пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
18 листопада 2020 року Справа № 903/277/20
Господарський суд Волинської області у складі: головуючої судді - Дем'як В.М., судді Вороняк А.С., Кравчук А.М., розглянувши заяву ТзОВ "Енсол Україна"
про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти
у справі № 903/277/20
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНСОЛ Україна, Волинська область, м. Ковель
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГЕЛІКОН", Волинська область, м. Ковель
про стягнення 2 631 849, 13 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГЕЛІКОН", м. Ковель
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНСОЛ Україна" м. Ковель
про визнання недійсними додаткових угод
Встановив:
17.11.2020 через відділ діловодства суду Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНСОЛ Україна" подало повторно заяву про забезпечення позову за вх.№ 01-60/29/20, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти ТзОВ "Компанія "Гелікон" (код ЄДРПОУ 35245211) в будь-яких банківських установах України в межах ціни позову ТзОВ "Енсол Україна" (код ЄДРПОУ 40692920) на суму 2 631 849,13 грн.
В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що ТзОВ "Компанія Гелікон" є учасником декількох судових проваджень та останній вдається до активних дій, які спрямовані на уникнення відповідальності та перешкоджання стягненню заборгованості. Також посилається на те, що все нерухоме майно перебуває в іпотеці в підтвердження долучив інформаційну довідку №209207516 від 17.0.2020. Крім того, звертає увагу суду на те, що протоколи загальних зборів учасників ТзОВ «Компанія «Гелікон» підроблені, оскільки один з підписантів, а саме: ОСОБА_1 , був відсутній на території України під час проведення таких зборів та доводить, що такі дії містять ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.384 КК України. ТзОВ «Енсол вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту, може унеможливити виконання рішення Господарського суду Волинської області в майбутньому.
Розглянувши заяву ТзОВ «Енсол» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У пункті постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
-наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
-запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить жодних обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Крім того, заявником не надано доказів, які підтверджують обставини викладені в заяві про забезпечення позову та доказів на підтвердження намірів відповідача за позовом не виконувати рішення суду у даній справі.
Твердження позивача про те, що ТзОВ «Компанія «Гелікон» - відповідач є учасником декількох судових проваджень та останній вдається до активних дій, які спрямовані на уникнення відповідальності та перешкоджання законному стягненню, ґрунтується лише на припущеннях заявника та власних міркуваннях, оскільки належних та допустимих доказів до заяви ТзОВ "Енсол Україна" не подав.
Разом з тим, заявником суду не надано доказів в підтвердження наявності обставин, які б свідчили про неможливість або утруднення виконання судового рішення чи ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за зазначеним вище позовом. Також заявник не обґрунтовує, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання у подальшому рішення господарського суду.
При цьому, потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Крім того слід зазначити, що накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачено, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Разом з тим, заявником не надано суду доказів на підтвердження відомостей щодо наявності у ТзОВ «Компанія «Гелікон» банківських рахунків, на яких обліковуються грошові кошти та на які заявник просить накласти арешт.
Аналогічна правова позиція викладена щодо обов'язковості зазначення в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арештів на грошові рахунки в постановах Північно- західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020.
Отже, заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави та не подані належні докази того, що невжиття визначених у заяві заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду або унеможливить ефективний захист прав позивача за позовом.
Крім того, із заявами про забезпечення позову в межах розгляду даної справи ТзОВ «Енсол Україна» зверталось неодноразово:
1) Заява ТзОВ "ЕНСОЛ Україна" за вх.№01-60/19/20 від 28.04.2020 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГЕЛІКОН" ухвалою Господарського суду Волинської області від 29 квітня 2020 року у справі №903/277/20 залишена без задоволення.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 ухвалу Господарського суду Волинської області від 29 квітня 2020 року у справі №903/277/20 залишено без змін.
2) Заява ТзОВ "ЕНСОЛ Україна" за вх.№01-60/20/20 від 22.05.2020 про забезпечення позову, ухвалою Господарського суду Волинської області від 25 травня 2020 року також залишена без задоволення.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 ухвалу Господарського суду Волинської області від 25 травня 2020 року у справі №903/277/20 залишено без змін.
Колегія суддів звертає увагу на те, що підстави для вжиття заходів до забезпечення позову та обставини на яких вона ґрунтуються є аналогічними, що в попередніх заявах позивача та суд першої інстанції та апеляційної інстанції надавав їм правову оцінку.
Наявність відкритого кримінального провадження передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України №12020000000000656 щодо заволодіння майном ТзОВ "Енсол" не встановленими особами шахрайським шляхом на думку суду, не може бути достатньою підставою вважати, що не вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача, відкриті в будь-яких банківських установах України не може бути достатньою підставою вважати, що дана обставина утруднить або призведе до унеможливлення виконання рішення Господарського суду Волинської області по даній справі в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що господарський суд має достатні підстави для застосування заходів забезпечення позову, і що незастосування таких заходів забезпечення позову може призвести до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, без обґрунтування наявності процесуальних підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України).
Оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову порушить права позивача позовом та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за позовом, за захистом яких він звернувся, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНСОЛ Україна" в задоволенні заяви за вх.№01-60/29/20 від 17.11.2020 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГЕЛІКОН".
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання 18.11.2020.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Головуюча суддя В. М. Дем'як
суддя А. С. Вороняк
суддя А.М. Кравчук