11 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 159/1870/19 пров. № А/857/10033/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Гудима Л.Я.,
за участі секретаря судового засідання Савки С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (головуючого судді Костюкевича С.Ф. ухвалену у відкритому судовому засіданні в м. Луцьк без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу повний текст ухвали складено 09.07.2020) у справі №159/1870/19 за позовом ОСОБА_1 до Ковельського міського голови Кіндера Олега Олексійовича, виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 11.02.2020 звернувся в суд із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в якій просить скасувати рішення судді Волинського окружного адміністративного суду Сороки Ю.Ю. від 25.06.2019 по справі за його позовом до Ковельського міського голови Кіндера Олега Олексійовича, виконавчого комітету Ковельської міської ради у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 06 липня 2020 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті, апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суддею Костюкевичем С.Ф. в ухвалі про відкриття провадження від 25.06.2020 не зазначено про умови наявності у суді відповідної технічної можливості для розгляду справи у режимі відеоконференції не зважаючи, що постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» запроваджено режим надзвичайної ситуації по всій території України на 30 днів, який постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500 продовжено до 31.07.2020 та на рішення Ради суддів України №19 від 17.03.2020, яким рекомендовано, зокрема громадянам можливість відкладення розгляду справ, у зв'язку з карантинними заходами та можливість розгляду справі в режимі відеоконференції, однак суд не роз'яснив ні можливості відкладення справи, ні можливості розгляду справ в режимі відеоконференції, чим порушено право на справедливий суд, гарантований Конвенцією. Зазначає, що призначаючи судове засідання на 06.07.2020 о 11:00 год. суддею позбавлено його захисту конкретних та ефективних прав, що передбачені Конвенцією, оскільки він проживає в місті Ковель, що знаходиться за 70 км. від міста Луцьк, а тому не мав можливості прибути в судове засідання, через введення карантину. Також, з часу відкриття провадження від 06.03.2020, яку слід дослідити встановлено строк для надання пояснень по суті заяви до 23.06.2020, однак всупереч статті 162 КАС України будь якого відзиву чи заперечення на заяву за нововиявленими обставинами він не отримував, а суд у жодному судовому засіданні з викликом сторін не встановлював факт направлення йому чи отримання ним такого відзиву (заперечення), а висновок суду про подання відзиву не відповідає обставинам справи та відсутні докази, щоб підтверджували надсилання йому відзиву відповідачем та отримання цього відзиву, якого йому не надсилалось. Вважає, що обставинами є нововиявленими, оскільки не були і не могли бути відомими та про них він довідався лише 08.01.2020 і такі обставини на його думку мають значення для вирішення справи і є істотними, адже надання остаточної відповіді 08.01.2020 про яку не було відомо ні йому ні судам істотно впливає на висновок попередніх судових рішень, що відповідь на його звернення від 13.02.2019 надана виконавчим комітетом у встановлений законодавством місячний строк, а висновок судді по справі ніби про такі обставини заявника було повідомлено ще листом від 13.03.2019 №Я-354 суперечить обставинам справи, оскільки в цьому листі відповідач жодним чином не зазначав про остаточне вирішення його звернення, а лише пообіцяв колись це вирішити, тобто судом порушено практику Європейського суду з прав людини, створюючи ілюзорний захист права, допущено порушення статті 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів Ткачук О.В. заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 159/1870/19 та ухвалою апеляційного суду від 24.09.2020 призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на 07.10.2020 з якого відкладено на 21.10.2020.
21.10.2020 ОСОБА_1 в режимі відеоконференції під час апеляційного розгляду справи подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке судом апеляційної інстанції було задоволено та судове засідання перенесено на 28.10.2020.
Позивач із 21.10.2020 до 11.11.2020 не звертався до апеляційного суду із клопотанням про надання можливості з ознайомленням справи як в суді апеляційної інстанції так щодо направленням йому процесуальних документів.
Сторони в судове засідання 28.10.2020 до апеляційного суду не з'явилися, а тому судом відкладено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на 11.11.2020.
Як вбачається із довідки складеної секретаря судового засідання від 29.10.2020 на телефонний номер апелянта який наявний в матеріалах справи здійснювалися телефонні дзвінки, однак він не відповідав.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи в режимі відеоконференції представник відповідачів ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечив, просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі №159/1870/19 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Ковельського міського голови Кіндера Олега Олексійовича, виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 159/1870/19 - без змін, відповідно постанова набрала законної сили 25.10.2019.
Обґрунтовуючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в цій справі, позивач вважає, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є те, що 08.01.2020 відповідачем на його адресу було направлено остаточну відповідь від 03.01.2020, де повідомлялося, що комунальним підприємством «Добробут» прибрано автомобільні шини, які були самовільно розміщені жителями цієї вулиці.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості вищевказаної заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, суд виходив із наступного.
За приписами пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, серед іншого, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявленими слід вважати обставини, які зокрема: 1) об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були встановлені судом; 2) не були відомі і не могли бути відомі на час прийняття рішення суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Суд зазначає, що істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді, у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Отже, умовами для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору, станом на час звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 4 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Колегія суддів враховує, що в поданій до суду заяві про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 вказує, що 08.01.2020 відповідачем на його адресу було направлено остаточну відповідь від 03.01.2020, де повідомлялося, що комунальним підприємством «Добробут» прибрано автомобільні шини, які були самовільно розміщені жителями цієї вулиці.
А отже, на думку заявника, дані обставини є нововиявленими, які не були і не могли бути відомими останньому з огляду на, те, що про ці обставини він довідався лише 08.01.2020, що на думку заявника, мають значення для вирішення справи і є істотними.
Також у своєму клопотанні від 07.07.2020 ОСОБА_1 повторно заявляє вимогу про допит в якості свідків заступника Ковельського міського голови ОСОБА_3 та начальника відділу містобудування міської ради ОСОБА_4 , зазначаючи, що вони можуть дати свідчення про обставини розгляду його звернення до міського голови.
Суд погоджується із посиланням суду першої інстанції, що новий розгляд справи, що використовується для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, не повинен використовуватись як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.
Згідно з положеннями постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 22.05.2015 не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Крім цього колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції, відповідь на звернення позивача від 13.02.2019 була надана листом виконавчого, комітету Ковельської міської ради від 13.03.2019 №Я-354 за підписом заступника міського голови Товстиги А.В., згідно якого заявнику повідомлялося, що його звернення направлене керівнику КП «Добробут», якого зобов'язано вжити заходів для усунення порушень в частині недотримання правил благоустрою, також, в листі зазначено, що про проведену комунальним підприємством роботу заявник буде повідомлений додатково.
Таким чином, суди прийшли до переконливого висновку, що відповідь на звернення ОСОБА_1 від 13.02.2019 надана виконавчим комітетом Ковельської міської ради у встановлений законодавством місячний строк, а посилання позивача про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності шляхом ненадання відповіді по суті його звернення в законний термін, є безпідставними і спростовані наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно апеляційний суд враховує, що посилання заявника на отримання листа від 03.01.2020, як на підставу для задоволення заяви є необґрунтованими, а обставини, про які дізнався заявник з листа виконавчого комітету Ковельської міської ради від 03.01.2020 не можуть вважатися нововиявленими, так як про такі обставини заявника було повідомлено ще листом від 13.03.2019 № Я-354, який неодноразово досліджувався судами під час розгляду справи як суді першої інстанції так і під час апеляційного оскарження рішення суду.
Так, в абзаці другому листа виконавчого комітету Ковельської міської ради від 13.03.2019 року №Я-354, зазначено: «Про проведену роботу комунального підприємства вас буде повідомлено додатково».
Колегія суддів вважає, що обставини, що повідомлені заявником не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України, що спростовує його доводи, що йому не могли бути вони відомими та про них він довідався лише 08.01.2020 і такі обставини на його думку мають значення для вирішення справи і є істотними, а надання остаточної відповіді 08.01.2020 про яку не було відомо ні йому ні судам істотно впливає на висновок попередніх судових рішень, що відповідь на його звернення від 13.02.2019 надана виконавчим комітетом у встановлений законодавством місячний строк, а висновок судді по справі ніби про такі обставини заявника було повідомлено ще листом від 13.03.2019 №Я-354 суперечить обставинам справи, оскільки в цьому листі відповідач жодним чином не зазначав про остаточне вирішення його звернення, а лише пообіцяв колись це вирішити, тобто судом порушено практику Європейського суду з прав людини, створюючи ілюзорний захист права, допущено порушення статті 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод.
Щодо доводів апелянта, що зводяться до на його думку порушення процесуального законодавства під час розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, такі не відповідають матеріалам справи та розгляду заяви, з огляду на наступне.
11.02.2020 позивач звернувся у Волинський окружний адміністративний суд із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в якій просить скасувати рішення судді Волинського окружного адміністративного суду Сороки Ю.Ю. від 25.06.2019 по справі за його позовом до Ковельського міського голови Кіндера Олега Олексійовича, виконавчого комітету Ковельської міської ради у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Ковельського міського голови Кіндера Олега Олексійовича, виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, залишено без руху.
02.03.2020 заявником усунуто недоліки заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2019.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 відкрито провадження за нововиявленими обставинами з перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 в адміністративній справі №159/1870/19 за позовом ОСОБА_1 до Ковельського міського голови Кіндера Олега Олексійовича, виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Призначено судове засідання для розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у даній справі на 10:30 год. 27 березня 2020 року в залі судового засідання Волинського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: місто Луцьк, вулиця Словацького, 3. Встановлено відповідачам строк для надання пояснень по суті заяви до 23 березня 2020 року.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 отримано сторонами 10.03.2020, що засвідчують повідомлення про вручення поштового відправлення (аркуші справи 122-124 том 1).
23.03.2020 представник відповідачів на підставі Ордерів серія ВЛ №000, 073752, серія ВЛ №000, 073753 направив до Волинського окружного адміністративного суду Відзив на заяву про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та додав докази надіслання копії відзиву стороні по справі (аркуші справи 125-134 том 1).
08.04.2020 ОСОБА_1 подано до Волинського окружного адміністративного суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Ухвалено участь ОСОБА_1 у судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції забезпечити в приміщенні Ковельського міськрайонного суду, що розташований за адресою: 45000, м. Ковель, вул. Незалежності, 15. Доручено Ковельському міськрайонному суду, що розташований за адресою: 45000, м. Ковель, вул. Незалежності, 15 забезпечити проведення судового засідання у даній справі в режимі відеоконференції за участю заявника ОСОБА_1 о 10:00 15.04.2020.
В судове засідання 15.04.2020 сторони не з'явилися, у зв'язку із чим розгляд заяви про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 у зв'язку із нововиявленими обставинами, відкладено на 10:00 год. 28.04.2020.
23.04.2020 на адресу Волинського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. В даному клопотанні відповідач посилається на те, що ним отримано повістку про виклик до суду на 28.04.2020. Проте, у зв'язку з неможливістю безпосередньої участі у судовому засіданні, через карантинні заходи, просить провести судове засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Ковельського міськрайонного суду, що розташований за адресою: 45000, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, про що повідомити його згідно вимог п.3 ст.126 КАС України.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Ухвалено участь ОСОБА_1 у судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції забезпечити в приміщенні Ковельського міськрайонного суду, що розташований за адресою: 45000, м. Ковель, вул. Незалежності, 15. Доручено Ковельському міськрайонному суду, що розташований за адресою: 45000, м. Ковель, вул. Незалежності, 15 забезпечити проведення судового засідання у даній справі в режимі відеоконференції за участю заявника ОСОБА_1 о 10:00 год. 08 травня 2020 року.
08.05.2020, 22.05.2020, 03.06.2020 судові засідання в режимі відеоконференції не відбулися, внаслідок чого судове засідання у даній справі відкладено на 10 год. 00 хв. 15.06.2020.
15.06.2020 заявником подано до Волинського окружного адміністративного суду заяву про відвід головуючого у справі судді Сороки Ю.Ю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Сороці Ю.Ю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Костюкевич С.Ф. від 25.06.2020 прийнято адміністративну справу до провадження для розгляду заяви про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ковельського міського голови Кіндера Олега Олексійовича, виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено для розгляду заяви про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами судове засідання на 11:00 06 липня 2020 року в залі судових засідань №6 Волинського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: місто Луцьк, вулиця Словацького, 3. У судове засідання викликати учасників справи (їх представників), яким необхідно мати при собі оригінал документа, що посвідчує особу, а представникам, крім того, документ, що підтверджує повноваження на ведення справи в суді. Роз'яснено учасникам справи, що відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, а згідно із частиною другою статті 368 КАС України неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Копію ухвали надіслано особам, які беруть участь у справі.
В судове засідання Волинського окружного адміністративного суду на 11 год. 06.07.2020 ОСОБА_1 не прибув, хоча належним чином повідомлявся про розгляд вказаної заяви, що вбачається з повідомлення про вручення 30.06.2020 року поштового повідомлення №43025217555831 (особисто).
Стаття 195 КАС України встановлює, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.
Відповідно до частин 1-2 4 статті 368 КАС України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
У заяві Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів, яка була розміщена 11.03.2020 на офіційному веб-сайті Ради суддів України (http://rsu.gov.ua) висловлено прохання щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідин суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання.
Згідно листа Голови Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 та рішення Ради суддів України від 17.03.2020, яким затверджено «Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб» з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб рекомендовано на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, який передбачає, з поміж іншого: роз'яснення громадянам можливості відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливості розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшення кількості судових засідань, що призначаються до розгляду протягом робочого дня; здійснення, по можливості, здійснення розгляду справ без участі сторін в порядку письмового провадження; приймання всіх необхідних документів в електронному вигляді на електронну адресу суду через дистанційні засоби зв'язку тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 грудня 1983 року у справі «Претто та інші проти Італії» суд зауважив, що фактичні обставини справи повинні розглядатися у присутності сторін та інших зацікавлених осіб. Водночас, суд зазначив, що у разі, коли предметом судового обговорення є питання права, судовий розгляд можливо здійснювати і за відсутності сторін. Додержання вимоги публічності є обов'язковим на стадії винесення вмотивованого судового рішення.
Колегія суддів вважає, що визначальним у цьому питанні є те, що згідно норм процесуального права і надання можливості неодноразово бути під час судового засідання в режимі відеоконференції ОСОБА_1 надавав пояснення і мав можливість здійснювати процесуальні права надані КАС України, однак він не був присутній під час розгляду його заяви 06.07.2020 хоча належним чином був повідомлений за 6 днів до такого засідання і будь яких заяв до суду не направляв, хоча такі заяви були подані 08.04.2020, 23.04.2020 і 22.05.2020, а тому всі його доводи є необгрунтованими щодо допущених порушень судом першої інстанції.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Зокрема, як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 43).
Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
Відповідно до частини 4 статті 368 КАС України суд за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Колегія суддів дійшла висновку, що наведені у заяві підстави про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України, відповідно відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні положень КАС України, а тому в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено правомірно, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі №159/1870/19 залишено в силі.
Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 322, 325, 329, 361, 368, 369 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №159/1870/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Л.Я. Гудим
Повний текст постанови складено 16.11.2020