17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 361/4896/16-ц
провадження № 61-15083ск20
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Броварська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно,
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом, у якому просила встановити факт проживання однією сім'єю її та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки в період з 15 травня 2012 року
до ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право власності на 1/4 частини квартири
АДРЕСА_1 .
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня
2016 року позов задоволено. Встановлено факт проживання однією сім'єю
як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період
з 15 травня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням неповнолітня ОСОБА_4 в особі законного представника матері ОСОБА_5 , як особа, яка не брала участь у справі, звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року до участі у справі
в якості правонаступника померлої відповідачки ОСОБА_6 залучено ОСОБА_2 .
Постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
13 жовтня 2020 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку
до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду
від 03 вересня 2020 року у вищевказаній справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями
від 15 жовтня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача
Бурлакова С. Ю.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2020 року визнано неповажними підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 . Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк дня усунення недоліків, а саме - заявнику слід було надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження
із зазначенням інших поважних підстав для цього та наданням відповідних доказів,
а також надати уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити правонаступника ОСОБА_2 , її місце проживання чи перебування, зазначити конкретну обов'язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи та документ про сплату судового збору, і встановлено для виконання вищевказаних недоліків строк до 26 листопада 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, та роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення,
за ідентифікатором поштового відділення 0306305507506 ОСОБА_1 отримала вказану ухвалу 04 листопада 2020 року.
07 листопада 2020 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку
до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, нову редакцію касаційної скарги та документ про сплату судового збору.
В клопотанні про поновлення строку ОСОБА_1 посилається на те, що в судовому засіданні апеляційного суду 03 вересня 2020 року участі не приймала, хоча подавала до суду клопотання про перенесення розгляду справи. Про відмову у задоволенні зазначеного клопотання вона дізналася після 03 вересня 2020 року, коли отримала по пошті копію оскаржуваної постанови апеляційного суду.
На підтвердження наведеного заявником надано відповідні докази, а саме: копію супровідного листа Київського апеляційного суду від 04 вересня 2020 року та копію поштового конверту зі штрихкодовим ідентифікатором 0318630409950.
Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений
в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухваленого у цій справі судового рішення та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.
Разом із цим, в новій редакції касаційної скарги заявник, посилаючись
на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, не наводить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судового рішення, а також не зазначає правонаступника ОСОБА_2 , її місце проживання чи перебування.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції
з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги.
З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ,
від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 393 ЦПК України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.
Отже, у відведений судом строк та станом на 17 листопада 2020 року вимоги ухвали заявником не виконано, недоліки касаційної скарги не усунуті, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому наявні підстави для її повернення заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою
до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Броварська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно, повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Бурлаков