Справа № 710/617/20
Провадження № 2/710/296/20
16.11.2020 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Побережної Н.П.,
за участі секретаря судового засідання - Харченко Л.М.,
представника позивача - Солодкової С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
1. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
11.06.2020 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов даний позов, в якому позивач просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свій позов позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , яка заповіту не залишала. Як син померлої та спадкоємець першої черги позивач має право на спадкування. Спадкове майно складається із земельної ділянки, яка розташована в с. Сигнаївка Шполянського району Черкаської області. Оскільки позивач не проживав разом з померлою матір'ю та є інвалідом першої групи (обмежений в пересуванні) 15.11.2019, в межах шестимісячного строку позивач викликав нотаріуса Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В., до місця свого проживання, де і була складена заява про прийняття спадщини позивачем, зареєстрована в реєстрі за №8-3365. Нотаріус усно повідомив позивача про те, що через півроку позивач повинен знову звернутися до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину. Коли 19.05.2020 позивач звернувся до нотаріуса з письмовою заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, то отримав постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії. Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що позивач вважається таким, що пропустив строк на прийняття спадщини. Відмову нотаріус мотивував тим, що спадкова справа у Першій Черкаській нотаріальній конторі не заводилася і ніхто з спадкоємців ОСОБА_2 до нотаріальної контори не звертався. Позивач просить суд, зазначені обставини, вважати причинами пропуску строку для прийняття спадщини поважними з врахуванням стану здоров'я, що створює складнощі для вчинення відповідних дій. Крім того, позивач об'єктивно вважав, що ним була подана заява про прийняття спадщини шляхом її засвідчення нотаріусом 19.11.2019, в межах строку на прийняття спадщини, і що якихось додаткових дій від нього не вимагалося. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
У судове засідання позивач з'явився, позов підтримав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.
Інші процесуальні дії у справі
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області своєю ухвалою від 11.06.2020 відкрив провадження по справі та призначив підготовче судове засідання.
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області своєю ухвалою від 01.10.2020 задовольнив клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача Сигнаївську сільську раду Шполянського району Черкаської області на Шполянську міську раду об'єднаної територіальної громади.
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області своєю ухвалою від 01.10.2020 закрив провадження по справі та призначив справу до розгляду по суті.
2. Мотивувальна частина:
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення на підставі наступного.
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є інвалідом І (першої) групи (а.с. 6).
Згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 має І (першу) групу інвалідності, яка встановлена на безтерміновий строк. Відповідно до висновку про умови та характер праці ОСОБА_1 потребує постійного стороннього догляду (а.с. 7).
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси, про що 23.09.2019 складено відповідний актовий запис №2606 (а.с. 8).
Згідно із заявою про прийняття спадщини, складеною 15.11.2019 у АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 , державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В., ОСОБА_1 була прийнята спадщина після смерті матері ОСОБА_2 (а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , актовий запис №51, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 10).
Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу від 13.07.1993, актовий запис №99, серія НОМЕР_3 , шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано 13.07.1993 (а.с. 11).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 15.08.1993, актовий запис №12, серія НОМЕР_4 , було укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , після укладення шлюбу ОСОБА_3 було присвоєно прізвище « ОСОБА_2 » (а.с. 12).
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЧР № 2044131, розпорядженням Шполянської райдержадміністрації від 07.10.2003 №509 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2.29 га, яка розташована в межах Сигнаївської сільської ради Шполянського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 14).
Відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, виданого 04.12.2001 Сигнаївською сільською радою, серія ЧЕ-ХХ №317117 ОСОБА_2 належить частка на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна, СТОВ «Сигнаївка» в с. Сигнаївка, Шполянського району Черкаської області в розмірі 5759 гривень, або 0.179 відсотків (а.с. 14).
Згідно з копією заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину від 19.05.2020, ОСОБА_1 подав заяву до Першої черкаської державної нотаріальної контори, що підтверджується вхідним штампом, в якій просив видати йому свідоцтво про право на спадщину, або постанову про відмову у вчиненні такої нотаріальної дії з зазначенням законних підстав відмови (а.с. 15).
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.05.2020, виданої державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В., ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що він вважається таким, що пропустив строк для прийняття спадщини, а отже її не прийняв і тому у нотаріуса немає правових підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с. 16).
Також в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_7 , яка повідомила, що 15.11.2019, в межах шестимісячного строку за дорученням позивача викликала нотаріуса Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В. до місця свого проживання, де і була складена заява про прийняття спадщини позивачем, зареєстрована в реєстрі за №8-3365. Нотаріус усно повідомила про те, що через півроку позивач повинен знову звернутися до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Згідно з ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини і лише особисто.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Так, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач на час відкриття спадщини постійно разом з спадкодавцем не проживав, однак . За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Таким чином, з урахуванням положень ч.2 ст.1220 ЦК України, строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 закінчився 23.03.2020.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 04.11.2015 розглянув справу № 6-1486цс15, предметом якої був спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зробив правовий висновок про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Така ж правова позицію викладена і постанові Верховного Суду України справа №6-1320цс17 від 23.08.2017.
В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини.
Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові Верховного Суду № 565/1145/17 від 26.06.2019 визначено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
В постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №351/2403/17 та від 24.01.2020 у справі 192/1663/17 висвітлено висновок, згідно якого судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Позивач просить суд врахувати, що встановлений ст. 1270 ЦК України строк на прийняття спадщини, пропущено ним з об'єктивних причин, а саме через те, що він є інвалідом І (першої) групи та обмежений в пересуванні, у зв'язку з чим він викликав нотаріуса Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В., до міста свого проживання, де і була складена заява про прийняття спадщини позивачем, зареєстрована в реєстрі за №8-3365. Нотаріус усно повідомив позивача про те, що через півроку позивач повинен знову звернутися до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину. Зважаючи на наведене, позивач вважав, що ним була подана заява про прийняття спадщини в межах строку на прийняття спадщини, і що додаткових дій від нього не вимагається.
Згідно з пунктами 2, 3 глави 1 розділу І «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.
Якщо нотаріальна дія вчинюється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.
Отже, оскільки у матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини, складена 15.11.2019 у АДРЕСА_1 , за місцем проживання позивача, посвідчена державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В., запис в реєстрі №1-3365, в якій вказано, що у зв'язку зі станом здоров'я заявника заява посвідчена за місцем його проживання, суд вважає, що позивач вжив усіх необхідних дій для подання заяви про прийняття спадщини відповідно до законодавства чинного на той час.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, суд вважає, що зазначені позивачем причини пропуску прийняття спадщини, а саме переконання щодо того, що позивачем вжито усіх необхідних дій для прийняття спадщини, є об'єктивними причинами поважності пропуску строку для прийняття спадщини.
Відтак, суд задовольняє позовні вимоги щодо визначення позивачеві додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначає такий строк - три місяці.
Заходи забезпечення позову не застосовувались.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Керуючись ст. ст. 1220, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 142, 206, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Мошни, Черкаського району Черкаської області, паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 19.03.1998, зареєстрований АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складене 18.11.2020.
Суддя Н.П. Побережна