Справа № 127/23176/20
Провадження №11-сс/801/793/2020
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
12 листопада 2020 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого: судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2020 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020020000000191 від 15.06.2020 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Морівськ, Козилецького району, Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК. КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2020 року клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 задоволено.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42020020000000191 від 15.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, на 60 діб, тобто до 21.12.2020 року. Розмір застави, встановлений ухвалою слідчого судді від 27.06.2020 залишено без змін.
Згідно клопотання слідчого досудовим розслідуванням встановлено, що 11.06.2020 до офісу TOB «ГРЕКО ГРУП», розташованого у м. Вінниця по вул. Айвазовського, 2, приїхали ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які за попередньою змовою з ОСОБА_11 , домовилися вчинити вимагання грошових коштів у директора даного товариства ОСОБА_12 . Під час зустрічі з останнім, вказані особи, представляючись колишніми та діючими працівниками правоохоронних органів, а також наявністю у них дружніх відносин з керівниками правоохоронних органів України та Офісу Президента України, діючи з корисливою метою, поставили умову передачі 1 мільйон 100 тисяч гривень за погашення не існуючого боргу перед колишнім партнером по бізнесу ОСОБА_13 . У разі невиконання їхніх вимог, погрожували проблемами із правоохоронними органами та закриттям бізнесу.
У подальшому, вчиняючи постійний психологічний тиск на ОСОБА_12 , наполягали на передачі вказаної суми, постійно погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності та закриттям бізнесу. У ході проведення негласної слідчої (розшукову) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту 25.06.2020 під час зустрічі з ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у службовому кабінеті в м. Вінниця по вул. Айвазовського, 2, після чергових погроз з їхнього боку обмежити його права, свободи та законні інтереси, сприймаючи ці погрози за реальні, ОСОБА_12 передав обумовлену раніше суму в розмірі 1 мільйон 100 тисяч гривень імітаційних грошових коштів, що більше ніж в 1046 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Після отримання вказаної суми ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 25.06.2020 затримані слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді у зв”язку з недослідженням обставин, з”ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого і справедливого рішення, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вимоги апеляційної скарги захисника в інтересах підозрюваного мотивовано тим, що захист не погоджується з винесеним рішенням і вважає, що ухвала суду постановлена без належної правової оцінки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, без врахування обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, які передбачено ст. 178 КПК України.
Також захисник вказує, що при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 не було дотримано вимог ст. 194 КПК України, внаслідок чого слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про задоволення клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу та залишення розміру застави без змін.
Достатніх доказів щодо обгрунтованості повідомленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України стороною обвинувачення не надано, матеріали НСРД не розсекречені та не надані судді для перевірки обгрунтованості пред”явленої ОСОБА_7 підозри, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, а також не надав стороні захисту.
Крім того, сторона обвинувачення, відповідно до вимог ст. 183 КПК України не довела, що жоден із більш м”яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Недотримання судом в повному обсязі приписів ч.4 ст. 182 КПК України призвело до призначення підозрюваному ОСОБА_7 застави у розмірі непомірному для нього, та без урахування особи підозрюваного, який є 62-річним пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, єдиний дохід ОСОБА_7 пенсія у розмірі 10 000 грн., реєстр речових прав не містить відомостей про наявність у підозрюваного прав власності на будь-яке нерухоме або рухоме майно, підозрюваний є ліквідатором аварії на ЧАЕС, інвалідом 2-ї групи, має сталі суспільні та родинні відносини, постійне місце реєстрації, сім”ю, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначив, що підозра належним чином обгрунтована, ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, тому суд вірно продовжив ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не заперечував прокурор проти зменшення застави до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, захисника ОСОБА_6 , який просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає до часткового задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Згідно ст.199 ч.3 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.177, 178, 183, 184 КПК України, бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
На думку апеляційного суду, оскаржувана ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020020000000191 від 15.06.2020 року ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину.
26.06.2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України.
Строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020020000000191 від 15.06.2020 року ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.10.2020 року продовжено до шести місяців, тобто до 26.12.2020 року.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя перевірив обгрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, обставини, які мають значення для прийняття правильного рішення.
За правовими позиціями Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра" це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри є обов'язковим елементом застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування (досудового розгляду кримінальної справи).
У справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування
Зазначене свідчить про те, що на стадії вирішення питання про продовження запобіжного заходу, слідчий суддя не може надавати оцінку "обґрунтованості підозри" в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.
У слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив, не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи захисника ОСОБА_6 щодо відсутності доказів обгрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є необгрунтованими.
При розгляді апеляційної скарги, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу слідчий суддя дослідив доводи клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, та з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років, ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, тривають, підозрюваний усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, перебуваючи на волі підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, що унеможливлює обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Твердження у апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 , що сторона обвинувачення не довела наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України є безпідставними.
Обставини, які передбачені ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як слідчим суддею так і колегією суддів апеляційного суду при вивченні матеріалів провадження, не встановлено.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що захисник ОСОБА_6 заперечує існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак ставить питання про доцільність застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, тобто фактично погоджується з тим, що ризики продовжують існувати.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігти ризикам, доведеним прокурором.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя виконав вимоги ст. 199 КПК України, та прийняв обґрунтоване рішення про продовження строку тримання під вартою.
Слідчий суддя оцінюючи в сукупності обставини, які враховуються при продовженні запобіжного заходу, з урахуванням конкретних обставин та обсягу слідчих дій, які необхідно виконати у кримінальному провадженні, та виходячи з того, що продовження строку тримання під вартою здійснено в межах досудового розслідування до 26.12.2020 року і не перевищує розумних меж, та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», прийняв законне, обгрунтоване рішення про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в цій частині безпідставними.
Однак, при цьому наявні підстави для скасування ухвали суду та постановлення нової.
Згідно ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як убачається з матеріалів провадження підозрюваному ОСОБА_7 26.06.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
З урахуванням вимог ч.3 ст. 183 КПК України ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано розмір застави в розмірі, визначеному п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, тобто в сумі 273 260 грн.
Визначений розмір є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_7 , який порушує права особи на свободу та особисту недоторканість, які гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд апеляційної інстанції вважає, що враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_7 , майновий та сімейний стан, доцільно визначити розмір застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає вимогам ст. 182 КПК України, оскільки розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов”язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу захисника задоволити частково .
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 22.10.2020 року скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Клопотання слідчого задоволити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42020020000000191 від 15.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України до 21.12.2020 року.
Визначити розмір застави у виді 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що складає 175 760 грн.
В разі внесення визначеного судом розміру застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора; не відлучатися з населеного пункту у якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання або місця роботи, утримуватися від спілкування із свідками, підозрюваними іншими, потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4