16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.006223
адміністративне провадження № К/9901/27853/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу командира Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.006223 за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними і скасування наказів,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до командира Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання протиправними дій в ненадані позивачу інформації в строки, передбачені чинним законодавством, яка запитувалась від 11.11.2019 за вх. № 6333; визнання протиправними дій та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2019 № 345-ОД, який був підписаний т.в.о. командиром підполковником В. Красільником «Про результати службового розслідуваний за фактом відсутності на військовій службі більш 3-х годин молодшого лейтенанта Маїка Володимира» з накладенням дисциплінарного стягнення «догана», з позбавленням премії за жовтень 2019 року в повному обсязі в розмірі 2433,39 грн та внесення відповідного запису про накладення дисциплінарного стягнення «догана» до службової картки молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ; зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за жовтень 2019 року в повному обсязі в розмірі 2433,59 грн та ліквідувати запис про накладення дисциплінарного стягнення «догана» в службовій картці молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ; визнання протиправними дій та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.11.2019 № 374-ОД «Про притягнення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності «догана» з позбавленням премії за листопад 2019 року в розмірі 10%; зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 премію за листопад 2019 року в розмірі 100% та виплатити недоотриману премію в розмірі 10%; встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, шляхом зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо винесення наказу від 19.11.2019 № 374-ОД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності молодшого лейтенанта ОСОБА_1 »; визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2019 № 345-ОД «Про результати службового розслідування за фактом відсутності на військовій службі більше 3-х годин молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ». Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за жовтень 2019 року в повному обсязі, скасувати запис про накладення дисциплінарного стягнення «догана» в службовій картці молодшого лейтенанта ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19.11.2019 № 374-ОД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ». Зобов'язано командира військової частими НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 премію за листопад 2019 року в розмірі 100% та виплатити недоотриману частину премії в розмірі 10%. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями командир Військової частини НОМЕР_1 звернувся до Верхового Суду із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Пункт 20 статті 4 КАС України надає визначення терміну адміністративна справа незначної складності- як адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище (пункт 17 статті 4, пункт 1 частини шостої статті 12 вказаного Кодексу).
Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не встановлено.
Водночас, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник таких обґрунтувань не наводить.
Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Водночас, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Скаржник мотивує свою касаційну скаргу тим, що судові рішення ухвалені у даній справі на підставі неповного та без всебічного з'ясування обставин. Однак в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, за такого правового врегулювання та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою командира Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року, та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.006223 за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними і скасування наказів.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов