вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.11.2020м. ДніпроСправа № 904/3508/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.
за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 105 833,33 грн.
Представники:
від позивача: Валько І.В., ордер РН-524 № 321 від 31.06.2020;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Завод сантехнічних заготовок" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" про стягнення 105 833,33 грн. збитків.
Ухвалою суду від 02.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 31.08.2020 перейдено від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/3508/20 за правилами загального позовного провадження. Постановлено призначити підготовче судове засідання на 30.09.2020
07.09.2020 до господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої просить доручити Дніпровському районному суду міста Києва (02105, м.Київ, вул. І. Сергієнка, 3).
Ухвалою від 09.09.2020 суд задовільнив клопотання позивача щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
30.09.2020 до підготовчого засідання з'явився представник позивача.
30.09.2020 до підготовчого засідання не з'явився представник відповідача. Повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на момент підготовчого засідання до суду не поверталось.
Ухвалою від 30.09.2020 відкладено підготовче засідання на 26.10.2020.
26.10.2020 до підготовчого засідання не з'явився представник позивача. 07.10.2020 позивач подав до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.
26.10.2020 до підготовчого засідання не з'явився представник відповідача. До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду, який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за зазначеною адресою не проживає". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою від 26.10.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 16.11.2020.
27.10.2020 від представника позивача до суду надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення EASYCON.
Ухвалою суду від 28.10.2020 задоволено клопотання позивача.
16.11.2020 у судове засідання з'явився представник позивача.
16.11.2020 у судове засідання не з'явився представник відповідача.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі:
1) відповідних заяв про державну реєстрацію;
2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій;
3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
Відповідно до пунктів 10, 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: місцезнаходження юридичної особи, інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти.
Так, судом було долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.51-53), з якого вбачається, зокрема, адреса електронної пошти - 39573473tmp@ukr.net.
На електронну адресу відповідача (39573473tmp@ukr.net) 27.11.2020 направлена ухвала суду від 26.10.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті у судове засідання на 16.11.2020.
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Таким чином, відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження, телефон, адресу електронної пошти.
При цьому, такі дані є офіційними та повідомляються юридичною особою для забезпечення комунікації та зв'язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Враховуючи викладене, отримання учасником справи (відповідачем) ухвали суду на його офіційну електронну адресу, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до частини 6 статті 120 ГПК України є належним повідомленням про час і дату судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
10.06.2019 між Приватним акціонерним товариством "Завод сантехнічних заготовок" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" (постачальник) було укладено договір поставки № 10/06-1 (далі - договір).
Постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).
Найменування, асортимент, кількість обладнання визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).
Розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України (п. 2.1. договору).
Ціна обладнання визначається у специфікаціях (п. 2.2. договору).
Оплата ціни обладнання здійснюється на умовах попередньої оплати у розмірі 100% (п. 2.3. договору).
Датою оплати ціни обладнання є дата зарахування коштів на рахунок постачальника (п. 2.4. договору).
Поставка обладнання здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту надходження попередньої оплаті у розмірі 100% (п. 3.1. договору).
Датою поставки обладнання вважається дата прибуття транспортного засобу на склад покупця для розвантаження. Ризики випадкової втрати, знищення чи пошкодження обладнання переходять від постачальника до покупця з моменту прибуття транспортного засобу на склад покупця для розвантаження. Право власності на обладнання переходить від постачальника до покупця з моменту прибуття транспортного засобу на склад покупця для розвантаження (п. 3.3. договору).
Приймання-передання обладнання здійснюється відповідно до видаткової накладної (акту приймання-передання), яка (який) є невід'ємною частиною цього договору та підписується представниками сторін, уповноваженими на те згідно з вимогами чинного законодавства України (п. 4.1. договору).
Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупцю обладнання порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 5.1. договору).
Постачальник зобов'язаний забезпечити своєчасне оформлення всіх документів, які є обов'язковими або доречними для виконання цього договору (специфікацій, видаткових накладних, актів приймання-передання, ТТН, тощо) (п. 5.2. договору).
Покупець зобов'язаний прийняти обладнання та оплатити ціну обладнання в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 6.1. договору).
Покупець зобов'язаний забезпечити своєчасне оформлення всіх документів, які є обов'язковими або доречними для виконання цього договору (специфікацій, видаткових накладних, актів приймання-передання, ТТН, тощо) (п. 6.3. договору).
Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором згідно з нормами чинного законодавства України та умовами цього договору (п. 7.1. договору).
Сторона, яка не виконала або неналежно виконала свої зобов'язання за цим договором, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки, що завдані таким невиконанням або неналежним виконанням (п. 7.2. договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.1. договору).
10.06.2019 сторони підписали специфікацію № 1 до договору (а.с. 15), в якій погодили товар, що підлягає поставці на загальну суму 635 000,00 грн. з ПДВ.
Позивач зазначає, що обладнання загальною вартістю 635 000,00 грн. з ПДВ було повністю оплачено, а саме: 13.06.2019 було сплачено 150 000,00 грн.; 14.06.2019 було сплачено 200 000,00 грн.; 18.06.2019 було сплачено 200 000,00 грн.; 19.06.2019 було сплачено 85 000,00 грн., на підтвердження чого надав платіжні доручення:
- № 971 від 12.06.2019 про сплату відповідачу 50 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно дог. № 10/06-1 від 10.06.2019» (проведено банком 13.06.2019) (а.с. 17);
- № 972 від 12.06.2019 про сплату відповідачу 50 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно дог. № 10/06-1 від 10.06.2019» (проведено банком 13.06.2019) (а.с. 17);
- № 973 від 12.06.2019 про сплату відповідачу 50 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно дог. № 10/06-1 від 10.06.2019» (проведено банком 13.06.2019) (а.с. 18);
- № 974 від 12.06.2019 про сплату відповідачу 50 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно дог. № 10/06-1 від 10.06.2019» (проведено банком 14.06.2019) (а.с. 18);
- № 975 від 12.06.2019 про сплату відповідачу 50 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно дог. № 10/06-1 від 10.06.2019» (проведено банком 14.06.2019) (а.с. 19);
- № 976 від 12.06.2019 про сплату відповідачу 50 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно дог. № 10/06-1 від 10.06.2019» (проведено банком 14.06.2019) (а.с. 19);
- № 977 від 12.06.2019 про сплату відповідачу 50 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно дог. № 10/06-1 від 10.06.2019» (проведено банком 14.06.2019) (а.с. 20);
- № 978 від 12.06.2019 про сплату відповідачу 50 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно дог. № 10/06-1 від 10.06.2019» (проведено банком 18.06.2019) (а.с. 20);
- № 979 під 12.06.2019 про сплату відповідачу 50 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно дог. № 10/06-1 від 10.06.2019» (проведено банком 18.06.2019) (а.с. 21);
- № 980 від 12.06.2019 про сплату відповідачу 50 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно дог. № 10/06-1 від 10.06.2019» (проведено банком 18.06.2019) (а.с. 21);
- № 981 від 12.06.2019 про сплату відповідачу 50 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно дог. № 10/06-1 від 10.06.2019» (проведено банком 18.06.2019) (а.с. 22);
- № 982 від 12.06.2019 про сплату відповідачу 50 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно дог. № 10/06-1 від 10.06.2019» (проведено банком 19.06.2019) (а.с. 22);
- № 983 від 12.06.2019 про сплату відповідачу 35 000,00 грн., з призначенням платежу: «оплата за обладнання згідно дог. № 10/06-1 від 10.06.2019» (проведено банком 19.06.2019) (а.с. 23).
На виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 635 000,00 грн., на підтвердження чого надано підписану сторонами та скріплену їх печатками видаткову накладну № РН-0207/1 від 02.07.2019 (а.с. 16).
Відповідно до п. 187.1. Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з п. 201.10 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
З викладеного вбачається, що:
1) податкова накладна № 1 за отриманими трьома платежами від 13.06.2019 на загальну суму 150 000,00 гривень з яких ПДВ 25 000,00 гривень мала бути складена 13.06.2019, і повинна була бути зареєстрованою до 30.06.2019 включно;
2) податкова накладна № 2 за отриманими трьома платежами від 14.06.2019 на загальну суму 200 000,00 гривень з яких ПДВ 33 333,33 гривень мала бути складена 14.06.2019, і повинна була бути зареєстрованою до 30.06.2019 включно;
3) податкова накладна № 3 за отриманими трьома платежами від 18.06.2019 на загальну суму 200 000,00 гривень з яких ПДВ 33 333,33 гривень мала бути складена 18.06.2019, і повинна була бути зареєстрованою до 15.07.2019 включно;
4) податкова накладна № 4 за отриманими трьома платежами від 19.06.2019 на загальну суму 85 000,00 грн. з яких ПДВ 14 166,67 грн. мала бути складена 19.06.2019, і повинна була бути зареєстрованою до 15.07.2019 включно.
Отже, за результатами «першої події» відповідно до положень п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України постачальник був зобов'язаний зареєструвати податкові накладні з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідач подав на реєстрацію податкові накладні № 1 від 13.06.2019, № 2 від 14.06.2019, № 3 від 18.06.2019 і № 4 від 19.06.2019. Проте реєстрація податкових накладних була зупинена податковою службою, про що свідчать квитанції про реєстрацію податкових накладних: № 9134559351 від 24.06.2019 (а.с. 24), № 9134515967 від 24.06.2019 (а.с. 24), № 9134509347 від 24.06.2019 (а.с. 25), № 9134619450 від 24.06.2019 (а.с. 25).
Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок).
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (п. 14. Порядку).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг) (п. 15. Порядку).
З викладеного вбачається, що у випадку зупинення реєстрації податкових накладних необхідно подати пояснення та/або необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних документи, і в такому випадку відповідні накладні будуть зареєстровані у встановленому законом порядку.
Однак, як зазначає позивач, відповідач протягом року не вчинив необхідні дії для реєстрації накладних. Реєстрація податкових накладних дала б можливість покупцю в своїй декларації з податку на додану вартість відобразити кредит по ПДВ в розмірі 105 833,33 грн. Проте, постачальник не зареєстрував податкові накладні за операціями з покупцем. Тому позивач був вимушений оплатити зобов'язання з ПДВ власними коштами у розмірі 105 833,33 грн. На підтвердження зазначених обставин позивач надав інформацію з електронного кабінету платника (а.с. 26-37).
Позивач вважає, що відповідач порушив податкові зобов'язання та спричинив йому збитки на суму 105 833,33 грн., які полягають у неможливості для позивача отримати з бюджету відшкодування податку на додану вартість у вказаній сумі через порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до п 198.2. ст. 198 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Доказів реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Зазначена бездіяльність відповідача призвела до втрати позивачем можливості зареєструвати податковий кредит з податку на додану вартість та зменшити зобов'язання з вказаного податку, внаслідок чого позивач вимушений був сплатити податок на додану вартість у розмірі 105 833,33 грн.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України)
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 05.06.2019 по справі № 908/1568/18 (п.25) дійшла наступного висновку: «обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.»
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника.
Господарський суд, проаналізувавши наведені нормативно-правові акти в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що в діяннях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків, а саме:
- неправомірність поведінки: відповідач всупереч приписам п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- наявність збитків: в контексті ст.ст.224,225 ГК України збитком у даному випадку є вартість втраченого майна у вигляді грошових коштів в сумі 105 833,33 грн., право на які у вигляді податкового кредиту з ПДВ мало Приватне акціонерне товариство "Завод сантехнічних заготовок";
- причинний зв'язок: між неправомірною поведінкою та збитками в результаті бездіяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" право Приватного акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не може бути реалізовано, а відтак покупець втратив грошові кошти в загальній сумі 105 833,33 грн.;
- вина: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" порушило вимоги п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, будучи про їх існування обізнаним або маючи таку можливість.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 102,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Макарова, буд. 14-А, ідентифікаційний код 39573473) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 24, ідентифікаційний код 05503272) 105 833,33 грн. збитків, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 18.11.2020
Суддя І.В. Мілєва