33/804/601/20
242/2184/20
16 листопада 2020 року місто Маріуполь
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Селидівського міського суду Донецької області від 16 липня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнувши з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 гривень.
Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 12 травня 2020 року о 15 год. 30 хв. в м. Гірник, вул. Центральна, буд.63, керував мотоциклом, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від продуття приладу Алкотест драгер та проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а постанову судді слід залишити без змін, за таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність в його вчиненні в повному обсязі підтверджується відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в медичному закладі на стан сп'яніння в присутності двох свідків, повідомив яким транспортним засобом керував та зазначив, що випив два стакани вина. Також винність ОСОБА_1 підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з яких вбачається, що на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №235017 від 12 травня 2020 року вбачається, що він підписаний ОСОБА_1 , зазначено пояснення останнього, відповідно до яких він вказує, що випив два стакани вина та відмовляється від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та продуття приладу Алкотест драгер, будь яких записів в протоколі або пояснень останнього, щодо незгоди з протоколом, додано не було.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність саме за відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, даний факт повністю знайшов своє підтвердження в ході перевірки матеріалів адміністративного провадження в апеляційному порядку.
Крім того, доводи ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять даних, які б свідчили про керування ним транспортним засобом, являються надуманими, оскільки з відеозапису вбачається, що сам ОСОБА_1 вказує працівникам поліції, що він керував транспортним засобом та саме яким транспортним засобом.
Твердження ОСОБА_1 про те, що пояснення свідків не можна брати до уваги, оскільки вони не допитувались в судовому засіданні до уваги не приймаються, оскільки учасниками судового засідання жодних клопотань про допит свідків по справі не заявлялось, а у суду сумнівів у достовірності пояснень даних свідків не виникло.
У зв'язку з наведеним апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 таким чином хоче уникнути відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
За наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції повністю доведена у законному порядку. Пояснення свідків являються достовірними та сумнівів у їх законності у апеляційного суду не виникає.
Суд першої інстанції правильно врахував данні про особу правопорушника, пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, ступень тяжкості вчиненого ним проступку та призначив покарання в межах санкції статті.
Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 8, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Селидівського міського суду Донецької області від 16 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 гривень - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Донецького
апеляційного суду А.В. Сєдих