17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 380/2573/20
адміністративне провадження № К/9901/30214/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Калашнікової О.В.
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Трофімова Руслана Валерійовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 380/2573/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправним рішення комісії з розгляду питань щодо надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік військової частини НОМЕР_1 , згідно протоколу №13 від 19 березня 2020 року, яка прийняла рішення виплатити матеріальну допомогу в розмірі 10000 гривень не маючи на це повноважень та зменшувати розмір матеріальної допомоги;
- скасувати рішення комісії військової частини НОМЕР_1 від 19 березня 2020 року, згідно протоколу №13 з розгляду питань щодо надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік в розмірі 10000 гривень, не маючи на це повноважень;
- визнати неправомірним наказ командира частини НОМЕР_1 від 19 березня 2020 року № 146 ад, щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік в розмірі 10000 гривень;
- скасувати наказ командира частини НОМЕР_1 від 19 березня 2020 року № 146 ад, щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік в розмірі 10000 гривень;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік в розмірі місячного грошового забезпечення, згідно з поданого рапорту, а саме 25096 грн. 00 коп.
05 червня 2020 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року, позов задоволено частково, вийшовши за межі позовних вимог.
Визнано протиправним та скасовано наказ командира частини НОМЕР_1 від 19 березня 2020 року № 146 ад щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік в розмірі 10000 гривень.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 комісію для розгляду рапортів з клопотанням про виплату у 2019 році матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовців та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду представником позивача подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 12 листопада 2020 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції відніс цю справу до справ незначної складності та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є протиправність наказу відповідача щодо виплати майору запасу, старшому льотчику вертолітної ланки вертолітної ескадрильї, ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік в розмірі 10000 гривень.
Отже, позивач є військовослужбовцем та не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач виконав усі необхідні дії з метою отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а саме, подав за підпорядкуванням рапорт, що відповідав вимогам, що ставились в умову отримання матеріальної допомоги. Відповідно витягу з Протоколу вирішено виплатити допомогу у розмірі 10000 грн. На підставі такого Протоколу наказом №146ад ОСОБА_1 призначено виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 10000 грн. Проте, зі змісту вищезазначених документів не можливо встановити даних, з яких виходив відповідач при обрахунку призначеної ОСОБА_1 матеріальної допомоги. Вказане свідчить, що рішення відповідача про призначення позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік не відповідає критерію обґрунтованості, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, представник позивача у касаційній скарзі не навів підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі “Азюковська проти України” (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Трофімова Руслана Валерійовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 380/2573/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді В.Е. Мацедонська
О.В. Калашнікова