ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2020Справа № 910/11673/20
Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши
заяву Благодійного Фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук «Міжнародний діловий центр»
про забезпечення позову
у справі № 910/11673/20
за позовом Благодійного Фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук
«Міжнародний діловий центр»
до Київської міської ради
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації);
2) Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»;
про визнання незаконним (протиправним) рішення
Без виклику представників сторін,
Благодійний Фонд сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук «Міжнародний діловий центр» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом Київської міської ради про визнання незаконним (протиправним) рішення Київської міської ради від 07.07.2020 №9/9088.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Київської міської ради від 07.07.2020 №9/9088 прийняте без належних правових підстав з порушенням Регламенту Київради.
Позивачем разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Київській міській раді розпоряджатись земельною ділянкою площею 0,1990 га (кадастровий номер 8000000000:88:199:0010), що розташована за адресою: вул. Івана Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва, до моменту набрання законної сили рішення суду в цій справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 позовну заяву Благодійного фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 заяву Благодійного фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук «Міжнародний діловий центр» про забезпечення позову та додані до неї документи повернуто заявнику, оскільки остання була подана без дотримання вимог ст. 139 ГПК України.
13.08.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Благодійного фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" повторно надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Київській міській раді розпоряджатись земельною ділянкою площею 0,1990 га (кадастровий номер 8000000000:88:199:0010), що розташована за адресою: вул. Івана Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва, до моменту набрання законної сили рішення суду в цій справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2020 відмовлено Благодійному фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" в задоволенні заяви про забезпечення позову. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 вказану ухвалу залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 17.09.2020.
11.09.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання щодо приєднання (врахування) додаткової інформації та документів до справи № 910/11673/20.
14.09.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить в позові відмовити.
17.09.2020 через канцелярію суду надійшла заява Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про залучення як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, оскільки дана юридична особа є підзвітною і підконтрольною Київській міській раді та забезпечує виконання останньої повноважень у сфері управління землями комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Присутні в судовому засіданні 17.09.2020 представники позивача просили відкласти розгляд справи, оскільки тільки напередодні підготовчого засідання від відповідача було отримано відзив на позовну заяву, а відтак позивачу необхідно з ним ознайомитись і підготувати відповідь на відзив.
Також, представники позивача просили надати час для ознайомлення з заявою про вступ у справу третьої особи без самостійних вимог і підготувати свої заперечення на неї.
Представник відповідача позов не визнав та не заперечував щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.09.2020 залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відкладено підготовче засідання у справі на 22.10.2020.
Судове засідання 22.10.2020 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Привалова А.І. у відпустці з 10.10.2020 по 25.10.2020.
Крім того, 09.10.2020 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:
- заборонити Київській міській раді розпоряджатись земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:88:199:0010 загальною площею 0,1990 га та земельними ділянками кадастрові номери: 8000000000:88:199:0090, 8000000000:88:199:0091, 8000000000:88:199:0092, 8000000000:88:199:0093, що розташовані за адресою: вул. Івана Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва, до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі;
- зупинити подальший розгляд рішення Київської міської ради № 448/95 «Про внесення змін до таблиці № 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Дослідивши зміст поданої заяви, враховуючи необхідність встановлення всіх обставин, що склалися, для з'ясування обґрунтованості заяви про забезпечення позову та з огляду на фактичні обставини справи № 910/11673/20, суд дійшов висновку про доцільність призначення заяви про забезпечення позову до розгляду в судовому засіданні за участі представників сторін.
Присутні в судовому засіданні 05.11.2020 представники позивача підтримали заяву про забезпечення позову з посиланням на обставини, наведені в ній.
Представники відповідача та третьої особи заперечили щодо задоволення поданої позивачем заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що на даний час відсутня негайна потреба для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки на даний час фактично припинені повноваження попереднього складу Київради, у зв'язку з місцевими виборами, які відбулись в Україні 26 жовтня 2020 року, що є загально відомим фактом.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2020 відмовлено Благодійному фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 26.11.2020, у зв'язку з залученням до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс».
16.11.2020 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Київської міської ради від 07.07.2020 №9/9088 «Про припинення Благодійному фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" права постійного користування земельною ділянкою на вул. Івана Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва».
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що відповідно до проекту рішення Київської міської ради №08/231-1717/ПР від 09.07.2020 «Про внесення змін до таблиці № 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» земельну ділянку, яка перебувала у постійному користуванні позивача за адресою: вул. Івана Франка, 28, вже хотіли віднести до спеціально обладнаних майданчиків для паркування. Такий проект рішення було визначено як «невідкладний» про те він не набрав необхідної кількості голосів. В той же час факт підготовки такого проекту рішення та голосування за нього підтверджує, що відповідач планує розпорядитися земельною ділянкою за адресою: вул. Івана Франка, 28, яка вилучена з постійного користування позивача на підставі оскаржуваного у позові рішення.
Крім того, позивач зазначає, що оскаржуване ним рішення Київської міської ради від 07.07.2020 №9/9088 було прийняте без належних правових підстав та з порушенням Регламенту Київради.
Отже, заявник вважає, що на даний момент у відповідача існує реальна можливість розпорядження земельною ділянкою без відома заявника, що в подальшому може стати причиною ускладнення виконання рішення суду, та унеможливить поновлення порушеного права заявника в межах одного судового провадження.
Розглянувши заяву Благодійного Фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук «Міжнародний діловий центр» про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову, є пов'язаність відповідних дій та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами з метою захисту яких такий позов подано.
Якщо позивач звертається до суд з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18).
Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Здійснивши аналіз обставин, наведених у заяві про забезпечення позову, та дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що заявником не доведено того, що наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову обставини можуть ускладнити виконання рішення у даній справі, а заходи забезпечення позову зможуть забезпечити реальне виконання рішення у даній справі, та того, що у випадку невжиття таких заходів виконання рішення суду може бути істотно ускладнено чи унеможливлено.
Фактично наведені у заяві обставини зводяться до підстав заявленого позову, тобто мотивів, з яких позивач оскаржує рішення Київської міської ради від 07.07.2020 №9/9088, що не може бути предметом дослідження судом під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Водночас, заявник не наводить жодних аргументів, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити виконання рішення у даній справі та яким чином негативно може вплинути на права позивача.
Таким чином, суд відзначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Застосування ж формального підходу для визначення підстав для вжиття заходів забезпечення позову суперечить завданню та основним засадам господарського судочинства визначеним ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки заявником не надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви Благодійного фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" про забезпечення позову.
За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі викладеного, враховуючи положення Глави 8 Розділу І ГПК України, оскільки заяву Благодійного фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" про забезпечення позову судом розглянуто по суті, тому витрати по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.
Керуючись ст. 123, 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити Благодійному фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 18.11.2020.
Суддя А.І. Привалов