79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"16" листопада 2020 р. Справа №914/1943/19
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді - О.Л. Мирутенко
суддів - М.Б. Желік
- О.С. Скрипчук
секретаря судового засідання: К. Кострик
Розглянувши апеляційні скарги АТ “НАК “Нафтогаз України” та АТ “Укртрансгаз”
на рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2020
у справі №914/1943/19
за позовом: АТ “Укртрансгаз”
до: КП “Червоноградтеплокомуненерго”
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: АТ “НАК “Нафтогаз України”
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”
про: зобов'язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 6046,860 тис. ку.м., стягнення 40 408 383,82 грн. вартості безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 6046,860 тис. ку.м.
за участю представників:
від позивача - Мельник О.С. - представник (довіреність №01-2260 від 23.01.2020)
від відповідача - Дмуховський С.М. - директор.
від третьої особи 1 - не з'явився.
від третьої особи 2 - Бандирський А.С. - представник (довіреність №007.1др-285-1219 від 27.12.2019)
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.01.2020, суддя Трускавецький В.П., у задоволенні позову АТ “Укртрансгаз” було відмовлено повністю.
З даним рішенням не погодилося АТ “НАК “Нафтогаз України” і оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовано обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми ст.ст. 316, 319, 1212 ЦК України, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газі», п. 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, ст. 238 ГПК України.
КП “Червоноградтеплокомуненерго” та АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” подали відзиви на апеляційні скарги в яких просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 справу №914/1943/19 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Мирутенко О.Л. (головуючий суддя), Данко Л.С., Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ “НАК “Нафтогаз України” на рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2020 року у справі №914/1943/19.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 було призначено справу до розгляду на 04.05.2020.
12.03.2020 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ “Укртрансгаз” на рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2020 у справі №914/1943/19.
АТ “Укртрансгаз” не погодилося з рішенням суду першої інстанції і оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовано обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми ст.ст. 14, 202, 234, 316, 319, 334, 509, 626, 714 ЦК України,пп.14.1.36 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України, ст.ст. 74, 76-79, 236,237 ГПК України.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 апеляційну скаргу АТ “Укртрансгаз” на рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2020 у справі №914/1943/19 було залишено без руху. Надано строк апелянту до 06 квітня 2020 року для усунення вказаних судом недоліків при поданні апеляційної скарги.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 було відновлено апелянту пропущений строк для подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ “Укртрансгаз” на рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2020 у справі №914/1943/19. Об'єднано розгляд апеляційних скарг АТ “НАК “Нафтогаз України” та АТ “Укртрансгаз” в одне провадження. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 04.05.2020.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 розгляд апеляційних скарг АТ “НАК “Нафтогаз України” та АТ “Укртрансгаз” за клопотанням апелянтів у зв'язку з карантинними заходами було відкладено на 01.06.2020.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 розгляд апеляційних скарг АТ “НАК “Нафтогаз України” та АТ “Укртрансгаз” у зв'язку з неявкою сторін було відкладено на 13.07.2020.
У судовому засіданні 13.07.2020 року було оголошено перерву до 03.08.2020.
У зв'язку з перебування у відпустці судді Скрипчук О.С. розгляд справи 03.08.2020 не відбувся.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №339 від 09.09.2020 у зв'язку із звільненням у відставку судді-члена колегії Данко Л.С. було призначено автоматизовану заміну складу колегії суддів для розгляду справи №914/1943/19.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 справу №914/1943/19 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Мирутенко О.Л. - головуючий суддя, Желік М.Б., Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 справу №914/1943/19 було призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.10.2020.
У судовому засіданні 12.10.2020 року було оголошено перерву до 16.11.2020.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2020 у справі №914/1943/19 - без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду Львівської області було подано позов акціонерного товариства “Укртрансгаз” до комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго” про зобов'язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природній газ в обсязі 6046,860 тис.куб.м.; стягнення 40 408 383,82 грн. вартості безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 6046,860 тис.куб.м.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.10.2019 залучено до участі у справі АТ “НАК “Нафтогаз України” третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
У позовній заяві АТ “Укртрансгаз” зазначає, що у жовтні 2016 року та у березні, квітні, жовтні, листопаді 2017 року КП “Червоноградтеплокомуненерго” безпідставно набуло з газотранспортної системи 6046,860 тис. куб.м. природного газу, власником якого є позивач. Для відбору відповідачем у жовтні 2016 року та у березні, квітні, жовтні, листопаді 2017 року природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є ПАТ “Львівгаз”, відповідач повинен був мати постачальника відповідних обсягів природного газу, а за його відсутності відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу та повинен був самостійно припинити власне газоспоживання як це передбачено абз. 2 п. 3 глави 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, та п. 10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496.
Однак, відповідач, незважаючи на відсутність у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем здійснив відбір 6046,860 тис.куб.м. природного газу, що підтверджується звітами ПАТ “Львівгаз” про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за жовтень 2016 року та за березень, квітень, жовтень, листопад 2017 року, в якому в графі “Фактично спожитий обсяг за місяць Всього” по рядку “Категорія/Назва постачальника” вказано фактично відібраний відповідачем з газотранспортної системи у жовтні 2016 року обсяг природного газу в розмірі 943,448 тис. куб. м., в березні 2017 року - 2101,661 тис. куб. м., квітні 2017 року - 1,735 тис. куб. м., жовтні 2017 року - 520,700 тис. куб. м., листопаді 2017 року - 2479,316 тис. куб. м.
Підставою для звернення з позовними вимогами АТ “Укртрансгаз” є безпідставне набуття з боку КП “Червоноградтенлокомуненерго” у жовтні 2016 року, березні, квітні, жовтні, листопаді 2017 року 6046,860 тис. куб. м. природного газу, власником якого є позивач.
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та третьою особою 1 було укладено договори постачання природного газу №5249/1617-БО-21 від 27.10.2016, №5144/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016. За умовами яких, сторони погодили планові обсяги постачання природного газу у - жовтні 2016 року - березні 2017 року (п. 2.1. договорів). Додатковими угодами, укладеними до даних договорів, сторони продовжили період поставки природного газу (квітень 2017 року - вересень 2017 року).
Згідно абз.2 п. 3.1 договорів, право власності на газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.4 договорів).
Обсяг постачання підтверджується постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць (абз. 2 п. 3.2 договорів).
Відповідно до п. 7.2 договорів відповідач зобов'язаний самостійно припиняти/обмежувати споживання природного газу у разі відсутності або недостатності підтвердженого обсягу газу, виділеного споживачу.
У жовтні 2016 року, березні-квітні 2017 року у зв'язку з порушенням відповідачем умов п. 17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758, згідно пояснень АТ “НАК “Нафтогаз України” не здійснювало постачання природного газу. Таким чином, третя особа 1 у даній справі не постачала природний газ відповідачу у жовтні 2016 року, березні-квітні 2017 року.
Також, між відповідачем та третьою особою 1 - 15.09.2017 було укладено договори постачання природного газу № 6082/1718-ТЕ-21, № 6083/1718-БО-21 та № 6084/1718-КП-21. Відповідно до умов п. 2.1 вказаних договорів, сторони погодили планові обсяги постачання природного газу у - жовтні 2017 року - березні 2018 року.
Згідно абз. 2 п. 3.1 договорів, право власності на газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу - п. 3.7 договорів.
У разі невиконання споживачем вимог п. 12 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 №187, постачальник не підтверджує планові обсяги (номінацію) для споживача, передача природного газу не здійснюється - п. 3.3 договорів.
Відповідно до п. 7.2 договорів, відповідач зобов'язаний самостійно припиняти/обмежувати споживання природного газу у разі відсутності або недостатності підтвердженого обсягу газу, виділеного споживачу.
У жовтні - листопаді 2017 року у зв'язку з порушенням відповідачем умов п. 12 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №187, третя особа 1 не здійснювала постачання природного газу.
Отже, обов'язковою передумовою поставки природного газу споживачу є наявність укладеного з постачальником договору та виділення номінацій (підтвердженого обсягу газу на відповідний період). Споживання газу поза межами договору є грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Таким чином, кожен споживач отримує природний газ лише в обсязі, передбаченому заявкою на транспортування. У газотранспортній системі відсутні обсяги природного газу, що не мають власника та цільового призначення.
Для транспортування природного газу відповідним споживачам АТ “НАК “Нафтогаз України” замовляє послугу транспортування лише в обсягах, передбачених відповідними договорами постачання природного газу. За відсутності заявки па транспортування у відповідний період в газотранспортній системі відсутній природний газ, власником якого є АТ “НАК “Нафтогаз України”.
При цьому АТ “НАК “Нафтогаз України” не замовляло послуг транспортування у жовтні 2016 року, березні - квітні, жовтні - листопаді 2017 року. Тобто, в газотранспортній системі у спірний період, на думку позивача, фізично був відсутній газ АТ “НАК “Нафтогаз України”, який міг би спожити відповідач.
Враховуючи, що у спірний період жодним постачальником природного газу не було подано до газотранспортної системи природний газ для потреб відповідача, 6'046,860 тис. куб. м. природного газу було відібрано з ресурсів АТ “Укртрансгаз”, що були придбані ним та подані до газотранспортної системи. Факт закупівлі природного газу АТ “Укртрансгаз” для виробничо-технологічних потреб, власних потреб та послуг балансування підтверджено наданими з позову матеріалами.
За таких умов, на думку позивача, мало місце набуття майна за рахунок іншої особи за відсутності правової підстави.
У жовтня 2016 року, березні, квітні, жовтні, листопаді 2017 року комунальне підприємство “Червоноградтеплокомуненерго” відібрало з газотранспортної системи 6046,860 тис. куб. м. природного газу, а саме: у жовтні 2016 року - 943,448 тис. куб. м., у березні 2017 року - 2101,661 тис. куб. м., у квітні 2017 року - 1,735 тис. куб. м., у жовтні 2017 року - 520,700 тис. куб. м., у листопаді 2017 року - 2479,316 тис. куб. м., вказане підтверджується звітами ПАТ “Львівгаз” про фактичні обсяги розподілу природного газу (Т. 1, а.с. 16-148).
Між ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (третя особа 1 у справі) та ПАТ “Укртрансгаз” (позивач у справі) укладено договори про закупівлю природного газу №1605001357-ВТВ від 30.05.2016 (Т. 1, а.с. 174-178), №1701001564-ВТВ від 31.01.2017 (Т. 1, а.с. 180-184), №1704000321-ВТВ від 30.04.2017 (Т. 1, а.с. 158-163), №1704000324-ВТВ від 30.04.2017 (Т. 1, а.с. 152-157), №1704000325-ВТВ від 30.04.2017 (Т. 1, а.с. 164-169), №1709000305-ВТВ від 26.09.2017 (Т. 1, а.с. 192-196), №1709000304-ВТВ від 26.09.2017 (Т. 1, а.с. 197-201), №1709000303-ВТВ від 26.09.2017 (Т. 1, а.с. 202-206), №1709000302-ВТВ від 26.09.2017 (Т. 1, а.с. 207-211), №1709000301-ВТВ від 26.09.2017 (Т. 1, а.с. 212-216), №1709000306-ВТВ від 26.09.2017 (Т. 1, а.с. 217-221). На підтвердження передання/приймання природного газу між зазначеними вище сторонами укладених договір, підписано Акти приймання передачі природного газу, які долучено до матеріалів справи.
Між ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (Третя особа 1 у справі) та КП “Червоноградтеплокомуненерго” (відповідач у справі) укладено Договори постачання природного газу №5144/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016, №5249/1617-БО-21 від 27.10.2016, №602/17/18-ТЕ-21 від 15.09.2017, №6083/1718-БО-21 від 15.09.2017, №6084/1718-КП-21 від 15.09.2017 (Т. 2, а.с. 6-30).
За умовами вказаних договорів третя особа 1 зобов'язувалась поставити у 2016 - 2017 роках природній газ, а відповідач зобов'язався оплатити його на умовах цих договорів (п. 1.1. договорів).
ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” листом без дати та номера повернула КП “Червоноградтеплокомуненерго” акти приймання-передачі природного газу за жовтень 2017 року у загальному обсязі 520,700 тис. куб. м. без підписання та повідомила, що постачання газу не здійснювалось у зв'язку з відсутністю підтвердження планових обсягів (номінацій) природного газу на вказаний період (Т. 2, а.с. 31).
Аналогічні листи без дати та номеру третя особа 1 надавала відповідачу щодо повернення актів приймання-передачі природного газу за листопад 2017 року у загальному обсязі 2479,316 тис. куб. м. (Т. 2, а.с. 35), за квітень 2017 року у загальному обсягу 1,735 тис. куб. м. (Т. 2, а.с. 39), за березень 2017 року у загальному обсязі 2,101,661 тис. куб. м. (Т. 2, а.с. 41).
Окрім того, листом без дати та номеру ПАТ “НАК “Нафтогаз України” щодо підписання актів приймання-передачі природного газу за жовтень 2016 року у загальному обсязі 943,448 тис. куб. м., третя особа 1 повідомила відповідача, що враховуючи заборгованість останнього за спожитий у минулі періоди природній газ, низький рівень розрахунків за всіма укладеними договорами, який становить нижче 90 відсотків, відсутність у жовтні 2016 року графіка погашення заборгованості, а також відсутність підтвердження планового обсягу в номінації на жовтень 2016 року, третя особа 1 не здійснювала постачання природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, бюджетним установам/організаціям (Т. 2, а.с. 45).
Позивач вважаючи, що відповідач безпідставно спожив із газотранспортної системи природній газ у загальній кількості 6046,860 тис. куб. м. який належав йому, звернувся до суду із даним позовом про зобов'язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природній газ в обсязі 6046,860 тис. куб. м., а у випадку встановлення відсутності в особи такого майна - стягнути з останнього 40408383,82 грн. вартості безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 6'046,860 тис. куб. м.
Правові засади функціонування в Україні ринку природного газу визначені Законом України “Про ринок природного газу”.
З поміж встановлених у статті 3 Закону України “Про ринок природного газу” принципів, за якими функціонує ринок природного газу на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, є, зокрема, і такі:
- забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема, шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу;
- вільної торгівлі природним газом та рівності суб'єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені;
- вільного вибору постачальника природного газу;
- невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб.
Частиною 1 статті 11 Закону України “Про ринок природного газу” передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов'язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов'язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов'язки не можуть покладатися на споживачів.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів (ч. 2 ст. 13 Закону України “Про ринок природного газу”).
Пунктом 1 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2496, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за N 1382/27827 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (надалі Правила), підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 9 розділу II Правил, Постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. Підтверджені обсяги природного газу визначаються за правилами, встановленими Кодексом газотранспортної системи, та доводяться споживачу на умовах укладеного між постачальником та споживачем договору постачання природного газу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 10 розділу II Правил, Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
Пунктом 13 розділу II Правил встановлено, що постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу, зокрема, в разі: проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором; відмови від підписання акта приймання-передачі без відповідного письмового обґрунтування.
Відповідно до пункту 14 розділу II Правил, за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання споживачу постачальник надсилає споживачу не менше ніж за три доби (для підприємств металургійної та хімічної промисловості - не менше ніж за 5 діб) до дати такого припинення повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо) та у визначений зі споживачем час має право опломбувати запірні пристрої споживача, за допомогою яких споживач самостійно обмежив чи припинив подачу газу на власні об'єкти. Повідомлення має бути складено відповідно до форми повідомлення, встановленої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 липня 2009 року № 338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2009 року за № 703/16719, та містити підставу припинення, дату та час, коли споживачу необхідно самостійно обмежити чи припинити споживання природного газу. Постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт оператора ГРМ/ГТС.
Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2493 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), у пункті 5 глави 1 розділу І визначає такі терміни:
місячна номінація - це заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);
несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу;
підтверджений обсяг природного газу - обсяг (об'єм) природного газу споживача (у тому числі прямого споживача), погоджений оператором газотранспортної системи на відповідний розрахунковий період із ресурсу постачальника споживача, що включений до підтвердженої номінації цього постачальника.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу X Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи має право припинити транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи або точці виходу з газотранспортної системи у випадках, зокрема, несанкціонованого відбору природного газу.
Кабінет Міністрів України постановою від 01.10.2015 №758 затвердив “Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)” (надалі Положення), яким частково регулювались спірні правовідносини.
Підпунктом 4 пункту 3 Положення встановлено, що на публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” покладено обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15 - 17 цього Положення.
Пунктом 17 Положення передбачено, що на час виникнення спірних правовідносин були визначені такі умови постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії:
постачання природного газу ПАТ “НАК “Нафтогаз України” виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації;
обов'язок, передбачений підпунктом 4 пункту 3 цього Положення, покладається на ПАТ “НАК “Нафтогаз України” на період до 1 квітня 2017 року за таких умов:
укладення виробником теплової енергії з ПАТ “НАК “Нафтогаз України” договору постачання природного газу відповідно до законодавства;
відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед ПАТ “НАК “Нафтогаз України” за використаний природний газ, або
відсутність у виробника теплової енергії заборгованості (без урахування штрафних санкцій) перед ПАТ “НАК “Нафтогаз України” за спожитий до 1 січня 2016 року природний газ за всіма укладеними з ПАТ “НАК “Нафтогаз України” договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ, або
рівень розрахунків виробника теплової енергії станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з ПАТ “НАК “Нафтогаз України” договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків, або
надання ПАТ “НАК “Нафтогаз України” та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 01 січня 2021 року з розбивкою за всіма договорами з ПАТ “НАК “Нафтогаз України”), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).
05 жовтня 2016 року Кабінет Міністрів України розпорядженням №742-р “Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року” передбачив, що для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню публічному акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року №357 “Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії” та з дотриманням принципу недискримінації.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як регулятор листом від 18.07.2018 №6367/16.3.2/7-18 роз'яснила, що у разі, якщо рішенням Кабінету Міністрів України суб'єктів ринку природного газу зобов'язано здійснювати постачання для певних споживачів природного газу, то алокація фактичних обсягів по таким споживачам здійснюється саме на таких суб'єктів, крім несанкціонованого відбору (виключно у частині самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку, шляхом самовільного відновлення споживання природного газу) або у випадку підтвердження номінації по такому споживачу іншому постачальнику. При цьому обсяги споживання природного газу враховуються оператором газотранспортної системи при розрахунку небалансу цих суб'єктів природного газу. Отже, якщо за підсумками місяця по об'єкту виробника теплової енергії зафіксований певний обсяг споживання газу, такий обсяг незалежно від наявності чи відсутності номінації для забезпечення потреб виробників теплової енергії повинен відноситися на постачальника із спеціальними обов'язками, тобто на публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції у п. 3.3. даного рішення, між відповідачем як споживачем та третьою особою 1, як постачальником наявні укладені договори постачання природного газу №5144/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016, № 5249/1617-БО-21 від 27.10.2016, №602/17/18-ТЕ-21 від 15.09.2017, №6083/1718-БО-21 від 15.09.2017, №6084/1718-КП-21 від 15.09.2017 на опалювальний сезон 2016/17 року, у тому числі і на жовтень 2016 року та березень, квітень, жовтень, листопад 2017 року.
Відсутність встановлених пунктом 17 Положення умов для покладення на ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” обов'язку постачати природний газ відповідачу для виробництва теплової енергії є обставинами, за яких третя особа 1 в силу цих договорів та згадуваних вище Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України зобов'язане було виділити КП “Червоноградтеплокомуненерго” відповідні номінації і поставляти йому природний газ у спірних періодах 2016-17 року. Однак ПАТ “НАК “Нафтогаз України” зобов'язання щодо виділення відповідачу відповідних номінацій на жовтень 2016 року та березень, квітень, жовтень, листопад 2017 року не виконало.
Споживання відповідачем у жовтні 2016 року 943,448 тис. куб. м., у березні 2017 року - 2101,661 тис. куб. м., у квітні 2017 року - 1,735 тис. куб. м., у жовтні 2017 року - 520,700 тис. куб. м., листопаді 2017 року - 2479,316 тис. куб. м. природного газу для виробництва теплової енергії відбулося не безпідставно, а на підставі договорів постачання природного газу № 5144/1617-ТЕ-21 від 30.09.2016, №5249/1617-БО-21 від 27.10.2016, №602/17/18-ТЕ-21 від 15.09.2017, №6083/1718-БО-21 від 15.09.2017, №6084/1718-КП-21 від 15.09.2017 в межах передбачених цими Договорами обсягів постачання та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Також, факт споживання КП “Червоноградтеплокомуненерго” природного газу за березень 2017 року в обсязі 2101,661 тим.куб.м. на загальну суму 12463690,39 грн. з обсягів АТ “НАК “Нафтогаз України” підтверджується постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі №826/16697/17, що набрала законної сили.
Крім того, факт споживання природного газу без виділення відповідачу відповідних номінацій на природний газ є наслідком порушення ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” своїх зобов'язань щодо виділення таких номінацій відповідачу, які (зобов'язання) виникли з вказаних договорів, Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р.
У даному випадку постачальником спожитого відповідачем у спірному опалювальному сезоні 2016/17 року природного газу у загальній кількості 6046,860 тис. куб. м. необхідно вважати ПАТ “НАК “Нафтогаз України” незалежно від того, що останнім не підписано з відповідачем акти приймання-передачі природного газу за спірні періоди 2016/2017 років, а відтак, зазначене спірне споживання природного газу не може бути кваліфіковане як несанкціонований відбір природного газу.
Особою, відповідальною за негативний баланс природного газу у позивача за жовтень 2016 року, березень, квітень, жовтень, листопад 2017 року є не відповідач, а третя особа 1 - публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.
Отже, доводи позивача-апелянта про безпідставне набуття відповідачем у жовтні 2016 року та у березні, квітні, жовтні, листопаді 2017 року природного газу позивача в кількості 6,046,860 тис. куб. м. не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.
Аналогічної позиції у подібних правовідносинах дотримується і Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 справа №925/1454/17.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в період з 31.10.2016 по 29.12.2016 Львівським обласним управлінням АТ «Ощадбанку» на рахунки публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” здійснювався розподіл коштів на виконання постанови КМУ від 18.06.2014, №217 (т.6,а.с.160-200).
Таким чином пояснення апелянта - публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про те, що він не отримував кошти за спожитий газ від відповідача у спірному періоді, не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.
Згідно з положеннями статті 1213 Цивільного кодексу України, зобов'язання повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі або відшкодувати його вартість є альтернативними.
Відповідно й вимоги щодо виконання цих зобов'язань можуть бути лише альтернативними.
Таким чином, пред'явлення позивачем у позові разом двох альтернативних вимог до відповідача: про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно та про стягнення вартості такого майна не відповідає вимогам ст. 1213 Цивільного кодексу України, а задоволення вимог в повному обсязі призведе до подвійного стягнення з відповідача боргу, що не допускається.
При цьому, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України від 23.02.2006-IV (3477-15) “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” у рішенні від 18.07.2006 та у справі “Трофимчук проти України” у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Що ж стосується посилання апелянтів на невірно застосування ст.ст. ст.ст. 316, 319, 1212 ЦК України, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газі», п. 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, ст. 238 ГПК України., то вони спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в задоволенні позовних вимог АТ “Укртрансгаз” слід відмовити.
З огляду на викладене, колегія Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2020 по справі №914/1943/19 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України Західний апеляційний господарський суд
Постановив:
Рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2020 року у справі №914/1943/19 залишити без змін.
Апеляційні скарги АТ “НАК “Нафтогаз України” та АТ “Укртрансгаз” залишити без задоволення.
Постанова набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: М.Б. Желік
О.С. Скрипчук
“Повний текст постанови виготовлено 17.11.2020”