ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18923/19
провадження № 2/753/2751/20
"10" листопада 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.
при секретарі Пугач Д.С.
за участю сторін не з'явилися
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, треті особи: приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна", ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, треті особи: приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна", ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Ухвалою суду від 01.10.2020 вказану справу прийнято до проваження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 25.02.2020 підготовче судове засідання було закрито та призначено справу до розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
В судові засідання, які відбулися 25.02.2020, 04.06.2020 та 10.11.2020 позивач не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Згідно зворотніх повідомлень, судова повістка на судове засідання, яке відбулось 25.02.2020 була вручена позивачу особисто, а судові повістки на судові засідання призначені на 04.06.2020 та 10.11.2020 були вручені матері позивача.
Згідно ч. 3 ст. 130 ЦПК якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
За змістом положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За аналізом вказаних вище норм, положення пункту 3 частини першої ст. 131 ЦПК України повинно враховуватись у системному та логічному зв'язку із положенням статті 223 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний суд роз'яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Суд зауважив, що правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13).
Таким чином, враховуючи те, що належним чином повідомлений позивач, в судове засідання повторно не з'явився, позивач не надав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись стст. 223, 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, треті особи: приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна", ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.