09 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 140/4371/20 пров. № А/857/10911/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року, ухвалене суддею Костюкевичем С.Ф. у м. Луцьку Волинської області у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадженя, у справі №140/4371/20 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет" про застосування заходів реагування, -
23 березня 2020 року позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось в суд з позовом до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет», у якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації автозаправочної станції з вбудованим магазином, що знаходиться за адресою: Київська область, м.Вишгород, траса Київ-Вишгород-Десна 19 км, до усунення порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених у акті Вишгородського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 31.01.2020 №23.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що ТзОВ “Вест Петрол Маркет” після проведення планової перевірки усунуло більшість порушень із зафіксованих в акті перевірки та беручи до уваги, що інша частина порушень спростовані поданими відповідачем письмовими доказами, з якими суд погодився, а декілька, які залишились не усунутими підприємством, не створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Петрол Маркет” у вигляді повного зупинення експлуатації автозаправної станції.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що ТОВ «Вест Петрол Маркет» відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки та положень ст.53 Кодексу цивільного захисту України зобов'язаний встановлювати автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення. Зауважує, що недодержання суб'єктом господарювання вимог у сфері техногенної та пожежежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення. При цьому, існування (неусунення) хоча б одного з встановлених позивачем порушень, які загрожують життю та здоров'ю людей, є самостійною правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства шляхом заборони експлуатації автозаправочної станції з вбудованим магазином. Скаржник наголошує, що такі заходи спрямовані на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Також скаржник вказує на те, що відповідачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні на момент звернення з апеляційною скаргою, порушення норм техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у повному обсязі не усунуті (залишились неусунутими 3 пункти, а саме: не дотримано мінімальну відстань від резервуарів СВГ до заправної колонки СВГ (відповідно до п.11.150, таблиця 23, ДБН В.2.5-20:2018); приміщення АЗК не обладнані автоматичною системою пожежогасіння (відповідно до п.5.1 Додаток А. Таблиця А.1 пункт 12.6 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); на об'єкті підвищеної небезпеки автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення не створено), що підтверджується актом позапланової перевірки від 27.07.2020 №103, який суб'єктом перевірки підписаний без зауважень.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з положеннями статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Частиною 6 статті 7 Закону № 877-V встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
За приписами пункту 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки.
Статтею 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 року №2245-III встановлено, що об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі наказу про проведення планових перевірок від 24 грудня 2019 року №1400, посвідчення на перевірку від 24 грудня 2019 року №10890 проведено планову перевірку ТзОВ “Вест Петрол Маркет” щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на об'єкті - автозаправна станція, що розташована за адресою: Київська обл., м. Вишгород, траса Київ-Вишгород-Десна 19 км.
Перевіркою встановлені порушення відповідачем вимог Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697 (далі - ППБУ), а саме:
- пп. 10.1 п.10 Розділу VI ППБУ: до роботи на автозаправних станціях допускаються особи, які не пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і мають про це відповідне посвідчення;
- п.1.19 Розділу ІІІ ППБУ: керівник об'єкта своїм розпорядчим документом не визначив спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів;
- п.4 ч.1 ст. 20 КЦЗУ: навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено;
- п.4 Глави 6 Розділу V ПТБ: до роботи допускаються працівники, які не пройшли навчання, інструктажі і перевірку знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;
- п.2 ч.1 ст. 20 КЦЗУ: працівників об'єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено в достатній кількості;
- п.9, п.2.1 Глави 2 Розділу V ППБУ: біля місця розташування системи зовнішнього протипожежного водопостачання не встановлений покажчик (об'ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивного покриття) з нанесеними на нього літерного індексу “ПВ”, та інформації про неї;
- пп.2.37, п.2 Розділу ІІІ ППБУ: на шляхах евакуації з торгового залу АЗС встановлені розсувні двері;
- п.22 Розділу ІІ ППБУ, пп.1.1 п.1 Розділу ІІІ ППБУ: не дотримано мінімальну відстань від резервуарів СВГ до заправної колонки СВГ (відповідно до пункту 11.150, таблиця 23, ДБН В.2.5-20:2018);
- п.22 Розділу ІІ ППБУ: АЗК не оснащений жорсткою буксирною штангою довжиною не менше 3 м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (відповідно пункту 11, розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 “Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів);
- п.1.2 Глави І Розділу V ППБУ: приміщення АЗК не обладнані автоматичною системою пожежогасіння (відповідно пункт 5.1, Додаток А. Таблиця А.1 пункт 12.6 ДБН В.2.5- 56:2014 “Системи протипожежного захисту;
- п.22 Розділу ІІ ППБУ: АЗК не забезпечена розрахунковою кількістю піноутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (відповідно пункту 31, розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 “Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання транспортування та реалізації нафтопродуктів);
- п.12 ч.1 ст. 20 КЦЗУ, п.3 ПТБ: аварійно-рятувальне обслуговування не забезпечено;
- ч.1 ст.53 КЦЗУ: на об'єкті підвищеної небезпеки автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення не створено, про що складено акт від 31 січня 2020 року №23;
Керівник суб'єкта господарювання від підписання акту відмовився. Примірник акту надісланий відповідачу рекомендованим листом 31.01.2020, про що зроблено відповідну відмітку в акті.
Оскільки всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, a також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось із позовом до суду.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Так, застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Застосування таких заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей на період до повного усунення порушень вимог законодавства.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а тому необхідність вжиття таких заходів слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. При цьому, підстави для застосування заходів реагування мають бути підтверджені та існувати на день винесення судового рішення.
Актом планової перевірки АЗК ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» (розташована за адресою: Київська область, м.Вишгород, траса Київ-Вишгород-Десна 19 км) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 31.01.2020 №23 встановлені порушення, які, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для звернення до адміністративного суду з цим позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації АЗК.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції констатував, що після проведення планового заходу відповідачем було усунуто більшість порушень, які могли б призвести до загрози життю або здоров'ю людей.
Так, відповідачем здійснювались заходи щодо усунення порушень законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме:
- працівники АЗК пройшли перевірку знань комісією підприємства за програмою пожежно-технічного мінімуму, що підтверджується Протоколом від 06.08.2019 року № 05-ОП засідання комісії по перевірці знань з питань пожежної безпеки (пожежно-технічного мінімуму).
- проведено навчання в навчально-методичному центрі керівного складу підприємства з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки з виданою відповідного посвідчення, що підтверджується копією посвідчення № 22000126 від 26.02.2020 та копією наказу від 13.11.2019 № 15553-К.
- проведено навчання в навчально-методичному центрі керівного складу підприємства з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки з виданою відповідного посвідчення.
- працівників додатково забезпечено засобами індивідуального захисту.
- біля місця розташування системи зовнішнього протипожежного водопостачання встановлений відповідний покажчик.
- АЗК забезпечено жорсткою буксирною штангою довжиною не менше 3 м. З TзOB “ІНМЕХ” було укладено договір поставки № 08/04/2020 від 08.04.2020 на виготовлення та поставку жорстких буксировочних штанг довжиною 3 м. Згідно специфікації від 08.04.2020 року та рахунку на оплату № 10 від 08.04.2020 до даного Договору ТзОВ “Вест Петрол Маркет” було замовлено та оплачеано 14 буксировочних штанг. Актом № 11 від 13.04.2020 підтверджується також факт виконання послуг.
- піноутворювач закуплений у необхідній кількості та поставлений на АЗС що підтверджується копією накладної від 10.03.2020 на переміщення піноутворювача марки “Альпен” в кількості 200 л.
- заключенні договори на аварійно-рятувальне обслуговування з місцевими АВРЗ.
Разом з тим, згідно доводів скаржника, що на час розгляду справи судом апеляційної інстанції неусуненими є порушення:
-п.22 Розділу ІІ ППБУ, п.1.1 Глави І Розділу ІІІ ППБУ: не дотримано мінімальної відстані від резервуарів СВГ до заправної колонки СВГ (відповідно до п.11.150, таблиця 23, ДБН В.2.5-20:2018;
-п.1.2 Глави І Розділу V ППБУ: приміщення АЗК не обладнані автоматичною системою пожежогасіння (відповідно п.5.1, Додаток А. Таблиця А.1 пункт 12.6 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);
-ч.1 ст.53 КЦЗУ: на об'єкті підвищеної небезпеки автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення не створено.
Так, частиною 1 та 4 статті 53 Кодексу цивільного захисту України визначено, що на об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі автоматизовані системи).
Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Встановлення, вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення визначено ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення».
Частиною першою статті 53 КЦЗ України визначено, що на об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.
Встановлення, вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення визначено ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення».
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 50 КЦЗ України, джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки.
Статтею 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III «Про об'єкти підвищеної небезпеки» встановлено, що суб'єкт господарської діяльності - юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки; об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Таким чином, ТОВ «Вест Петрол Маркет» відноситься об'єктів підвищеної небезпеки, які підлягають обладнанню автоматичними системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.
Суд звертає увагу на те, що дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, не були затвердженні правила з вимогами до автоматизованих систем. Проте, вимоги до автоматизованих систем установлені ДБН В.2.5-76:2014, які погоджені, зокрема, Міністерством внутрішніх справ (центральний орган, який забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту) та Державною службою України з надзвичайних ситуацій (центральний орган, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Таким чином, у силу положень статті 53 КЦЗ України, ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» (об'єкт підвищеної небезпеки) при проектуванні та монтуванні автоматизованих систем на об'єктах підвищеної небезпеки мають застосовуватися вимоги ДБН В.2.5-76:2014. При цьому, законодавчо визначений обов'язок відповідача встановити автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення не залежить від наявності у позивача можливості забезпечувати прийом сигналу ПЦС від СРВНСО для реагування в разі загрози чи виникнення надзвичайної ситуації.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 826/1024/18, від 19 листопада 2019 року у справі № 580/31/19 та від 20 травня 2020 року у справі № 580/32/19, від 27 серпня 2020 року у справі №580/228/19.
Відповідач не заперечує, що на АЗК за адресою: Київська область, м.Вишгород, траса Київ-Вишгород-Десна 19 км СРВНСО не встановлено, тобто вимоги наведеної законодавчої норми Товариством не виконані.
Згідно пояснень відповідача, ГУ ДСНС у Київській області листом №66/1/4290 від 29.04.2020 на адвокатський запит повідомило про відсутність необхідності улаштовувати пульт централізованого спостереження за автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення з посиланням на Наказ Міністерства розвитку громад і територій України від 16.01.2020 №10, яким фактично виключено з ДБН розділ 8, що передбачав порядок улаштування вказаного пульта централізованого спостереження. Зазначає, що в ДСНС відсутній відповідний уповноважений орган, який би забезпечував прийом сигналу з пульта централізованого спостереження (ПЦС) від СРВНСО для реагування в разі виявлення чи виникнення загрози НС, як того вимагає ДБН В.2.5-76:2014.
Щодо цих аргументів суд апеляційної інстанції вважає необхідне зазначити, що відповідно до пункту 5.2.22 ДБН В.2.5-76:2014 у разі відсутності підтвердження з боку ПЦС (пульт централізованого спостереження) факту отримання тривожного сповіщення СРВНСО (автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення), повинно здійснювати автоматичне телефонне з'єднання з оперативно-диспетчерською службою відповідного аварійно-рятувального підрозділу, на який згідно до плану локалізації і ліквідації аварії покладено оперативне реагування на НС, з подальшою передачею тривожного мовного повідомлення, що містить ідентифікатор електронної картки аварії. Тобто, за відсутності ПЦС (пульт централізованого спостереження) існує можливість тривожного сповіщення за допомогою телефонного з'єднання.
Таким чином, наявність зазначеного порушення, яке не усунуте і щодо якого відповідачем не вжито жодних заходів з усунення, є достатньою підставою для застосування заходів реагування, про які зазначено в позові.
Наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що мало наслідком прийняття незаконного рішення, що підлягає скасуванню.
Отже, наявність порушень відповідачем вимог чинного законодавства України у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем фактично не заперечується, а доводи останнього про усунення окремих порушень на момент розгляду справи, не свідчить про усунення таких в повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 810/1820/18.
При цьому, колегія суддів зауважує, що поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, встановлені у цій справі порушення, безперечно, в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.
Зокрема, колегія суддів вважає, що автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення призначена для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів, як наприклад, евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, відключення або блокування (розблокування) інших інженерних систем. Невлаштування систем протипожежного захисту збільшує час виявлення пожежі, що, у свою чергу, призводить до несвоєчасних заходів щодо евакуації людей та матеріальних цінностей та може призвести до отримання травм, загибелі людей, що знаходяться в будівлі, та значних матеріальних втрат.
Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання ст.1 Першого протоколу спирається на “справедливу рівновагу (баланс)” між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі “Спорронґ і Льоннрот проти Швеції”).
Однак цей баланс не варто розуміти як необхідність обов'язкового досягнення “соціальної справедливості” у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обґрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. “Справедливого балансу” не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе “індивідуальний і надмірний тягар” (рішення в справі “Трегубенко проти України”).
Тобто порушення ст.1 Першого протоколу становить не саме по собі ущемлення прав особи, а наявний істотний дисбаланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном (рішення від 23.01.2014р. в справі “East/West Alliance Limited” проти України”).
У пошуках “справедливої рівноваги” Європейський суд з прав людини враховує велику кількість різноманітних чинників. Але й у цих питаннях (як і в питаннях наявності “суспільного інтересу”) також визнає за державою достатньо широку “сферу розсуду”, за винятком випадків, коли такий “розсуд” не ґрунтується на розумних підставах.
Що стосується конкретних обставин справи, то заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони експлуатації приміщень та будівель АЗС слід застосувати з метою попередження негативних наслідків, які можуть настати за наявних умов існування реальної загрози життю та здоров'ю людей.
Таким чином, можливі обмеження відповідача в здійсненні ним основної діяльності за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співрозмірними із гарантованими державою правами людини на життя і здоров'я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов'язком держави.
Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що позовні вимоги ГУДСНС України у Київській області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, а тому такі належить задовольнити, а саме застосувати до ТзОВ “Вест Петрол Маркет” заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації автозаправочної станції з вбудованим магазином, що знаходиться за адресою: Київська область, м.Вишгород, траса Київ-Вишгород-Десна 19 км, до усунення порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених у акті Вишгородського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 31.01.2020 №23, складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до частини першоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 242, 308, 309, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задовольнити, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі №140/4371/20 - скасувати.
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет" (ЄДРПОУ 42663493) зупинити експлуатацію автозаправочної станції з вбудованим магазином, що знаходиться за адресою: Київська область, м.Вишгород, траса Київ-Вишгород-Десна 19 км, до усунення порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених у акті Вишгородського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 31.01.2020 №23.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
З. М. Матковська
Постанова складена в повному обсязі 17.11.2020.