про відкриття касаційного провадження
16 листопада 2020 року
м. Київ
справа №361/5596/17
провадження №К/9901/27764/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Желєзного І.В., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 у справі № 361/5596/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,
18.09.2017 ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15.08.2017 про відмову в переведенні позивача на пенсію за віком з 10.08.2017, в зв'язку з досягненням пенсійного віку 54 років, як постраждалому від ЧАЕС III категорії, з урахуванням часу роботи в зоні ЧАЕС;
зобов'язати відповідача перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком з 10.08.2017, в зв'язку з досягненням пенсійного віку 54 років, встановленого як постраждалому від ЧАЕС III категорії, та 55 років встановленому для інвалідів війни, відповідно до статей 6, 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та нараховувати пенсію за віком з її підвищенням на мінімальну пенсію по інвалідності в розмірі 110 відсотків від 3,5 мінімальних пенсій за віком з додатковою пенсією, як постраждалому від ЧАЕС III категорії виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування норм міждержавного договору, право на які підтверджує посвідчення серії НОМЕР_1 ;
визнати протиправними дії/бездіяльність відповідача за ненадання даних про відмову в переведенні на іншу пенсію, ненадання результатів, які розміри пенсійних виплат міг отримати позивач при отриманні пенсії за віком, або по пенсії з інвалідності;
зобов'язати відповідача компенсувати завдані ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 1000,00 грн., стягнути з відповідача кошти в розмірі 1000,00 грн. за відмову в переведенні на пенсію за віком, компенсувати моральні збитки в розмірі 1000,00 грн. та стягнути кошти в розмірі 1000,00 гривень, які підтверджуються тим, що, відповідач зловживаючи службовим становищем, безпідставно відмовив в переведенні позивача на пенсію за віком, в зв'язку з чим ОСОБА_1 зазнав емоційного стресу та тяжких моральних страждань;
зобов'язати відповідача надати позивачу звіт про виконання судового рішення.
Броварський міськрайонний суд Київської області рішенням від 13.03.2018 позов ОСОБА_1 задовольнив частково, внаслідок чого суд:
Визнав протиправним рішення відповідача від 15.08.2017 про відмову в переведенні позивача на пенсію за віком з 10.08.2017, в зв'язку з досягненням пенсійного віку 54 років, як постраждалому від ЧАЕС III категорії, з урахуванням часу роботи в зоні ЧАЕС.
Зобов'язав відповідача перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком з 10.08.2017, в зв'язку з досягненням пенсійного віку 54 років, встановленого як постраждалому від ЧАЕС III категорії та 55 років встановленому для інвалідів війни, відповідно до статей 6, 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та нараховувати пенсію за віком з її підвищенням на мінімальну пенсії по інвалідності в розмірі 110 відсотків від 3,5 мінімальних пенсій за віком з додатковою пенсією, як постраждалому від ЧАЕС III категорії виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування норм міждержавного договору, право на які підтверджує посвідчення серія НОМЕР_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач та відповідач оскаржили його в апеляційному порядку.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 24.05.2018 апеляційні скарги позивача та відповідача задовольнив частково, відповідно до чого суд.
Визнав протиправним рішення відповідача від 15.08.2017 про відмову в переведенні позивача на пенсію за віком з 10.08.2017 у зв'язку з досягненням пенсійного віку 54 років, як постраждалому від ЧАЕС III категорії, з урахуванням часу роботи в зоні ЧАЕС.
Зобов'язав відповідача розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про переведення на пенсію за віком з 10.08.2017 у зв'язку з досягненням пенсійного віку 54 років, встановленого як постраждалому від ЧАЕС III категорії та 55 років встановленому для інвалідів війни, відповідно до статей 6, 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Постановою від 21.11.2019 Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 - без змін.
13.02.2019 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою, у якій просив зобов'язати відповідача надати звіт про виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2018 та накласти на відповідача штраф, половину якого стягнути на користь позивача.
Броварський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 12.12.2019 у задоволенні заяви відмовив.
Постановою від 27.02.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , внаслідок чого суд:
Змінив ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2019 в мотивувальній частині.
В іншій частині ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2019 залишив без змін.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.06.2020 відмовив у задоволенні заяви позивача про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020.
26.08.2020 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою, у якій просив переглянути постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 за нововиявленими або виключними обставинами, а також скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, якою суд наклав на позивача штраф у зв'язку зі зловживанням процесуальними правами.
Постановою від 18.09.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд повернув ОСОБА_1 його заяву про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі № 361/5596/17.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 та скерувати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо вони не погоджуються, зокрема з ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, можуть реалізувати право на її оскарження у касаційному порядку.
За змістом абзацу другого пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац четвертий пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).
Заявник мотивує вимоги своєї касаційної скарги тим, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскарженого судового рішення порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Аналіз аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв'язку з висвітленими в судовому рішенні суду апеляційної інстанції обставинами справи вказує на наявність у цій ситуації обставин, наведених у абзаці другому пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, які є підставою для відкриття касаційного провадження.
Також колегія суддів зауважує, що відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Верховний Суд встановив, що передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження пропущений, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 18.09.2020, а касаційна скарга подана безпосередньо до Верховного Суду 26.10.2020.
У касаційній скарзі позивач просить суд про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначає, що він отримав постанову суду апеляційної інстанції 25.09.2020, а також вказує, що 25.10.2020 припадає на вихідний день. І тому вважає вказані обставини поважними причинами для пропуску процесуального строку.
За наведених обставин та беручи до уваги надані на їхнє підтвердження докази, Верховний Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення та про наявність підстав для його поновлення.
Отже, підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі немає.
Керуючись положеннями абзацу другого пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 у справі № 361/5596/17.
2. Витребувати з Броварського міськрайонного суду Київської області справу № 361/5596/17.
3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
4. Установити для подання відзиву на касаційну скаргу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя І.В. Желєзний
Суддя В.М. Кравчук