ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22910/19
провадження № 2-п/753/208/20
"10" листопада 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сирбул О.Ф.
за участю секретаря Лаптєвої Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2020 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
встановив:
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2020 року позовні вимоги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги-задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Житло-сервіс» заборгованість по оплаті за опалення за період з 01.08.2016 року по 31.10.2019 року в сумі 2302,63 грн., а також інфляційні втрати в сумі 269,86 грн. та 3 % річних в сумі 112,12 грн., та судовий збір в сумі 1921,00 грн.
У серпні 2020 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд вказаного заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від20 травня 2020 року, в якій просив переглянути вказане рішення із подальшим його скасуванням та призначити справу до розгляду у загальному порядку.
Обґрунтовуючи викладені у заяві обставини, зокрема поважність причини неприбуття до суду на розгляд справи, заявник посилався на те, що не був повідомлений про розгляд справи, а також зазначив на наявність обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, які не могли бути подані ним.
Заявник у судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у мотивувальній частині заяви.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, пнадіславши на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, судом встановлено наступне.
Заочним рішенням Дарницький районний суд м. Києва від 20 травня 2020 року позовні вимоги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Житло-сервіс» заборгованість по оплаті за опалення за період з 01.08.2016 року по 31.10.2019 року в сумі 2302,63 грн., а також інфляційні втрати в сумі 269,86 грн. та 3 % річних в сумі 112,12 грн., та судовий збір в сумі 1921,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги як на підставу для скасування заочного рішення, заявник у поданій заяві посилається, зокрема на те, що він не був повідомлений про день, час та місце судового розгляду, у зв'язку із чим не міг вчасно скористатись наданими йому процесуальними права, серед іншого подати відзив на позов.
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з урахуванням наведених відповідачем підстав для скасування заочного рішення та долучених письмових доказів, на дослідженні яких наполягає відповідач, які мають істотне значення для правильного вирішення спору у частині доведення наявності/відсутності нарахованої заборгованості по житлово-комунальним послугам у зобов'язальної сторони, та враховуючи той факт, що обставини справи з'ясовуються судом на засадах змагальності, є підстави для скасування заочного рішення суду та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 260, 287, 288 ЦПК України, суд, -
Заяву - задовольнити.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2020 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - скасувати.
Призначити судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на «18» лютого 2021 року о «12» год. «30» хв., у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5-А, зал № 222.
Відповідач має право у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.ст. 178, 191, 278 ЦПК України. Одночасно з надісланням відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи, а суду надати документи, що підтверджують їх надіслання. Уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву у порядку, передбаченому ст.ст. 179, 278 ЦПК України, подавши до суду також документи, що підтверджуються надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідач має право подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив в порядку, передбаченому ст.ст. 180, 278 ЦПК України, подавши до суду також документи, що підтверджуються надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву на позов в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження та доданих до неї документів. У разі якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ст. 83 ЦПК України).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ст. 84 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України процесуальні дії, передбачені ст.ст. 39, 49, 51, 52, 53, 91, 93 ЦПК України можуть вчинятися учасниками справи до початку першого судового засідання у справі.
Попередити учасників справи про неприпустимість зловживання процесуальними правами. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства передбачених ст. 44 ЦПК України.
Інформацію по справі можна отримати у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5-а та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://court.gov.ua/sud2602/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: