65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"09" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 910/11956/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
при розгляді справи за позовом: Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №6 (вул. Л. Українки, 27/2, м. Київ, 01601) в інтересах держави в особі 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (бул. Т.Шевченка, 50-Г, м. Київ, 01032) та 2) Київського національного університету технологій та дизайну (вул. Немировича-Данченко, 2, м. Київ, 01011)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Блек Сі Хотел Груп” (вул. Маразліївська, 1/20, м. Одеса, 65014)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” (вул. Лейпцизька, 16 (літера А), м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 32554793)
про стягнення 4165528,37 грн,
за участю представників учасників справи:
прокурор: Захарова Ю.С.;
від позивача-1:Десятова Н.А.;
від позивача-2: Грищенко А.Л.;
від відповідача: Фельдман О.А.;
від третьої особи: Фельдман О.А.
Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №6 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву та Київського національного університету технологій та дизайну до Товариства з обмеженою відповідальністю “Блек Сі Хотел Груп”, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивачів упущену вигоду в розмірі 4165528,37 грн, а саме:
- 50% суми орендної плати без ПДВ в розмірі 1735636,82 грн на користь Київського національного університету технологій та дизайну;
- 20% ПДВ від загальної суми орендної плати в розмірі 694254,73 грн на користь Київського національного університету технологій та дизайну;
- 50% суми орендної плати без ПДВ в розмірі 1735636,82 грн на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву.
В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на те, що відповідач незаконно займає нежитлові приміщення, площею 142,3 кв.м., в буд. №16-А" по вул. Лейпцизькій в м. Києві, та зобов'язаний рішенням суду усунути перешкоди у користуванні вказаними приміщеннями шляхом їх звільнення. Між учасниками справи відсутні договірні відносини, проте відповідач до цього часу не відшкодував шкоду у виді неодержаної плати за час користування цим майном, яка розрахована Фондом та має бути розподілена згідно з листом Університету.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.08.2020 вищевказану заяву заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 було передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області, з урахуванням місцезнаходження відповідача.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовну заяву заступника керівника Київської місцевої прокуратури №6 розподілено для розгляду судді Господарського суду Одеської області Бездолі Д.О.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.09.2020 вищевказану позовну заяву заступника керівника Київської місцевої прокуратури №6 було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду відповідних доказів та пояснень.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.10.2020 позовну заяву Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву та 2) Київського національного університету технологій та дизайну було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/11956/20; справу призначено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; підготовче засідання у справі призначено на "09" листопада 2020 об 11год.30хв. Крім цього, вказаною ухвалою судом було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
У судовому засіданні 09.11.2020 судом було поставлено на обговорення питання щодо наявності підстав для подання прокурором позову в інтересах держави в особі Київського національного університету технологій та дизайну.
Так, прокурор пояснив суду, що Київський національний університет технологій та дизайну виступає суб'єктом владних повноважень у спірних відносинах з тих підстав, що Міністерство освіти і науки України, як центральний орган виконавчої влади, делегувало університету повноваження щодо управління спірним майном, закріпивши його за позивачем-2 на праві господарського відання.
Заслухавши пояснення прокурора та проаналізувавши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про таке.
Згідно з ч.ч.3,4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Водночас, за змістом рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна» до основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема, реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про вищу освіту» матеріально-технічна база закладів вищої освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності. Відповідно до законодавства та з урахуванням організаційно-правової форми закладу вищої освіти з метою забезпечення його статутної діяльності засновником (засновниками) закріплюються на основі права господарського відання або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно. Землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок, у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюються закладами вищої освіти відповідно до Земельного кодексу України. Повноваження засновника (засновників) закладу вищої освіти щодо розпорядження державним майном у системі вищої освіти здійснюються відповідно до законодавства.
Згідно з п. 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630, Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 ГК України держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики. Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Повноваження суб'єктів управління у державному секторі економіки - Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб'єктів господарювання визначаються законом. Зазначені суб'єкти управління у державному секторі економіки можуть приймати рішення, необхідні для підготовки до реалізації та здійснення державно-приватного партнерства (концесії), які є обов'язковими до виконання підприємствами, установами, організаціями, що перебувають у сфері їх управління.
Частиною 5 ст. 22 ГК України визначено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Відповідно до ч. 10 ст. 22 ГК України органам управління, які здійснюють організаційно-господарські повноваження стосовно суб'єктів господарювання державного сектора економіки, забороняється делегувати іншим суб'єктам повноваження щодо розпорядження державною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб'єктів господарювання, за винятком делегування названих повноважень відповідно до закону органам місцевого самоврядування та інших випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Як вбачається з п.п.1.1., 1.4. статуту Київського національного університету технологій та дизайну (далі - Статут) університет є юридичною особою, державним неприбутковим навчальним закладом, який знаходиться у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України та здійснює діяльність відповідно до законодавства. Університет є юридичною особою, яка створена на невизначений строк, має майно, може від свого імені набувати майнові права та особисті немайнові права, мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
Згідно з п.3.1., 3.2. Статуту університет заснований на державній формі власності і підпорядкований Міністерству освіти і науки України. У межах, визначених Законом України «Про вищу освіту», Міністерство, зокрема, здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю університету; здійснює інші повноваження, передбачені законом і Статутом університету.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом, водночас, з системного аналізу норм ст. 53 ГПК України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається наявність у прокурора права на звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних владних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. При цьому згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" чітко визначений такий перелік органів: 1. орган державної влади; 2. орган місцевого самоврядування; 3. інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
За цих підстав, господарський суд вважає, що здійснюючи функцію з представництва інтересів держави прокурор має повноваження звернутись до господарського суду з позовом в інтересах держави виключно в особі суб'єкта владних повноважень, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, за умови наявності у даного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. За відсутності відповідних повноважень у суб'єкта владних повноважень або відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, прокурор звертається до господарського суду в інтересах держави з позовом, в якому зазначає про це, та відповідно у разі прийняття господарським судом цього позову прокурор набуває статусу позивача.
Між цим, у даній справі прокурор звернувся до господарського суду з позовом, зокрема, в інтересах держави в особі не суб'єкта владних повноважень, а навчального закладу - Київського національного університету технологій та дизайну, на користь якого заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 50% суми орендної плати без ПДВ в сумі 1735636,82 грн та 20% ПДВ від загальної суми орендної плати в сумі 694254,73 грн. При цьому суд відзначає, що університет є юридичною особою і може від свого імені виступати позивачем у господарському суді.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Водночас, з метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у постанові від від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
За вищевказаних обставин, враховуючи, що після відкриття провадження у справі судом встановлено відсутність підстав для представництва прокурором у спірних відносинах інтересів держави в особі позивача-2, суд дійшов висновку, що позов прокурора в частині вимог, що заявлені в інтересах держави в особі Київського національного університету технологій та дизайну, слід залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.
Керуючись п. 2 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Київського національного університету технологій та дизайну в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “Блек Сі Хотел Груп” про стягнення упущеної вигоди у розмірі 50% суми орендної плати без ПДВ в сумі 1735636,82 грн та 20% ПДВ від загальної суми орендної плати в сумі 694254,73 грн - залишити без розгляду.
Повну ухвалу складено 16.11.2020.
Ухвала набрала законної сили 09.11.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля