17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 127/18908/19
провадження № 61-13716ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Святошинського району м. Києва, про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
08 вересня 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надання клопотання про поновлення строку та належних доказів пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень та доказів сплати судового збору.
Ухвала Верховного Суду від 17 вересня 2020 року отримана заявником
28 вересня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшла заява про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі. Заявник зазначає, що сума судового збору значно перевищує 5 % її розміру річного доходу за попередній календарний рік. На підтвердження зазначених у клопотанні обставин заявником було надано копію довідки з Вінницького міського центру зайнятості, копію довідки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про індивідуальні відомості про застраховану особу.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно частини другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною першою та третьою статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Враховуючи обставини, викладені заявником у клопотанні, та надані у їх обґрунтування докази, наявні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що строк на касаційне оскарження судових рішень пропущено з поважних причин, оскільки постанову апеляційного суду їй направлено 03 серпня 2020 року, проте доказів вказаного заявником не надано. Також, ОСОБА_1 вказує, що строк пропущено у зв'язку з карантином на території України.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року
№ 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон
№ 540-ІХ). Відповідно до підпункту 3 пункту 12 цього Закону у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р.,
№ 48, ст. 436): розділ ХІІ «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня на усій території України карантин.
18 червня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-ІХ).
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 731-ІХ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України в редакції Закону № 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими Кодексами), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.
Закон № 731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року, а тому строки, які були автоматично продовженні згідно із Законом № 540-ІХ, продовжуються
до 06 серпня 2020 року.
Оскільки заявником не надано належних доказів пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлений судом процесуальний строк на усунення недоліків касаційної скарги необхідно відмовити.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Верховного Суду
від 17 вересня 2020 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника.
Керуючись статтями 127, 185, 393 ЦПК України,
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 06 лютого 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду
від 29 липня 2020 року.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 11 грудня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун