17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 120/73/20-а
адміністративне провадження № К/9901/28338/20
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді: Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , поданої в інтересах неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року
у справі №120/73/20-а за позовом ОСОБА_1 , поданої в інтересах неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Жмеринського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду в інтересах неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Жмеринського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Жмеринського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки неповнолітньому ОСОБА_2 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26 червня 1992 року № 2305-ХІІ;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області організувати роботу з оформлення та видачі неповнолітньому ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26 червня 1992 р.№2305-ХІІ;
- зобов'язати Жмеринський районний відділ Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати паспорт громадянину України неповнолітньому ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних відповідно до Положення про паспорт громадянина України затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Жмеринський районний відділ Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області вести паспортний облік відносно неповнолітнього ОСОБА_2 за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без використання цифрового ідентифікатора особи, без внесення про них інформації до Єдиного державного демографічного реєстру України чи будь-яких баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки та передачі персональних даних.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Жмеринського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , із підстав вказаних у листі від 05 листопада 2019 року за № 0518-1306/0518.1-19;
- зобов'язано Жмеринський районний відділ Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, із урахуванням висновків суду, що зазначені у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій вона просить рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача оформити на ім'я ОСОБА_2 та видати йому паспорт громадянина України зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, та прийняти нове рішення у відповідній частині, яким задовольнити вказану позовну вимогу, без передачі справи на новий розгляд.
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом частини першої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
З матеріалів касаційної скарги убачається, що касаційна скарга підписана та подана ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , яка є його законним представником. Однак, при зверненні до Верховного Суду з касаційною скаргою не подано документів на підтвердження її повноважень як законного представника.
Оскільки скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку, відсутні підстави для прийняття до розгляду цієї касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись пунктом 1 частини 5 статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі №120/73/20-а за позовом ОСОБА_1 , поданої в інтересах неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Жмеринського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська