16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 640/19275/18
адміністративне провадження № К/9901/28267/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,
розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019, позов задоволено.
02.01.2020 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі щодо вирішення усіх заявлених позовних вимог та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020, відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
25.10.2020 позивач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС)).
Згідно з частиною першою статті 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню;
Керуючись статтею 248, частиною другою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон Р.Ф. Ханова