16 листопада2020 року
м. Київ
справа № 236/3742/18
провадження № 61-3599св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на постанову Донецького апеляційного суду від 30 січня 2019 року у складі суддів: Новікової Г. В.,Гапонова А. В., Никифоряка Л. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі
81 372,83 грн.
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від
19 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 16 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 18 247,70 грн; заборгованість по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року по
31 липня 2016 року в сумі 15 093,13 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 18 липня 2017 року та станом на
19 жовтня 2018 року в сумі 48 032,00 грн, а всього в загальній сумі
81 372,83 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у межах суми платежу за один місяць.
Постановою Донецького апеляційного суду від 30 січня 2019 року рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 листопада
2018 року змінено в частині розміру стягнутої заборгованості по заробітній платі.
Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 16 березня по 17 липня
2017 року в сумі 12 747,89 грн з утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів. Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року по
31 липня 2016 року в сумі 5 539, 06 грн з утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів. Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 листопада 2018 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та судового збору скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 48 032,00 грн та судового збору в сумі 704,80 грн відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Крім того, касаційна скарга містить клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів не вбачає необхідності виклику учасників справи для надання пояснень в даній справі, а відтак заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , щодо проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
Справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на постанову Донецького апеляційного суду від 30 січня 2019 року у складі суддів: Новікової Г. В.,Гапонова А. В., Никифоряка Л. П., призначити до судового розгляду у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. П. Штелик
А. А. Калараш
Є. В. Петров