Справа № 303/2168/20
Закарпатський апеляційний суд
16.11.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/447/20, за апеляційною скаргою, яку подав прокурор Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 (далі прокурор),
ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 липня 2020 року відмовлено в задоволенні погодженого прокурором Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 (далі - прокурор) клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 (далі - слідчий) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою й застосовано щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю строком на 60 діб, тобто до 07 вересня 2020 року включно.
На підозрюваного ОСОБА_7 покладені такі обов'язки: прибувати до старшого слідчого в СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , прокурора та суду за першою вимогою; в період часу з 21 години 00 хвили по 06 годину 00 хвилин, не залишати місце постійного проживання, а саме : квартиру АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З матеріалів клопотання убачається, що 29 квітня 2020 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло погоджене прокурором клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .. У клопотанні слідчий вказує на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 22.04.2020 вручено в поряду ст. ст. 111, 135, 136, 276-279 КПК України 23.04.2020 двоюрідній сестрі підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 .. Одночасно слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді в порядку ст. 188 КПК України і з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 30.04.2020, надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. 09.07.2020 о 17:25 год. у м. Ужгород по вул. Климпуша, 2, ОСОБА_7 був затриманий. Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з доданими до нього матеріалами, слідчим 09 липня 2020 року о 21:48 год., вручена ОСОБА_7 в присутності його захисниці - адвокатки ОСОБА_9 , що підтверджується його підписом та підписом захисниці (у відповідній заяві про отримання копії клопотання з додатками). При цьому, вказані документи вручені підозрюваному ОСОБА_7 не раніше, як за три години до розгляду слідчим суддею по суті клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 - підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України. У клопотанні вказується на те, що «10.03.2020, в період часу з 18 годин 44 хвилин до 21 години 24 хвилини, ОСОБА_7 , перебуваючи на АЗС WOG, які розташовані за адресами м. Ужгород, вул. 8 Березня, 46 та м. Ужгород, вул. Перемоги, 152/2, діючи умисно, усвідомлюючи що отримана ним паливна картка WOG № 276042710 належить ТзОВ «Транс-Карпати-М» та знаючи пін-код до неї, яку після звільнення не здав до вказаного товариства, шляхом надання оператору АЗС паливної картки та зняття з неї даних для отримання палива, здійснив крадіжку дизельного палива об'ємом 1497,36 літра, шляхом заправки в невідомі автомобілі та ємності, вартість якого згідно довідки ТзОВ «Вог Кард» становить 39216,91 гривень, чим спричинив матеріальних збитків ТзОВ «Транс-Карпати-М» на вказану суму.
11.03.2020, в період часу з 00 годин 20 хвилин до 08 годину 35 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи на АЗС WOG, яка розташована в м. Ужгород, вул. 8 Березня, 46, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи що отримана ним паливна картка WOG № 276042710 належить ТзОВ «Транс-Карпати-М» та знаючи пін-код до неї, яку після звільнення не здав до вказаного товариства, шляхом надання оператору АЗС паливної картки та зняття з неї даних для отримання палива, здійснив крадіжку дизельного палива об'ємом 669,55 літра шляхом заправки в невідомі автомобілі та ємності, вартість якого згідно довідки ТзОВ «Вог Кард» становить 17535,51 гривень, чим спричинив матеріальних збитків ТзОВ «Транс-Карпати-М» на вказану суму.
12.03.2020, у період часу з 10 годин 57 хвилин до 16 години 14 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи на АЗС WOG, які розташовані за адресами м. Ужгород, вул. Заньковецької, 48, м. Ужгород, вул. Перемоги, 152/2 та с. Розівка, вул. Свободи, 49, Ужгородського району, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи що отримана ним паливна картка WOG № 276042710 належить ТзОВ «Транс-Карпати-М» та знаючи пін-код до неї, яку після звільнення не здав до вказаного товариства, шляхом надання оператору АЗС паливної картки та зняття з неї даних для отримання палива, здійснив крадіжку дизельного палива об'ємом 1391,29 літра, шляхом заправки в невідомі автомобілі та ємності, вартість якого згідно довідки ТзОВ «Вог Кард» становить 36437,86 гривень, чим спричинив матеріальних збитків ТзОВ «Транс-Карпати-М» на вказану суму.
13.03.2020, у період часу з 08 годин 47 хвилин до 17 години 48 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи на АЗС WOG, які розташовані за адресами с. Розівка, вул. Свободи, 49, Ужгородського району, м. Ужгород, вул. Перемоги, 152/2 та м. Ужгород, вул. 8 Березня, 46, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи що отримана ним паливна картка WOG № 276042710 належить ТзОВ «Транс-Карпати-М» та знаючи пін-код до неї, яку після звільнення не здав до вказаного товариства, шляхом надання оператору АЗС паливної картки та зняття з неї даних для отримання палива, здійснив крадіжку дизельного палива об'ємом 1371,06 літра, шляхом заправки в невідомі автомобілі та ємності, вартість якого згідно довідки ТзОВ «Вог Кард» становить 35908,08 гривень, чим спричинив матеріальних збитків ТзОВ «Транс-Карпати-М» на вказану суму.
14.03.2020, в період часу з 10 годин 00 хвилин до 12 години 43 хвилини, ОСОБА_7 , перебуваючи на АЗС WOG, яка розташована за адресою м. Ужгород, вул. 8 Березня, 46, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи що отримана ним паливна картка WOG № 276042710 належить ТзОВ «Транс-Карпати-М» та знаючи пін-код до неї, яку після звільнення не здав до вказаного товариства, шляхом надання оператору АЗС паливної картки та зняття з неї даних для отримання палива, здійснив крадіжку дизельного палива об'ємом 966,68 літра, шляхом заправки в невідомі автомобілі та ємності, вартість якого згідно довідки ТзОВ «Вог Кард» становить 25317,35 гривень, чим спричинив матеріальних збитків ТзОВ «Транс-Карпати-М» на вказану суму.
15.03.2020, в період часу з 14 годин 23 хвилин до 21 години 28 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи на АЗС WOG, яка розташована за адресою м. Ужгород, вул. 8 Березня, 46, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи що отримана ним паливна картка WOG № 276042710 належить ТзОВ «Транс-Карпати-М» та знаючи пін-код до неї, яку після звільнення не здав до вказаного товариства, шляхом надання оператору АЗС паливної картки та зняття з неї даних для отримання палива, здійснив крадіжку дизельного палива об'ємом 428,52 літра, шляхом заправки в невідомі автомобілі та ємності, вартість якого згідно довідки ТзОВ «Вог Кард» становить 11222,93 гривень, чим спричинив матеріальних збитків ТзОВ «Транс-Карпати-М» на вказану суму.
16.03.2020, в період часу з 12 годин 37 хвилин до 13 години 30 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи на АЗС WOG, які розташовані за адресами с. Розівка, вул. Свободи, 49, Ужгородського району та м. Ужгород, вул. Заньковецької, 48, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи що отримана ним паливна картка WOG № 276042710 належить ТзОВ «Транс-Карпати-М» та знаючи пін-код до неї, яку після звільнення не здав до вказаного товариства, шляхом надання оператору АЗС паливної картки та зняття з неї даних для отримання палива, здійснив крадіжку дизельного палива об'ємом 763,16 літра, шляхом заправки в невідомі автомобілі та ємності, вартість якого згідно довідки ТзОВ «Вог Кард» становить 19988,21 гривень, чим спричинив матеріальних збитків ТзОВ «Транс-Карпати-М» на вказану суму.
Вищевказані дії ОСОБА_7 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
У клопотанні також вказується на те, що у матеріалах кримінального провадження є достатньо доказів які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, що відповідно до санкції ч. 2 ст. 185 КК України особі може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років. Окрім того, у клопотанні вказується на те, що підозрюваний ОСОБА_7 переховувався від органу досудового розслідування, чим перешкоджав проведенню досудового розслідування та ухилявся від кримінальної відповідальності. З огляду на вищенаведене, а також факт того, що ОСОБА_7 вчинив декілька злочинів, обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, дасть йому змогу в подальшому уникнути кримінальному переслідуванню, переховуванню від органів досудового розслідування та уникнення до кримінальної відповідальності, а тому до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, в клопотанні вказується на те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам ОСОБА_7 : уникнення притягнення до кримінальної відповідальності; переховування від органів досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків. Просив клопотання задовольнити.
В ухвалі слідчого судді вказується на те, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України, за які може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5-ти років, що матеріали за клопотанням не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурором, слідчим належно не доведено, що інший, більш м'який, запобіжний захід не може забезпечити проведення процесуальних дій, а посилання слідчого у клопотанні на те, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чим перешкоджатиме повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, мають характер припущення та не ґрунтуються на матеріалах справи. Мотиви слідчого, прокурора щодо тяжкості вчинених злочинів не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_7 .. Беручи до уваги те, що слідчим та прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною першою ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку, що згідно ч. 4 ст. 194 КПК України щодо підозрюваного ОСОБА_7 необхідно застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, про обрання якого клопоче слідчий, - у виді домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю строком на 60 (шістдесят) діб, а також покласти на підозрюваного, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною і тому має бути скасована. Зазначає, що суд не врахував те, що ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні злочинів середньої тяжкості, а прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Посилається і на те, що визначений судом запобіжний захід є необґрунтований, так як враховуючи ризики, які наявні, щодо підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Окрім того вказує на те, що судом не враховано, що підозрюваний не працевлаштований, розлучений ухиляється від сплати аліментів на неповнолітню дитину, перебуваючи в розшуку був затриманий, так як до слідчого добровільно не з'явився, що характеризує його як особу, здатну продовжувати злочинну діяльність. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного та його захисника - адвоката ОСОБА_9 , неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних осіб береться до уваги, що : вказані вище учасники судового провадження належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги; даних про поважність причин їх неявки та заяв чи клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день до початку апеляційного розгляду не надходило, що судове провадження перебуває на розгляді в апеляційному суді з 20.07.2020 і його розгляд неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою у судові засідання учасників судового провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 даної статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу участь у його розгляді приймали як підозрюваний ОСОБА_7 , так і його захисник - адвокат ОСОБА_9 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених ст. 193 КПК України.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), на підставі яких 22.04.2020 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_7 про підозру. Погоджуючись з указаним висновком, - колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг учинити вищевказані кримінальні правопорушення. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та фактичні обставини їх вчинення, у своїй сукупності з їх тяжкістю (вчинено середньої тяжкості злочини, за які може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років) та даними про особу підозрюваного ( раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким проживає разом з родиною) повністю підтверджують наявність ризиків.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Окрім того, обґрунтованим колегія суддів вважає і висновок слідчого судді про те, що під час розгляду клопотання прокурором не доведено, що інші, більш м'які, запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного - будуть недостатніми для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам.
В апеляційній скарзі прокурор не посилається на дані, які б із певною вірогідністю свідчили, що обрання менш суворого запобіжного заходу, ніж взяття під варту, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено, що інший, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема, домашній арешт у певний час доби без застосування електронних засобів контролю, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов'язків як підозрюваного, а також запобігання передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам.
При прийнятті судового рішення беруться до уваги і положення, які містяться у п. п. 3 і 4 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, колегія суддів зазначає, що сама по собі тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , не може бути безумовною підставою для застосування щодо нього найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що ця обставина повинна враховуватись у сукупності разом з іншими обставинами.
Тому, колегія суддів доходить висновку про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби без застосування електронних засобів контролю забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене вище, колегія суддів відхиляє і доводи апеляційної скарги прокурора про те, що обраний підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби без застосування електронних засобів контролю є занадто м'яким і недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання передбаченому ч. 1 ст. 177 КПК України ризику.
Окрім того, приймаючи рішення колегія суддів бере до уваги і те, що строк дії обраного щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу сплив 07.09.2020, що як прокурор, так і сторона захисту не з'являлись на розгляд апеляційної скарги, подаючи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін, що відповідно до письмової заяви захисника ОСОБА_9 досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено й обвинувальний акт надісланий на розгляд до Мукачівського міськрайонного суду, який призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 25.11.2020.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Разом із тим, слідчим суддею встановлено строк дії запобіжного заходу відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
З огляду на наведене вище, колегія суддів доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і прокурором не надано доказів, які б достовірно підтверджували наведені в клопотанні та апеляційній скарзі доводи, що не з'явившись на розгляд судового провадження прокурор позбавив себе можливості довести обґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 176 - 179, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
апеляційну скаргу, яку подав прокурор Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 ,
залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Мукачівського районного суду Закарпатської області від 10 липняо 2020 року, якою щодо підозрюваного за ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: