16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 160/9281/19
адміністративне провадження № К/9901/28927/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Ферст Груп" про застосування арешту коштів,
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 17.12.2019 позов задовольнив: застосував арешт коштів ТОВ ''Ферст Груп'' на відповідних розрахункових рахунках Товариства.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 30.09.2020 рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову ГУ ДПС про застосування арешту коштів відмовив.
ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 у цій справі.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС)).
Згідно з частиною першою статті 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертої статті 12 КАС.
Суд першої інстанції не порушив норми частин другої, четвертої та пункту 10 частини шостої статті 12 КАС при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.
Доводів щодо порушення судом першої інстанції цих норм процесуального права касаційна скарга не містить.
Обґрунтування ГУ ДПС в касаційній скарзі доводу про наявність виключних обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС, не відповідає нормі зазначеного підпункту. Цей довід ГУ ДПС обґрунтований посиланням на те, що його посадові особи неодноразово стикалися з тим, що платники податків не допускають їх до перевірки, у зв'язку з чим для позивача важлива правова оцінка Верховного Суду його дій щодо відповідача.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 248, 328, пунктом 1 частини першої 333 КАС, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЄ.А. Усенко О.В. Білоус М.М. Гімон