17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 456/1515/16-а
адміністративне провадження № К/9901/39268/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 (Головуючий суддя Кушнерик М.П., судді: Мікула О.І., Курилець А.Р.)
у справі № 456/1515/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Львівської митниці ДФС
про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - відповідач, митниця), в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Шокала В.С. від 13.05.2016 № 1613/20909/16 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн за порушення передбачене частиною 3 статті 470 Митного кодексу України.
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.09.2016 адміністративний позов задоволено: постанову заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України Шокало Володимира Степановича №1613/20909/16 від 13 травня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України - визнано протиправною та скасовано.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 скасовано постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.09.2016 та відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 та залишити в силі постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.09.2016.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що порушення, вчинене позивачем, було пов'язано із настанням обставин непереборної сили - зіпсування транспортного засобу. Позивачка прийнята на тимчасовий консульський облік в Посольстві України в Чеській Республіці. Таким чином, особливості тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України регламентуються положеннями статті 380 Митного кодексу України. При складенні постанови про притягнення позивачки до відповідальності вказані обставини не були прийняті до уваги.
Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.04.2016 близько 15 год. 09 хв. громадянка України ОСОБА_1 слідувала у приватну поїздку з України до Республіки Польща через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС, смугою руху «зелений коридор», автомобілем марки «PEUGEOT 807» реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 .
В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення інформації про нього та особу, яка його переміщувала, до АСМО «Інспектор» та в ЄАІС Держмитслужби України, виявлено, що ОСОБА_1 29.03.2016 о 19:56 ввезла на митну територію України через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор», в митному режимі «транзит», легковий автомобіль марки «PEUGEOT 807» реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , країна постійної реєстрації - Чехія та станом на 25.04.2016 його не вивезено та в інший митний режим не заявлено. Термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля, з митної території України закінчився 08.04.2016.
Постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС України в справі про порушення митних правил № 1613/20909/16 від 13.05.2016 Шокала В.С. ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона перевищила встановлений Митним кодексом України строк доставки автомобіля марки «PEUGEOT 807» реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів більш ніж на десять днів та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України у вигляді штрафу розміром 8500 грн.
У письмовому поясненні, наданому 25.04.2016 на ім'я начальника Львівської митниці ДФС Прокіпчука Л.І., позивачка підтвердила факт невивезення зазначеного транспортного засобу за межі території України у визначені статтею 95 Митного кодексу України строки у зв'язку із його поломкою, а на підтвердження вказаного факту було надано копії Наряду-замовлення № 3708, що відкритий ТОВ «Ілта Львів» від 08.04.2016 та закритий 25.04.2016р., який є Актом виконаних робіт, копію чеку про сплату в користь ТзОВ «Ілта Львів» 6201,37 грн. 25.04.2016р., повідомлення директора СЦ ТзОВ «Ілта Львів» від 19.05.2016р. (а.с.15-17).
Згідно зі статтею 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці п'ять діб.
Відповідно до частини 1 статті 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом. Строк тимчасового перебування таких транспортних засобів визначається відповідно до статті 95 Митного кодексу України.
Відповідальність за порушення вимог статті 95 Митного кодексу передбачено частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, зокрема, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У частині 3 статті 380 Митного кодексу України визначено особливий порядок тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів громадян-резидентів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном. Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка перетинала митний кордон України смугою руху «Зелений коридор» без подання письмової декларації та без подання зобов'язання про зворотне вивезення автомобіля, а тому безпідставним є твердження про необхідність застосування до неї положень статті 380 Митного кодексу України, оскільки згідно витягу із ЄАІС ДФС України від 25.04.2016 ОСОБА_1 05.01.2016 року ввезла даний транспортний засіб в митному режимі тимчасового ввезення до 60 днів та вивезла його 01.03.2016 року, а, відтак, у позивачки не було можливості ввезти даний транспортний засіб в режимі тимчасове ввезення більше ніж на чотири дні.
Пунктом 1 частини 1 статті 95 Митного кодексу України визначено, що для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
При цьому, згідно з частиною другою цієї статті, до цього строку не включаються: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Відповідно до частини 1 статті 192 Митного кодексу України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що перебування ОСОБА_1 в лікувальній установі в період з 04 квітня по 12 квітня 2016 року не є належним доказом на підтвердження виконання позивачем обов'язку щодо повідомлення митного органу про настання обставин події, яка перешкоджала доставити транспортний засіб до органу доходів і зборів призначення у встановлений строк, оскільки про настання такої обставини позивач повідомила митний орган 03.05.2016.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді: С.С. Пасічник
В.П. Юрченко