Постанова
Іменем України
16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 465/581/20
провадження № 61-14189св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
особа, яка звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову - ОСОБА_1 ,
особа, яка не брала участі у справі та подала апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мані Флоу», позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мані Флоу» на ухвалу Франківського районного суду міста Львова
від 31 січня 2020 року у складі судді Мартьянова С. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 02 липня 2020 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову до пред'явлення позову
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на адміністративний корпус загальною площею 3 562,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та заборони щодо вчинення будь-яких реєстраційних дій іншими особами.
Заява мотивована тим, що 27 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір позики (безпроцентної) грошових коштів, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав у борг 2 329 288,50 грн та зобов'язався до 31 грудня 2020 року повернути ОСОБА_1 зазначену суму грошових коштів. Договір позики підтверджується розпискою
від 27 грудня 2019 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за договором позики 27 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, предметом якого є адміністративний корпус загальною площею
3 562,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 також вказував, що 23 січня 2020 року він дізнався про те, що державним реєстратором були проведені реєстраційні дії, а саме - здійснено зміну власника частки у розмірі 99/100 в спірному приміщенні на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мані Флоу» (далі - ТОВ «Мані Флоу»).
Посилаючись на те, що вжиття заходів забезпечення позову сприяє ефективному захисту порушених прав щодо повернення грошових коштів за договором позики, ОСОБА_1 просив суд задовольнити його заяву про забезпечення позову до пред'явлення позову.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Франківського районного суду від 31 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову задоволено.
Накладено арешт на адміністративний корпус загальною площею
3 562,2 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонено будь-яким особам, які відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наділені повноваженнями державних реєстраторів, зокрема, але не виключно, будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам, державним реєстраторам Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, а також будь-яким іншим особам, що наділені повноваженнями відповідно до законодавства України вчиняти реєстраційні дії, приймати будь-які рішення, щодо адміністративного корпусу загальною площею 3 562,2 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонено будь-яким особам, які відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наділені повноваженнями державних реєстраторів, зокрема, але не виключно, будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам, державним реєстраторам Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, а також будь-яким іншим особам, що наділені повноваженнями відповідно до законодавства України вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які записи, змінювати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які записи, скасовувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо адміністративного корпусу загальною площею 3 562,2 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «Мані Флоу», особа, яка не брала участі у справі, оскаржило її в апеляційному порядку.
Постановою Львівського апеляційного суду від 02 липня 2020 року ухвалу Франківського районного суду від 31 січня 2020 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що види забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти певні дії є доцільними та співмірними з можливими вимогами майбутнього позову, а невжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та утруднити виконання рішення суду в майбутньому. Тому наявні підстави для забезпечення позову до пред'явлення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 та заборони вчиняти певні дії щодо вказаного майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 25 вересня 2020 року, ТОВ «Мані Флоу» просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову до пред'явлення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Разом з тим, ТОВ «Мані Флоу», як власник майна, щодо якого вжито певні обмежувальні заходи, зокрема, накладено арешт та заборонено вчиняти будь-кому будь-які реєстраційні дії, володіє правом на оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій про забезпечення позову до пред'явлення позову.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 31 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, в якій зазначав, що 27 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2 329 288,50 грн, що еквівалентно 100 000 доларів США зі строком повернення до 31 грудня 2020 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за договором позики 27 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, предметом якого є адміністративний корпус загальною площею
3 562,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки від 15 січня 2020 року № 196350165 дані про обтяження приміщення на підставі іпотечного договору
від 27 грудня 2019 року були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
17 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про дострокове повернення грошових коштів до 23 січня 2020 року включно.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26 грудня
2019 року у справі № 910/56/19 поновлено запис про проведену державну реєстрацію права власності на 99/100 частин нерухомого
майна - адміністративного корпусу загальною площею 3 562,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «Мані Флоу», як правонаступника Публічного акціонерного товариства «БГ Банк»
(далі - ПАТ «БГ«Банк»).
Суди також встановили, що 15 січня 2020 року державним реєстратором Глинянської міської ради Золочівського району Львівської області були проведені реєстраційні дії, а саме: здійснено зміну власника частки у розмірі 99/100 у спірному приміщення на ТОВ «Мані Флоу», що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23 січня 2020 року
№ 197448643, та згідно з вказаною інформаційною довідкою зник запис про наявність іпотеки.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР), ухвалою Франківського районного суду міста Львова
від 17 лютого 2020 року відкрито провадження у справі № 465/752/20
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першої, третьої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною десятою статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності
і процесуальної рівноправності сторін.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють
до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня
2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, держава Україна несе обов'язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за договором позики від 27 грудня 2019 року.
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову до його пред'явлення, ОСОБА_1 зазначав, що існує загроза залишитись як без грошових коштів за договором позики від 27 грудня 2019 року, так і без приміщення, яке було передано йому в іпотеку на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 .
Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову
і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв'язку із вжиттям такого заходу.
За наведених обставин судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанцій, на законних підставах вжито заходи забезпечення позову до його пред'явлення.
Разом з тим, апеляційний суд встановив, що право власності ТОВ «Мані Флоу» на нерухоме майно - адміністративний корпус загальною площею
3 562,2 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виникло на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду від 26 грудня 2019 року у справі № 910/56/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» (далі - ПАТ «БГ Банк»), правонаступником якого є ТОВ «Мані Флоу», до Товариства «Альфа Груп Континент» (далі - ТОВ «Альфа Груп Континент») про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 січня 2020 року зупинено дію постанови Західного апеляційного господарського суду від 26 грудня 2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 лютого 2020 року рішення Господарського суду Львівської області від 15 жовтня 2019 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26 грудня 2019 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Саме по собі набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно щодо якого виник спір, не обов'язково свідчить про те, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків. Натомість питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.
Подібний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду
від 07 квітня 2020 рокуу справі № 504/2457/15-ц (провадження
№ 14-726цс19).
Апеляційний суд, встановивши, що на час розгляду апеляційної скарги
ТОВ «Мані Флоу», останнє не є власником майна, на яке накладено арешт, дійшов висновку, що його права оскаржуваним судовим рішенням не порушуються.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є достатньо мотивованими та такими, що відповідають нормам процесуального права.
Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судами попередніх інстанцій не порушено норми процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мані Флоу» залишити без задоволення.
Ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 31 січня 2020 року
та постанову Львівського апеляційного суду від 02 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною
і оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька А. І. Грушицький