Ухвала
Іменем України
10 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 755/9331/20
провадження № 61-15405ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чоронобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, про встановлення факту , що має юридичне значення,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою, в якій просив встановити факт залучення його до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період
з 30 листопада 1986 року до 15 грудня 1986 року.
Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що встановлення даного юридичного факту необхідне йому для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 906 жовтня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями
від 22 жовтня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача
Бурлакова С. Ю.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасником ліквідації аварії
на Чорнобильській АЕС.
У заяві ОСОБА_1 просив встановити факт залучення його до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період
з 30 листопада 1986 року до 15 грудня 1986 року, встановлення якого необхідно для підтвердження його належності до осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно
до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
та отримання посвідчення інваліда війни.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту
не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать, зокрема, інваліди
з числа осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Правовий статус інваліда війни підтверджується відповідним посвідченням, виданим відповідно до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року
№ 302.
У пункті 10 вказаного Порядку зазначено, що посвідчення інваліда війни видається
на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Отже, відмовляючи у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що заявник звернувся
до суду з метою отримання доказу, який би підтверджував правомірність його дій, спрямованих на отримання статусу інваліда війни.
Тому правильним є висновок судів про те, що оскільки законодавство передбачає спеціальний порядок встановлення статусу інваліда війни, то в окремому провадженні не може бути встановлений юридичний факт залучення заявника
до складу невоєнізованих формувань цивільної оборони для виконання робіт
з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який фактично підтвердить належність заявника до інвалідів війни.
У випадку якщо заінтересована особа отримала від заявника документи, які підтверджують факт його залучення до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте надала відмову, яку заявник, маючи документальні підтвердження зазначеного факту, вважає безпідставною, він може оскаржити такі дії заінтересованої особи
до адміністративного суду, до повноважень якого належить, зокрема, перевірка законності й обґрунтованості відмови заінтересованої особи та оцінка наданих
їй заявником документів як доказів його залучення до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Наведене узгоджується із правовим висновком, зробленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 310/8703/17 (провадження № 14-98цс19).
Враховуючи наведене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону
та узгоджуються з нормами права, які судами правильно застосовані.
Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права
є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягають окремому розгляду заявлені ОСОБА_1 у касаційній скарзі клопотання.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва
від 08 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня
2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чоронобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, про встановлення факту , що має юридичне значення.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська