16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 826/6018/18
адміністративне провадження № К/9901/30410/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Олендера І.Я., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року
у справі № 826/6018/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд"
до Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року, Головне управління ДПС у Київській області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Установлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без руху у зв'язку з недотриманням пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України та в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року повернуто скаржнику.
Звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 20 березня 2020 року, заявником пропущено строк на апеляційне оскарження, про що було вказано в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня закінчення дії карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України (коронавірусу COVID-19» (зі змінами).
Згідно з інформацією зворотного рекомендованого повідомлення про вручення поштової кореспонденції, ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху отримав уповноважений представник заявника 13 травня 2020 року.
04 червня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскраження, в якому зазначено, що строк був пропущений з причин неналежного фінансування з бюджету на сплату судового збору, однак апеляційну скаргу вдруге було подано в межах річного строку, а також вживались всі можливі заходи для найшвидшого звернення до суду. Також звернуто увагу на те, що первинну апеляційну скаргу подано у встановлений приписами КАС України строк, однак її було повернуто у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Суд апеляційної інстанції, зазначав, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою 20 березня 2020 року (що підтверджується штампом на поштовому конверті), тобто, з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення суду першої інстанції від 14 серпня 2019 року, заявник не надав достатніх та переконливих доказів, які реально підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.
Також, звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 20 березня 2020 року, скажник надав суду платіжне доручення № 95 від 30 січня 2020 року на суму 2 643,00 грн, яке проведено Державною казначейською службою України 31 січня 2020 року, з урахуванням чого ним так і не надано доказів, які підтверджували б обставини, що унеможливлювали подання апеляційної скарги в період з моменту сплати судового збору до моменту подачі апеляційної скарги 20 березня 2020 року.
Суд апеляційної інстанції також врахував й те, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами такого пропуску апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких, адже це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми законодавства України, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2019 року, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі № 826/6018/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова
Судді І.Я.Олендер
В.П. Юрченко