11 листопада 2020 року
Київ
справа №640/9439/19
адміністративне провадження №К/9901/27546/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є. А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №640/9436/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медікс-рей Інтернешнл Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
22 жовтня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №640/9436/19.
Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Скаржник у касаційній скарзі вказав, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі №816/1488/17. Разом із тим, він не вказує, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника, наявний у постанові Верховного Суду, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.
При цьому слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, обставин, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Проте, Головним управлінням ДПС у м. Києві не обґрунтувано того, що правовідносини у справі №640/9436/19, рішення в якій оскаржуються, та у справі, на рішення в якій відповідач посилається у касаційній скарзі, є подібними.
Наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтею 332 КАС України, колегія суддів
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №640/9436/19 залишити без руху.
2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.
3. Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак
підписМ. М. Гімон
підписЄ.А. Усенко