17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № П/320/696/20
адміністративне провадження № К/9901/30250/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Білак М.В.
перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року в справі № П/320/696/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі у поліції,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного правління Національної поліції в Київській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 30 жовтня 2019 року № 2369 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» у частині щодо направлення позивача, капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора ізолятору тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Київській області, на стажування до Головного управління Національної поліції в Луганській області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 13 грудня 2019 року № 2729 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» у частині щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 та звільнення його з поліції за порушення службової дисципліни з посади інспектора ізолятору тимчасового тримання № 2 Головного управління Національної поліції в Київській області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 20 грудня 2019 року № 679 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 , за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) з посади інспектора ізолятору тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Київській області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора ізолятору тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Київській області із спеціальним званням капітан поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 грудня 2019 року по дату постановлення рішення у даній справі.
25 червня 2020 року рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 30 жовтня 2019 року № 2369 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» у частині щодо направлення позивача, капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора ізолятору тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Київській області, на стажування до Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 13 грудня 2019 року № 2729 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» у частині щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 та звільнення його з поліції за порушення службової дисципліни з посади інспектора ізолятору тимчасового тримання № 2 Головного управління Національної поліції в Київській області.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 20 грудня 2019 року № 679 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 , за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) з посади інспектора ізолятору тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Київській області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора ізолятору тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Київській області із спеціальним званням капітан поліції.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора - чергового ізолятору тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Київській області.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 24 грудня 2019 року по 26 червня 2020 року у розмірі 65 919 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 20 коп. без урахування обов'язкових податків та зборів.
Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 11045 (одинадцять тисяч сорок п'ять) грн. 92 коп. без урахування обов'язкових податків та зборів.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 12 листопада 2020 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню рішення, зокрема судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є протиправність рішень відповідача про направлення позивача на стажування та звільнення капітана поліції ОСОБА_1 з посади інспектора ізолятору тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Київській області.
Позивач не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідач у касаційній скарзі не навів підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не наведено наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року в справі № П/320/696/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі у поліції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді В.Е. Мацедонська
М.В. Білак