17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 520/3005/2020
адміністративне провадження № К/9901/28432/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №520/3005/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа - Начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області Сокуренко Валерій Васильович, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04 лютого 2020 року №29 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 статті 40 КЗпП та пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку із скороченням штатів;
- поновити ОСОБА_1 на роботі головного спеціаліста відділу організації мереж електрозв'язку та радіочастотного ресурсу управління зв'язку та телекомунікацій Головного управління Національної поліції в Харківській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 лютого 2020 року до дня поновлення на роботі;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області провести оплату лікарняного листа серія АДВ №464348;
- стягнути з Головного управління Національної поліції Харківській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного від 10 березня 2020 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04 лютого 2020 року №29 о/с в частині ОСОБА_1 за пунктом 1 статті 40 КЗпП та пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку із скороченням штатів.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу організації мереж електрозв'язку та радіочастотного ресурсу управління зв'язку та телекомунікацій Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 лютого 2020 року, що складає 82187, 30грн.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області провести оплату ОСОБА_1 за листком непрацездатності серія АДВ №464348.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Пункт 20 статті 4 КАС України надає визначення терміну адміністративна справа незначної складності- як адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв'язку зі звільненням з якої виник цей спір (головний спеціаліст відділу організації мереж електрозв'язку та радіочастотного ресурсу управління зв'язку та телекомунікацій Головного управління Національної поліції в Харківській області), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Отже, ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі не наведено фактів наявності значного суспільного інтересу, а також не вбачається виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.
Скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.
Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, прийняті у справі незначної складності, розглянуту за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №520/3005/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа - Начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області Сокуренко Валерій Васильович, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк