справа № 462/5096/19
17 листопада 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: Палюх Н.М.
за участю секретаря: Колобич О.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б.,
На розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - державний нотаріус П'ятої Львівської державної нотаріальної контори Ясинська Н.М., приватний нотаріус Яворівського нотаріального округу Скобало Р.В. про визнання заповіту недійсним.
ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючого судді Постигач О.Б., яку мотивує тим, що суддя Постигач О.Б. є необ'єктивною і упередженою щодо нього, як сторони позивача, зловживає своїм службовим становищем в інтересах відповідача. Вважає, що під час формування справи № 462/5096/19 мали місце підміна документів та їх фальсифікація, а також факт вилучення із вказаної справи частини документів. У зв'язку з наведеним просить заяву задоволити.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву про відвід судді, оглянувши матеріали справи № 462/5096/19, суд прийшов до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Із змісту ч.3 ст.39 ЦПК України вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відтаr суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
В обґрунтування своєї заяви про відвід головуючої судді Постигач О.Б. Ухач Ю.П. не навів належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені нормами ЦПК України, подана заява не містить належних обґрунтувань та мотивів відводу.
Згідно ч. 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що викладені в заяві про відвід судді Постигач О.Б. припущення в упередженості судді щодо позивача не ґрунтуються на вимогах ст.36 ЦПК України, позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності особистої заінтересованості, упередженості та необ'єктивності судді Постигач О.Б., а тому підстави для задоволення заяви про відвід головуючого судді Постигач О.Б. відсутні.
Керуючись ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова Постигач Олесі Богданівни у цивільній справі № 462/5096/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - державний нотаріус П'ятої Львівської державної нотаріальної контори Ясинська Н.М., приватний нотаріус Яворівського нотаріального округу Скобало Р.В. про визнання заповіту недійсним.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: