про відмову у відкритті апеляційного провадження
17 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 448/797/17 пров. № А/857/11751/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Судової-Хомюк Н. М.
суддів -Сеника Р. П.
Хобор Р. Б.
перевіривши апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 13 серпня 2020 року у справі № 448/797/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Ярослава Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статтям 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме несплати судового збору за подання апеляційної скарги та пропуску строку для подання апеляційної скарги, оскільки наведені підстави для поновлення такого строку не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Відтак апелянту надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900729845244 вручено скаржнику 20.10.2020.
На виконання вимог вказаної ухвали, Галицькою митницею Держмитслужби подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків, які стосуються сплати судового збору, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Мостиського районного суду Львівської області від 03.08.2020 у справі № 448/797/17.
В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження у поданому клопотанні представник апелянта наводить підстави поважності пропуску строку апеляційного оскарження аналогічні тим, які були зазначенні у апеляційній скарзі, та повторно звертає увагу суду на те, що відповідно до ч. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, яким визначено, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47. 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів; витребування доказів, забезпечення доказів, а також щодо строків звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, продовжуються на строк дії такого карантину.
Також на поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 року № 760 встановлено з 01 серпня 2020 року до 31 жовтня 2020 року на усій території України карантин.
Апелянт вважає, що оскільки апеляційна скарга подана під час дії карантину, наявні підстави для поновлення строку та відкриття провадження у справі.
Проаналізувавши матеріали справи, подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на апеляційне оскарження судового рішення.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 1 Розділу ІІІ КАС України, статтею 286 КАС України, відповідно до якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Матеріалами справи підтверджується, що оскаржене судове рішення постановлено 13.08.2020, копію якого Галицькою митницею Держмитслужби отримано 03.09.2020, що підтврджується копією конверта (а.с. 169).
Апеляційну скаргу Галицькою митницею Держмитслужби подано 23 вересня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Як на поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, представник апелянта покликається на положення пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, згідно яких на його думку фактично процесуальні строки на апеляційне оскарження продовжуються на строк дії карантину.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно положень ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (чинній на момент розгляду питання про поновлення строку на апеляційне оскарження), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Так, положення пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, на які покликається представник апелянта, на момент розгляду питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, втратили законну силу згідно Закону України № 731-IX від 18.06.2020, про що Восьмим апеляційним адміністративним судом було зазначено в ухвалі від 12 жовтня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Водночас, апелянт у поданій заяві від 06.11.2020 на виконання вимог ухвали не обґрунтував, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, а фактично обмежився цитуванням положень КАС України, які втратили чинність.
Щодо посилання апелянта на Постанову Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 року № 760, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначеною Постановою заборони, які встановлені з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 не поширювалися на заходи, необхідні для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Обґрунтованих доказів на підтвердження того, що введені Постановою обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином завадили відповідачу, як суб'єкту владних повноважень своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження у цій справі, скаржником не наведено.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду апеляційної інстанції у строк, встановлений статтею 286 КАС України, скаржником не наведено.
Колегія суддів враховує, що апелянт скористався своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для такого поновлення.
У справі «Пономарьов проти України» (рішення від 03 квітня 2008 року, заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини нагадав про необхідність розуміння права на справедливий розгляд судом з урахуванням принципу юридичної визначеності, який є одним із аспектів верховенства права. Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави поновлення строку апеляційного оскарження, викладені апелянтом є неповажними та не можуть свідчити наявність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
Суд зважає, що Галицькою митницею Держмитслужби 06.11.2020 також було подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору, проте у зв'язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження та відсутністю підстав для поновлення такого строку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати положення пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні клопотання Галицької митниці Держмитслужби про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 13 серпня 2020 року у справі № 448/797/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Ярослава Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк
судді Р. П. Сеник
Р. Б. Хобор