Справа № 461/9291/19 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.
Провадження № 22-ц/811/2611/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
про повернення апеляційної скарги
17 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мікуш Ю.Р. перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 06 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до завідувача відділом Львівської обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України ОСОБА_2 , правового інспектора праці Львівської обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України ОСОБА_3 , Об'єднання профспілок Львівщини, Жовківського сільського виробничого управління житлово-комунального господарства про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.
Рішення оскаржила позивач.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з ненаданням доказів відсутності доходів позивача, апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з тим, що вона не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
На виконання вимог ухвали без руху, апелянт надіслала апеляційну скаргу та клопотання про відстрочення сплати судового збору.
У клопотанні просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення, посилаючись на те, що перебуває у вкрай складному матеріальному становищі, оскільки в даний час не працює, має заборгованість по кредиту у банку. До клопотання надала лише досудову вимогу АТ КБ «Приватбанк», а також талони про звернення в поліцію з приводу реструктуризації заборгованості.
Розглянувши клопотання, вважаю, що таке не підлягає задоволення.
Згідно з ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
У статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У п.29 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги, позивач не надала суду вище перелічених доказів, хоча в ухвалі без руху наведений перелік документів, які слід представити для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору.
Досудова вимога про погашення кредиту не є належним доказом відсутності доходів та скрутного матеріального становища.
Посилання апелянта на відсутність у неї вищої чи будь-якої іншої освіти не є підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору без належних на це доказів, оскільки як вбачається з матеріалів справи у справі бере участь адвокат на підставі доручення про надання безоплатної правової допомоги.
Наведене дає підстави для висновку про те, що доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач в клопотанні суду не надано, а тому підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо учасник справи, який подав скаргу не усунув недоліки у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги (ч.7 ст.185 ЦПК України).
Зважаючи на те, що позивач не оплатила судовий збір у розмірі 2305,20 грн., належних доказів, які підтверджують скрутне матеріальне становище суду не надано, інших обставин передбачених ст.8 Закону України «Про судовий збір» судом не встановлено, апеляційну скаргу слід повернути .
Керуючись ст.ст. 185,357 ЦПК України, -
У задволенні клопотання ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 06 серпня 2020 року вважати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку передбаченому ст.ст.389-391 ЦПК України.
Суддя Мікуш Ю.Р.
Дата засвідчення копії: