Справа № 426/7322/20
16 листопада 2020 року м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Скрипника С.М.,
за участю секретаря судового засідання Брайловської М.М.
за участю прокурора - Барабаша Ю.М.
захисника - Шурхна А.А.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши об'єднані протоколи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сватове Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 30/147 від 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Відділу у Сватівському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, як суб'єкт, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» у частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, перебуваючи у приміщенні Відділу у Сватівському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за адресою: пров. Заводський, 1, м. Сватове , Луганська обл., 92603, усупереч вимогам п.2 ч. 1 ст. 28 Закону «Про запобігання корупції» не повідомив у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник під час здійснення перевірки відповідності вимогам законодавства документів із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 , розробником яких є Приватне підприємство «Українські геодезичні системи, стосовно якого у нього наявний приватний інтерес.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 30/148 від 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Відділу у Сватівському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, як суб'єкт, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» у частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, 27.11.2018, перебуваючи у приміщенні Відділу у Сватівському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за адресою: пров. Заводський, 1, м. Сватове, Луганська обл., 92603, усупереч вимогам п.3 ч. 1 ст. 28 Закону «Про запобігання корупції» вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме провів перевірку відповідності вимогам законодавства документів із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 , розробником яких є Приватне підприємство «Українські геодезичні системи», стосовно якого у нього наявний приватний інтерес, та здійснив за її результатами державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 4424082200:25:003:0349, на підтвердження чого сформував витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4402678102018 від 27.11.2018.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 30/149 від 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Відділу у Сватівському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, як суб'єкт, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» у частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, 27.11.2018, перебуваючи у приміщенні Відділу у Сватівському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за адресою: пров. Заводський, 1, м. Сватове, Луганська обл., 92603, усупереч вимогам п.2 ч. 1 ст. 28 Закону «Про запобігання корупції» не повідомив у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник під час здійснення перевірки відповідності вимогам законодавства документів із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 , розробником яких є Приватне підприємство «Українські геодезичні системи», стосовно якого у нього наявний приватний інтерес.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 30/150 від 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Відділу у Сватівському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, як суб'єкт, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» у частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, 27.11.2018, перебуваючи у приміщенні Відділу у Сватівському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за адресою: пров. Заводський, 1, м. Сватове, Луганська обл., 92603, усупереч вимогам п.3 ч. 1 ст. 28 Закону «Про запобігання корупції» вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме провів перевірку відповідності вимогам законодавства документів із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 , розробником яких є Приватне підприємство «Українські геодезичні системи» , стосовно якого у нього наявний приватний інтерес, та здійснив за її результатами державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 4424082200:25:003:0348, на підтвердження чого сформував витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4402678092018 від 27.11.2018.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 30/151 від 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Відділу у Сватівському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, як суб'єкт, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» у частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, 27.11.2018, перебуваючи у приміщенні Відділу у Сватівському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за адресою: пров. Заводський, 1, м. Сватове, Луганська обл., 92603, усупереч вимогам п.2 ч. 1 ст. 28 Закону «Про запобігання корупції» не повідомив у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник під час здійснення перевірки відповідності вимогам законодавства документів із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність р ОСОБА_4 , розробником яких є Приватне підприємство «Українські геодезичні системи», стосовно якого у нього наявний приватний інтерес.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 30/151 від 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Відділу у Сватівському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, як суб'єкт, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» у частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, 27.11.2018, перебуваючи у приміщенні Відділу у Сватівському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за адресою: пров. Заводський, 1, м. Сватове, Луганська обл., 92603, усупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме провів перевірку відповідності вимогам законодавства документів із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 , розробником яких є Приватне підприємство «Українські геодезичні системи», стосовно якого у нього наявний приватний інтерес, та здійснив за її результатами державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 4424082200:25:003:0347, на підтвердження чого сформував витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4402678082018 від 27.11.2018.
ОСОБА_1 , свою вину не визнав, пояснив, що дійсно приватне підприємство «Українські геодезичні системи» зареєстровано на його тестя, і дійсно дружина ОСОБА_1 там працює, однак, розробкою проектної документації займається зовсім інша, уповноважена на те особа, у повноваження його дружини не входить розробка проектної документації, а тому жодна проектна документація не містить її підпису.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шурхно А.А. заявив клопотання про закриття провадження у справі, обгрунтувавши свої вимоги тим, що передбачені пунктом 12-1 ч. 1 ст.12 Закону Україна «Про запобігання корупції» права Національного агентства (НАЗК щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства та застосовування передбачених законом заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення були визнані неконституційними Рішенням Великої палати Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020. Був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) вищевказаний пункт 12-1 статті 12 Закону України „Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-УІІ зі мінами та вказано, що пункт 12-1 ч.1 статті 12 Закону України „Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ зі змінами визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено. Таким чином, посадова особа Національного агентства з питань запобігання корупції не мала законних повноважень для складання щодо ОСОБА_1 протоколів про адміністративне правопорушення № 30/147, № 30/148, № 30/149, № 30/150, № 30/151, № 30/152. Відповідно, дані протоколи є незаконними. Окрім того, згідно мотивувальної частини вказаних протоколів, у розділі «Відповідальність» чітко вказано, що ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону притягаються, у тому числі до адміністративної відповідальності в установленому законом порядку.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено. Відповідно, даним рішенням Конституційного Суду Україні фактично скасована норма, яка є правовою підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень. Просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Прокурор Барабаш Ю.М. заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що є всі правові підстави для притягнення ОСОБА_1 для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім цього, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством
Відповідно до ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.
Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов'язковості ухвалених ним рішень i висновків.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 152 Конституції України Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України „Про запобігання корупції", Кримінального кодексу України, пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6-10-1, 12, 12-1 частини першої, частини другу - п'яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 131, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48-51, частини другу, третю статті 52, статтю 65 Закону України „Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Конституційний Суд України дійшов в цілому висновку про неконституційність окремих положень Закону № 1700 (Закону України «Про запобігання корупції») у світлі контрольних функцій (контролю) виконавчої влади над судовою гілкою влади.
Окрім зазначеного, за підсумком розгляду конституційного подання, Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 визнано неконституційними повноваження Національного агентства, визначені п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» щодо здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.
Серед іншого Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 визнано неконституційним п.12-1 ч. 1 ст. 12, ч.2 статті 13 Закону України «Про запобігання корупції» щодо права Національного агентства з метою виконання покладених на нього повноважень складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Предметом розгляду у даній справі є протоколи про адміністративні правопорушення № 30/147, 30/148, 30/149, 30/150, 30/151, 30/152, складені відносно ОСОБА_1 спеціалістом Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_5 .
Протоколи про вчинення адміністративного правопорушення є одним із доказів і оцінюються судом в сукупності з іншими матеріалами.
При цьому, з урахуванням практики ЄСПЛ, судом має бути врахована якість таких доказів, і зокрема те, чи породжують обставини, за яких вони отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності, точності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що докази мають встановлюватися відповідно до національного законодавства (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року), а порядок їх збирання має відповідати основним правам, визначеним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевірка всіх обставин справи для передачі їх до суду є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
В рішенні ЄСПЛ від 30.06.2008 року у справі № 22978/05 «Гефген проти Німеччини» Європейський суд з прав людини для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформулював доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62).
За таких підстав, зважаючи на вказані обставини, суддя приходить до переконливого висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП, так як відповідно до рішення Конституційного Суду України, визначено неконституційними окремі положення Закону України «Про запобігання корупції» щодо права Національного агентства з питань запобігання корупції, зокрема в частині складання протоколів про адміністративні правопорушення за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення та здійснення контрольних функцій у тому вигляді, в якому на даний час передбачено в Законодавстві.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку, що винесення постанови про притягнення до відповідальності особи, за вказаних обставин є недопустимим та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), ст. ст. 62, 152 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020 року у справі № 1-24/2020 (393/20), ст.36, ч.1, 2 ст.172-7, 245, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Постановив:
Закрити об'єднане провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: С.М.Скрипник