернення прокурора із відповідним клопотанням.
Керуючись статтею 185, пунктом 2 частини 1 статті 226, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Залишити позов Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.11.2020 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256 та 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д. М. Сірош