вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.11.2020м. ДніпроСправа № 904/1719/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Уперєвої Д.В.
та представників:
від позивача: Cтаренко І.І. - адвокат;
від відповідача: Кучерук А.В. - адвокат
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер", м. Дніпро
про стягнення 1 334 432,33 грн, визнання договору припиненим
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємства "Євро Труб Полімер" 1334432,33 грн, з яких: 1 126 734,48 грн - попередня оплата, 71 475,65 грн - відсотки за користування чужими коштами, 136 222,20 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 030118 від 03.01.2018 в частині поставки товару на всю суму попередньої оплати, яка була йому перерахована.
Правовою підставою позову позивач зазначає, серед іншого, статті 665, 693 Цивільного кодексу України.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
22.09.2020, до закінчення підготовчого засідання, представник позивача подав заяву про зміну предмета позову шляхом доповнення позовних вимог новою вимогою про визнання договору № 030118 від 03.01.2018 припиненим.
При цьому на доповнення обставин справи позивач зазначає, що відповідач у межах погодженого сторонами строку договору, а саме протягом 2018 року (до 31.12.2018), передбачену договором поставку товару не здійснив, що й стало підставою для односторонньої відмови позивача від договору в порядку статті 665 Цивільного кодексу України з вимогою про повернення залишку сплаченої попередньої оплати.
Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
У відзиві на позов, що надійшов до суду 07.09.2020, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач зазначає, що за рахунок передоплати ним було здійснено закупівлю сировини з метою виготовлення товару для позивача. Відповідно до пункту 4.6 договору позивач мав отримати замовлений товар на складі за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе 5 км, однак позивач товар на забирає, на звернення відповідача щодо негайного отримання товару не реагує. Тобто, після перерахування попередньої оплати позивачем взагалі не вчинялися дії, спрямовані на отримання товару, а відтак відсутній факт порушення відповідачем зобов'язання.
Щодо позову в частині визнання договору припиненим відповідач указує на те, що пунктом 9.2 договору встановлено його припинення лише після повного розрахунку і виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. А тому, як вважає відповідач, цей договір продовжує існувати.
Ухвалою суду від 13.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.07.2020 підготовче засідання призначалося на 08.09.2020, після чого відкладалося до 22.09.2020.
22.09.2020 ухвалою суду підготовче провадження було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 20.10.2020, після чого за клопотанням позивача розгляд справи відкладався до 09.11.2020.
У судових засіданнях представники сторін надали пояснення, аналогічні за змістом поданих заяв по суті справи. За наслідком судового засідання 09.11.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" (далі - відповідач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" (далі - позивач, покупець) укладено договір № 030118 від 03.01.2018 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця товар, а покупець - прийняти товар та оплачувати продавцю його вартість в порядку та строки, передбачені цим договором.
За умовами пункту 1.2 договору асортимент, кількість, місце та строк поставки товару вказуються в узгоджених сторонами рахунках та/або специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.
Згідно з пунктом 1.3 договору оплата покупцем здійснюється за узгодженими цінами, з урахуванням ПДВ, відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних, у яких міститься повна інформація про товар (назва, кількість, ціна за одиницю, загальна сума).
Товар відвантажується продавцем покупцю за погодженими цінами, зазначеними по кожному виду продукції в рахунках/специфікаціях до цього договору (пункт 2.1 договору).
Пунктом 2.2 договору встановлено, що ціна договору визначається як сумарна вартість партій товару, переданих у власність покупця згідно з товарно-супровідними документами протягом строку дії цього договору.
За змістом пункту 3.1 договору ціна на товар вказується в узгоджених сторонами рахунках та/або специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору. Сторонами досягнуто домовленості, що покупець здійснює оплату в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у національний валюті на поточний рахунок продавця у 100% розмірі, якщо інше не передбачено в рахунках, які є невід'ємними частинами цього договору.
Днем платежу вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця (пункт 3.2 договору).
Товар за цим договором передається у власність покупця на умовах EXW згідно з "Інкотермс" (в редакції 2010 року) за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе 5 км. Перехід ризиків випадкової втрати і пошкодження товару переходить до покупця з моменту отримання товару від продавця і підписання товарно-супровідних документів (перехід права власності на товар). Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної (пункти 4.6, 4.7 договору).
Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом календарного року, фактично припиняє свою дію після повного розрахунку і виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 9.2 договору).
На виконання умов договору відповідачем було виставлено позивачу на оплату рахунок № 1 від 03.01.2018 на суму 3 172 431,78 грн на поставку товару, а саме:
1. труба ПЕ 100 газ SDR 17.6 225х12.8 у кількості 967 м, ціна баз ПДВ 712,50 грн, сума без ПДВ 688 987,50 грн;
2. труба ПЕ 100 газ SDR 11 250х22.7 у кількості 65 м, ціна баз ПДВ 1 358,35 грн, сума без ПДВ 88 292,75 грн;
3. труба ПЕ 100 газ SDR 17.6 250х14.2 у кількості 2 113 м, ціна баз ПДВ 883,30 грн, сума без ПДВ 1 866 412,90 грн (а.с. 15).
Оплата зазначеного рахунку позивачем була здійснена повністю, що підтверджується платіжними дорученнями № 1550 від 03.01.2018 на суму 1 171 960,00 грн, № 1552 від 04.01.2018 на суму 1 000 000,00 грн, № 1554 від 05.01.2018 на суму 1000000,00 грн, № 1565 від 30.01.2018 на суму 471,78 грн та банківськими виписками (а.с. 16 - 20, 71).
Відповідачем здійснено поставку товару на загальну суму 2 045 694,30 грн, що підтверджується видатковими накладними № 2 від 05.01.2018 на суму 932 736,30 грн, №12 від 30.01.2018 на суму 1 112 958,00 грн (а.с. 13-14).
Щодо залишку передоплати у сумі 1 126 737,48 грн (3172431,78 - 2045694,30 = 1126737,48) позивач звернувся до відповідача з вимогами № 04/10-2 від 04.10.2019 та № 84 від 25.11.2019 про повернення цієї передоплати у семиденний строк з моменту отримання вимоги, посилаючись при цьому, серед іншого, на частину другу статті 693 Цивільного кодексу України) (а.с. 61 - 70).
У свою чергу відповідач листом № 60 від 04.10.2019 звернувся до позивача з вимогою негайно з'явитися для отримання товару за договором на склад за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км (а.с. 139-140).
Неповернення відповідачем заявленої позивачем передоплати у сумі 1 126 734,48 грн й стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування є обставини щодо виконання/невиконання відповідачем зобов'язань з поставки товару за укладеним між сторонами договором, наявності правових підстав для повернення ним попередньої оплати позивачу, а також обставини щодо строку дії договору.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої - третьої статті 181 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За змістом частини сьомої статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Вирішуючи питання щодо визначеного сторонами у пункті 9.2 строку дії договору, суд враховує частину третю статті 213 Цивільного кодексу України, згідно з якою при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц звернув увагу на те, що відповідно до сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem) - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the dоminant influence of one party).
Аналіз пункту 9.2 укладеного сторонами договору в контексті його змісту в цілому дозволяє дійти висновку про те, що за своєю правовою природою цей договір є безстроковим, оскільки його строк залежить від повного розрахунку і виконання сторонами своїх зобов'язань, строк яких не визначено. За частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, згідно з якими припинення зобов'язань сторін з підстав закінчення строку дії договору не передбачено.
Аналізуючи тотожний за змістом пункт договору у спорі сторін щодо повернення попередньої оплати, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 не погодилася з доводами скаржника про те, що «... прострочення зобов'язання з повернення суми попередньої оплати пов'язано також із датою закінчення строку дії контракту (01 лютого 2017 року), оскільки відсутні підстави ототожнювати цю дату із строком (терміном) виконання постачальником (продавцем) обов'язку повернути суму попередньої оплати, а згідно з положеннями пункту 8.3 контракту останній в частині невиконаних зобов'язань діє до їх повного виконання сторонами» (п. 86).
За таких обставин суд не погоджується з доводами позивача про те, що строк дії укладеного між сторонами спірного договору - до 31.12.2018.
Стосовно виконання сторонами зобов'язань за спірним договором, у тому числі зобов'язань відповідача в частині поставки товару, суд зазначає про таке.
Частинами першою - другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Крім того, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 665 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 4.6 договору сторони погодили поставку товару на умовах EXW згідно з правилами Інкотермс (в редакції 2010 року) за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе 5 км.
Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної (пункт 4.7 договору).
Відповідно до Правил Інкотермс термін EXW (англ. «ex works» - франко-склад, франко-завод) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Ці умови поставки покладають мінімальні обов'язки на продавця і покупець повинен нести всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають, щоб продавець узяв на себе обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.
Строк передачі товару договором не визначений. Тому, позивач має право вимагати передання йому товару у будь-який час, а відповідач зобов'язаний цю вимогу виконати у семиденний строк.
Позивач не надав суду доказів його звернення до відповідача з вимогою про поставку товару. Вимоги позивача у його листах № 04/10-2 від 04.10.2019 та № 84 від 25.11.2019 на адресу відповідача стосуються не поставки товару, а повернення попередньої оплати, яке згідно з частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України можливе лише за умови порушення відповідачем строку поставки товару.
Отже, вимога позивача щодо повернення попередньої оплати є передчасною. Докази відмови відповідача від поставки товару за таких обставин відсутні, що, у свою чергу, свідчить про неможливість відмови позивача в односторонньому порядку від договору в порядку, передбаченому частиною першою статті 665 Цивільного кодексу України.
За таких обставин позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню й похідні вимоги про стягнення плати за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, розрахованих за період з 30.01.2018 по 11.03.2020.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем за подання позову у сумі 20016,48 грн та 2102,00 грн покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газфаєр Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-промислове будівельне підприємство "Євро Труб Полімер" про стягнення 1 334 432,33 грн, визнання договору припиненим.
Судові витрати за подання позову покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI “Перехідні положення” цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18.11.2020.
Суддя І.І. Колісник