проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"18" листопада 2020 р. Справа № 905/919/20
Суддя - доповідач Тарасова І.В.
дослідивши матеріали апеляційної скарги відповідача - Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області (вх. № 3080Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2020 у справі № 905/919/20 (ухвалене суддею Левшиною Г.В., повний текст підписано 10.08.2020)
за позовом Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області
до відповідача Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області
про стягнення штрафу в сумі 1031025,77 грн.
Приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман, про стягнення штрафу в сумі 1033938,57 грн. за несвоєчасну доставку вантажу у жовтні та листопаді 2019 року.
На підставі статті 46 Господарського процесуального кодексу України, заявою від 08.07.2020р. позивачем зменшені позовні вимоги до 1031025,77 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що під час здійснення перевезення вантажів на адресу Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь за наявними у матеріалах справи залізничними накладними у жовтні та листопаді 2019 року відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст.41 Статуту залізниць та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.08.2020 у справі № 905/919/20 позов задоволено.
З відповідача на користь позивача стягнуто штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 1031025,77 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 15465,39 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 15068,88 грн.
Відповідач подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати в частині та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині, розрахованій в апеляційній скарзі.
Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що її подано після закінчення встановленого строку для її подання.
Так, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскільки повний текст оскаржуваного рішення складено 10.08.2020, строк його апеляційного оскарження закінчився 30.08.2020. Натомість апеляційну скаргу здано до відділення поштового зв'язку 06.11.2020, а тому скаргу подано з пропуском встановленого строку на 2 місяці та 7 днів.
До апеляційної скарги відповідач додав клопотання про поновлення пропущеного строку на її подання, в якому просить визнати причини пропуску цього строку поважними, посилаючись на несвоєчасне отримання копії оскаржуваного рішення його регіональною філією “Донецька залізниця”, в особі якої він приймає участь у даній справі через введення на території України карантинних заходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, а також на те, що наказом Акціонерного товариства “Українська залізниця” від 28.08.2020 № 662-НЗІ про внесення змін до наказу від 19.03.2020 № 150 в.о.Н "Про встановлення простою в структурних підрозділах Акціонерного товариства “Українська залізниця” продовжено строк простою структурних підрозділів відповідача до 31.10.2020.
Колегія суддів вважає, що наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, так як не свідчать про обставини, які об'єктивно зумовили подання апеляційної скарги з пропуском встановленого строку на 2 місяці та 7 днів.
Зокрема, скаржник безпідставно зазначає про несвоєчасне отримання його структурним підрозділом, через який він приймає участь у даній справі копії оскаржуваного судового рішення у зв'язку із введенням карантинних заходів.
З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 24) вбачається, що відповідач за адресою місцезнаходження його регіональної філії «Донецька залізниця»(м. Лиман Донецької області, вул. Привокзальна,22), через яку він приймає участь у справі, отримав копію оскаржуваного рішення 18.08.2020, тобто на 8 день після складення повного тексту рішення -за 12 днів до закінчення 30.08.2020 строку на апеляційне оскарження, а отже мав достатньо часу для підготовки апеляційної скарги та її подання в межах встановленого строку.Проте, як зазначено вище, скаргу подано з пропуском встановленого строку на 2 місяці та 7 днів.
Разом з тим, Законом № 731-ІХ з 17.07.2020 було скасовано дію положень Закону № 540-ІХ від 30.03.2020 щодо автоматичного продовження/поновлення процесуальних строків, пов'язаного з дією карантину, а питання продовження/поновлення процесуальних строків знову регулюються у такий самий спосіб, як і до внесення змін, пов'язаних з карантином.
При цьому, строки, в тому числі й передбачені статтею 256 ГПК України, які були продовжені відповідно до попередньої редакції пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Закону № 540-ІХ від 30.03.2020) закінчилися 06.08.2020.
Таким чином, на час прийняття оскаржуваного рішення 10.08.2020 положення законодавства щодо автоматичного продовження строку на подання апеляційної скарги на строк дії карантину вже не діяли.
Посилання скаржника на продовження за його наказом введеного ним простою його структурних підрозділів до 31.10.2020 також не свідчить про об'єктивні перешкоди для подання апеляційної скарги у встановлений строк, оскільки як зазначено вище, регіональна філія "Донецька залізниця" своєчасно отримала копію оскаржуваного рішення, а Господарський процесуальний кодекс України не обмежує участь юридичної особи у справі участю через його структурні підрозділи, яка є правом сторони поряд з правом на участь у справі в порядку самопредставництва або через представника.
Також скаржником не дотримано вимог п.5 ч.2 ст.258 ГПК України щодо зазначення в апеляційній скарзі того, у чому полягає незаконність та необгрунтованість рішення, оскільки скаржником не наведено, в якій частині він вважає рішення незаконним та необгрунтованим й відповідно, в якій частині він просить його скасувати та в якій частині просить задовольнити позовні вимоги при прийнятті судом апеляційної інстанції нового рішення.
Так, відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції в частині, не зазначаючи, в якій саме частині.
Одночасно, скаржник просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині, розрахованій в апеляційній скарзі, за відсутності відповідних розрахунків як в тексті скарги, так і в доданих до неї документах.
При цьому в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить зменшити розмір штрафних санкцій.
Зазначений недолік апеляційної скарги також унеможливлює перевірку судом апеляційної інстанції дотримання скаржником вимог п. 2 частини 3 статті 258 господарського процесуального кодексу України щодо додання до скарги доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, й відповідно вирішити питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки ставка судового збору за подання апеляційної скарги в разі часткового оскарження рішення господарського суду зі спору майнового характеру обраховується, виходячи з оскаржуваної частини рішення, в той час як зазначено вище, зі змісту апеляційної скарги не вбачається, в якій частині скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та в якому розмірі він просить задовольнити позовні вимоги при прийнятті нового рішення судом апеляційної інстанції.
Так, відповідачем за платіжним дорученням від 19.08.2020 № 2977613 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3153 грн., який відповідає мінімальній ставці судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду зі спору майнового характеру, тоді як ціна позову складає 1031025,77 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року встановлено в розмірі 2102 грн.
Відповідно до пункту 1 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відповідно до п. 4 зазначеної частини ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, подання апеляційної скарги з пропуском встановленого строку із зазначенням скаржником у клопотанні про його поновлення причин пропуску цього строку, які є неповажними, та незазначення в апеляційній скарзі того, в якій частині скаржник просить скасувати рішення суду та в якій частині він просить задовольнити позовні вимоги при прийнятті нового рішення, є підставою для залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
З метою усунення зазначених в даній ухвалі недоліків скаржник має навести інші підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги, ніж ті, на які він послався у доданому до апеляційної скарги клопотанні про поновлення цього строку, та уточнити вимоги апеляційної скарги щодо того, в якій частині скаржник просить скасувати рішення суду та в якій частині він просить задовольнити позовні вимоги при прийнятті нового рішення, а також надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, обрахованому, виходячи з оскаржуваної частини рішення відповідно до встановленої законом ставки для вимог майнового характеру ( визначається множенням 1,5 % суми позовних вимог, із задоволенням якої не погоджується скаржник на 1,5).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234,256, 258, 259, 260 ГПК України, суддя-доповідач
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман Донецької області (вх. № 3080Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2020 у справі № 905/919/20 залишити без руху.
2. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом наведення інших підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги, ніж ті, на які він послався у доданому до апеляційної скарги клопотанні про поновлення цього строку, надання уточнень вимог апеляційної скарги щодо того, в якій частині скаржник просить скасувати рішення суду та в якій частині він просить задовольнити позовні вимоги при прийнятті нового рішення, а також надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, обрахованому, виходячи з оскаржуваної частини рішення відповідно до встановленої законом ставки для вимог майнового характеру (визначається множенням 1,5 % суми позовних вимог, із задоволенням якої не погоджується скаржник на 1,5).
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач І.В. Тарасова